У Міністерстві внутрішніх справ України вважають, що нові записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити журналіста Павла Шеремета, відповідають нинішній версії слідства. Про це у коментарі BBC News Україна повідомив речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, на справі підозрюваних, яких звинувачують у виконанні вбивства журналіста, ці записи не позначаться. Наразі фігурантів у справі троє: рок-музикант та військовий Андрій Антоненко (Riffmaster), дитячий хірург та волонтер Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь.

«В обвинувальному акті чітко вказано, що їхні дії були спричинені іншими невстановленими особами. Безпосередньо на розгляд в суді це (нові плівки - ред.) навряд чи вплине, тому що обвинуваченим інкримінується саме участь у виконанні цього злочину», - сказав Артем Шевченко.

Водночас він висловив сподівання, що ця нова інформація зможе допомогти у пошуку досі невстановлених замовників та організаторів вбивства.

Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться. Про це він сказав у коментарі «Радіо Свобода».

«На 100% переконаний, що вони цього не зможуть зробити, але так само переконаний, що вони будуть це робити, тому що їм це потрібно прив’язати. Вони, фактично не маючи доказів, оголосили трьох поважних людей підозрюваними, і тепер їм треба якось із цієї ситуації виходити», – сказав Тарас Безпалий.

Захисник розповів, що в разі чого захист готовий надати аргументи про непричетність підзахисних до білоруських спецслужб.

«Ми не бачили цих записів офіційно, це лише публікації в пресі, які ми не можемо використовувати. Наразі думаємо подавати заяву до Служби безпеки України, щоб, відповідно, це розслідувалося як теракт і забиралася ця справа від МВС до СБУ», – зазначив Безпалий.

Адвокат підозрюваного у справі Шеремета Андрія Антоненка Станіслав Кулик розповів Суспільному, що сторона захисту вивчає оприлюднені матеріали, але використати їх неможливо, доки немає оригіналу запису.

«Якщо дійсно такий факт був, то для того, щоб щось використовувати, треба дістати оригінал цього запису, тому що в наш вік інформації все може бути підроблене і сфальсифіковане», – наголосив він.

При цьому Кулик додав, що важливо точно ідентифікувати осіб, голоси яких присутні на запису.

«Для того, щоб нам використовувати це, нам слід спочатку проаналізувати, яка там саме інформація, чи можна ідентифікувати точно осіб, які там на записі, а потім вже пробувати надавати це правоохоронним органам чи суду», – повідомив адвокат.

Як писав ДМ, 4 січня низка видань опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрали п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста. 28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини.