Моніторинг 33 онлайн-медіа у 12 областях України, який проводить коаліція громадських організацій за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», зафіксував системні порушення в медіа не лише професійних чи етичних стандартів журналістики, а й вимог Виборчого кодексу.

Про це сказав Олександр Бурмагін, експерт Ради Європи, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини», під час онлайн-презентації проміжних результатів моніторингу 8 жовтня.

Йдеться про такі системні порушення:

1. Поширення прихованої передвиборної агітації або немаркованої політичної реклами. Це порушення, за словами пана Бурмагіна, призводить до маніпуляцій і викривлення інформаційного поля, що не дає можливості виборцю зробити усвідомлений вибір.
2. Поширення результатів соціологічних опитувань або без усіх необхідних даних, або під певним кутом, щоб маніпулювати результатами.
3. На одному сайті 90% позитивної інформації подається переважно про одну політичну силу, а інших або замовчують, або подають негативно. Це порушення стандарту збалансованого і неупередженого висвітлення, яке передбачає Виборчий кодекс, наголосив пан Бурмагін.

Водночас моніторингова група за 5-25 вересня виявила 68 кейсів, які містили ознаки порушень Кодексу етики українського журналіста. На розгляд Комісії з журналістської етики було надіслано скарги, по двох із них Комісія прийняла рішення, інші перебувають на опрацюванні.

Олександр Бурмагін звернув увагу на застарілість виборчого законодавства в частині інформаційного забезпечення та агітації, зокрема, на неякісні правила гри для інтернету і соцмереж: «У законодавстві залишилися ті самі прогалини й недоліки: відсутність згадки інтернету, відсутність регулювання соціальних мереж. У цій частині в нас застаріле законодавство, яке не відповідає сучасним реаліям і створює багато проблем».

«Певний блок норм, які б змінили цю ситуацію, містить законопроєкт про медіа. У ньому було закладено зміни й до Виборчого кодексу, було закладено регулятора для онлайн-медіа. Але цей проєкт ще навіть не пройшов перше читання, коли його буде імплементовано – наразі незрозуміло», – додав він.

Водночас Виборчий кодекс, крім спеціальних правил гри для традиційних ЗМІ (телебачення, радіо, преса), містить певні вимоги та умови щодо будь-яких поширювачів інформації та агітації – і це стосується онлайн-медіа та соцмереж, звернув увагу експерт. «Ці вимоги стосуються фінансування будь-якої агітації з виборчого фонду, поширення результатів опитувань, екзитполів, дотримання дня тиші, маркування реклами і непоширення прихованої передвиборної агітації», – зауважив пан Бурмагін.

Та при цьому відповідальність користувачів інтернету за порушення Виборчого кодексу залишається суто теоретичною, а регулятора в цій сфері немає, додав він.

Нагадаємо, що про необхідність регулювання політичної агітації та реклами в соціальних медіа говорила і голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. На її думку, під час виборчого процесу медіа не вистачає саморегуляції та сучасних законодавчих норм. Виборче законодавство в частині інформування та агітації потрібно оновлювати й гармонізувати з медійним законодавством, зокрема врегулювати питання політичної агітації та реклами в соціальних медіа. А саморегуляцію варто почати застосовувати в політичних токшоу.