Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики 21 січня 2021 року провів комітетські слухання на тему «Державна підтримка творчих спілок в Україні».

Представники кількох десятків творчих спілок України на комітетських слуханнях говорили про потребу прозорого і справедливого розподілу державного фінансування між національними і регіональними організаціями, збільшення фінансування і можливості використовувати його не тільки на заходи, а й на статутну діяльність. Також скаржилися на великі суми податків, які доводиться сплачувати спілкам. У відповідь на пропозицію Мінкульту провести аудит творчих спілок їхні представники запропонували створити громадську раду з представників тільки творчих спілок, щоб доносити об’єктивну інформацію про свою діяльність.

Перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандеєв зазначив, що держава не займається і не повинна займатися професійним, творчим зростанням митців, це повинні робити професійні середовища. На його думку, необхідно провести аудит творчих спілок, щоб з’ясувати їхню реальну інституційну спроможність.

«Держава має бути замовником цього процесу, повинна фінансово підтримувати заходи, які здійснюватимуться для професійного зростання митців. Водночас, делегуючи національній чи регіональній спілці, організації, товариству, будь-кому певні функції і завдання, даючи для цього гроші, ми повинні бути впевнені, що вони це якісно виконають. Тому й пропонуємо надати спілкам допомогу у вигляді здійснення технічного аудиту. Ми бачимо, що є організації, які за результатами своєї діяльності можуть виконати такі завдання, але багато в кого такої інституційної спроможності немає. Давайте казати чесно, не кожна спілка сьогодні має право претендувати на державну підтримку. Багато організацій на сьогодні подаються на гранти Українського культурного фонду для виконання тих самих завдань, які виконують або не виконують творчі спілки. І вони виграють ці гранти. Тому що пропонують ефективні, якісні, красиві, врешті-решт, проекти. У даному випадку для держави, міністерства, УКФ, самого митця немає різниці, хто забезпечить йому ці процеси. Тому ми не повинні казати про монополію національних творчих спілок, тільки тому, що вони національні. Але якщо ми проведемо аудит, допоможемо творчим спілкам сформувати свій апарат, якісні підходи, документообіг, систематизувати мережу організацій, які входять до їх складу, то це буде гарною допомогою і в цілому важливим елементом реалізації завдань держави щодо професійного творчого зростання», – сказав перший заступник міністра культури та інформаційної політики.

За словами пана Карандеєва, міністерство буде ініціювати розроблення спеціальної програми інституційного зростання суб’єктів, зацікавлених у творчому зростанні творчих працівників, формування комплексних заходів для забезпечення неформальної освіти, преміальної системи. «Мистецьке середовище має жити. Ми зробимо все, щоб бюджет був гарно підготовлений, і наступного року, щоб ніхто не задавав питань: на що йдуть гроші спілкам, чому саме цим спілкам», – додав він.

За словами голови Національної спілки письменників Михайла Сидоржевського, протягом чотирьох років НСПУ отримала від держави 3,7 млн грн, а податків сплатила – 12,5 млн. «Тому говорити про те, що ми проїдаємо державні кошти, недоречно», – сказав він. Михайло Сидоржевський додав, його турбує ініціатива провести аудит спілок. Він запропонував створити при Мінкульті громадську раду з представників творчих спілок.

Більшість очільників спілок на слуханнях говорили про проблеми організацій: брак фінансування, високі податки на землю, непомірну плату за комунальні послуги, брак молоді. Деякі просили надання творчим спілкам права постійного користування і володіння земельними ділянками, на яких розташоване майно спілок. А дехто просив посприяти у безкоштовному виділенні земельної ділянки, щоб організація могла на ній побудувати офіс. На слуханнях ішлося й про необхідність закону про створення та заохочення інституту меценатства.

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зауважив, що державна підтримка спілок має бути, інше питання – які механізми для цього використовувати. «Думаю, що ми маємо напрацювати змішану систему фінансування. Тобто дати можливість творчим спілкам як отримувати постійні гроші на забезпечення тих чи інших функцій, так і дати їм можливість отримувати гранти. Тобто надати більше можливостей. Тому що, на мій погляд, система поки стара, дуже примітивна, і нею всі незадоволені», – сказав він.

Передбачалося, що представники спілок розкажуть і про успішний досвід у залученні коштів на здійснення своєї статутної діяльності з інших джерел. Але про це мало хто згадував.

В Україні нараховується майже 50 творчих спілок, з них близько 10 національних. Деякі з них мають уже столітню історію. Їх членами є десятки тисяч учасників, які провадять свою діяльність практично в усіх сферах культурного життя. Але, як зазначено в аналітичному звіті «Результати оцінювання ефективності застосування окремих законодавчих актів України, що регламентують державну підтримку творчих спілок»: «Державний підхід останніх десятиліть з позицій патерналізму зіграв злий жарт з національними творчими спілками, які в очах певної частини українського суспільства не виглядають позитивним явищем». Частина суспільства вважає творчі спілки застарілими і такими, що залишилися нам у спадок з Радянського Союзу.

Модераторка комітетських слухань, заступниця голови комітету Євгенія Кравчук зазначила, що на сайті комітету розміщено аналітичний звіт про творчі спілки, інформаційна довідка про міжнародний досвід і проєкт рішення комітету. «Нам потрібно внести правки до проєкту рекомендацій, врахувавши висловлені сьогодні пропозиції і зауваження. Ми опрацюємо цей проєкт і згодом винесемо на засідання комітету», – сказала вона.

Деякі учасники слухань зауважували, що проєкт рекомендацій слухань дуже декларативний, містить мало конкретики. Водночас усі дякували комітету, що вперше за часи незалежності відбувається обговорення на цю тему на рівні профільного парламентського комітету.