Що таке дезінформація, як Європа й Україна борються проти неї, яку допомогу можуть надати європейські партнери Україні в цій боротьбі. Про це та інше йшлося на міжнародному онлайн-семінарі «Відповідь дезінформації: європейські підходи та стандарти», організованому за підтримки медійних проєктів Ради Європи в Україні. «Детектор медіа» вже публікував найважливіше з виступів керівниці відділу медіадепартаменту інформаційного суспільства Ради Європи Уршки Умек та консультантки Ради Європи Крістіни Розґоні.

Член групи Європейської комісії з підтримки України Танел Танґ розповів, як він та його колеги оцінюють український медіапростір та внесок європейських структур у його оздоровлення та розвиток.

Співпраця, яку ми зараз маємо з Україною, великою мірою спирається на нову основу комунікації держав Східного партнерства. Важливим її компонентом є напрацювання стійкості до дезінформації.

Україна сьогодні стикається з великими масивами дезінформації. Й будь-які дискусії з питання протидії дезінформації починаються з висловлення солідарності з Україною. Ми бачимо, що українська громадськість і засоби масової інформації дуже зацікавлені у співпраці з інституціями Європейського Союзу в царині боротьби проти шкідливих інформаційних впливів, і ця співпраця триватиме в найближчому майбутньому.

Що ми зі свого боку вже зробили для налагодження з Україною у сфері медіа? Один із головних напрямків — створення неформальної робочої групи високого рівня зі стратегічних комунікацій. Це свого роду форум, де ми координуємо свої дії, інформуємо український бік про наші можливості та повідомляємо, як просувається налагодження співпраці між Україною та ЄС.

Ще один важливий напрямок — це підтримка незалежних засобів масової інформації в Україні на національному, регіональному та місцевому рівнях. Звісно, наявність таких медіа показує велику цінність України та її готовність взаємодіяти з Євросоюзом, адже розвиток незалежних медіа та підтримка свободи слова є складовою асоціації з ЄС. Ми підтримуємо незалежні ЗМІ в різні способи, щоб забезпечити стабільне медійне середовище в Україні. Зокрема співпрацюємо з Радою Європи в цьому питанні.

Ми також підтримуємо українського суспільного мовника. Стежимо за публічними дискусіями щодо обрання нового керівництва Національної суспільної телерадіокомпанії.

Важливою є й підтримка спроможності в українському уряді. Це комунікаційні кампанії, переговори з міністерствами, налагодження діалогу тощо. Ця робота стосується спроможності як місцевих і регіональних гравців, так і міністерств реагувати на ситуації, пов’язані з дезінформацією та необхідністю їй протидіяти.

Ми займаємося також комунікаціями щодо співпраці України з Європейським Союзом. Можливо, ви чули про нашу кампанію «Рухаємося вперед разом». Вона спрямована на підкреслення підтримки Європейського Союзу та тісного партнерства між Україною та ЄС. Зараз ми на етапі запуску другої хвилі нашої комунікаційної кампанії — вона має стартувати в кінці весни 2021 року.

Ми хотіли б робити більше: підтримувати українські організації, які ведуть боротьбу проти дезінформації на низовому рівні. Вже маємо плани розширення й посилення такої підтримки.

Попри дуже складну ситуацію, Україні вдалося зберегти дуже різноманітний і багатий медійний простір, винятковий у порівнянні з іншими країнами Східного партнерства. В Україні багато онлайн-видань, телебачення, радіостанцій тощо.

Цього року суспільний мовник в Україні вперше отримав повне фінансування від держави відповідно до закону. Саме до цього ми закликали українську владу від моменту створення незалежного суспільного мовника. Незалежна й повноцінна робота Суспільного важлива в такому складному медіаландшафті, який стикається з новими й новими хвилями дезінформації. Дослідження  показують, що коли йдеться про неупереджене та всебічне висвітлення подій, саме суспільний мовник є найнадійнішим медійним каналом. Мені видається важливим, що ми брали велику участь у становленні Суспільного завдяки нашим заявам, прямій і непрямій підтримці України.

Кампанії зі стратегічних комунікацій — іще один важливий момент. Раніше ми розповідали про події та процеси в Україні, але ці розповіді були розрізненими — кожен європейський проєкт мав свою комунікаційну кампанію. Зараз ми намагаємося звести все під один стратегічний дах, щоби сформувати бренд для комунікації Європейського Союзу в Україні. Думаю, це було б цікаво не тільки для України, а й для інших держав.