Такими є результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа» фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Результати дослідження презентували 29 вересня аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський і директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

Порівняно з попередніми роками українське суспільство зайняло чітку позицію стосовно питань війни та миру, а частка невизначених істотно зменшилася (порівняно з дослідженням КМІСу та «Детектора медіа» за 2019 рік).

Станом на серпень 2020 року вже 60% громадян вважають, що війну на Донбасі почала Росія. Кожен п’ятий опитаний переконаний, що війну почали український уряд та олігархи. Не визначилися з відповіддю 18%.

Нагадаємо, що станом на лютий 2019 року 48,5% українців вважали, що війну першими почали сепаратисти і Росія, 17% – що Україна, а 35% не могли визначитися щодо питання, хто першим почав війну.

У цьому питанні простежується чітке регіональне розмежування: у західному макрорегіоні частка тих, хто покладає на Росію відповідальність за початок війни, становить 92%, у центральному – 70%, у південному – 36%, у східному – 29%.

І навпаки, частка тих, хто вважає відповідальними український уряд та олігархів, на сході найвища – 44%, на півдні – 25%, у центрі – 16%, на заході – лише 2%. При цьому найбільше тих, хто не визначився, – на півдні (39%).

Оцінка громадянами конфлікту на Донбасі практично повністю збігається з думкою про винуватців війни. Якщо трішки більше 61% вважають, що це російська агресія, а майже 22% переконані, що це громадянська війна, 17% не визначились або ж не погодились з обома варіантами.

На заході частка тих, хто вважає війну російською агресією, становить 92%, у центрі – 70%, на півдні – 41%, на сході – 31%. І навпаки, частка тих, хто вважає, що на сході тримає громадянська війна, найбільше на сході – 42%, на півдні – 21%, у центрі – 20%, на заході – близько 2%. При цьому найбільше тих, хто не визначився, – на півдні (38%).

Подібну картину суспільних настроїв бачимо, коли громадян опитують про оцінку подій на Майдані 2013-2014 рр. 54% респондентів згодні з твердженням, що це – «Революція Гідності, справедливе повстання народу проти авторитарної влади». На заході таку думку поділяють 87%, у центрі – 64%, на півдні та сході – по 23%

Майже 31% опитаних вважають, що події на Майдані були «незаконним державним переворотом, захопленням влади групою озброєних людей». На сході – 56%, на півдні – 50%, у центрі – 23%, на заході – 6%.

У цілому по країні не дали відповіді 15%. Найбільше невизначених – знову ж таки на півдні країни (27%).

За віком найбільше тих, хто вважає Майдан Революцією Гідності, серед респондентів 18-29 років. А тих, хто вважає Майдан переворотом, – 38% серед опитаних від 60 років.

Також опитування показало, що з тезою про «зовнішнє управління» Україною з боку Міжнародного валютного фонду згодні 45% респондентів. Водночас 38% опитаних вважають, що така співпраця дає державі необхідну економічну допомогу. 17% опитаних не визначилися з відповіддю, або ж не згодні з обома варіантами.

Тезу про зовнішнє управління більше поділяють респонденти з півдня та сходу, про допомогу МВФ – із заходу та центру. Найбільш прихильно до МВФ ставиться молодь 18-29 років, а найбільш критично – респонденти 60 років та старше.

Галина Петренко пояснює зростання визначеності в питанні російської агресії з медійними зусиллями нової влади в досягненні миру, які не увінчуються практичними успіхами, що спонукає громадян переосмислити роль Росії. «У мене є гіпотеза, що медійно підкріплені зусилля команди президента Зеленського, яка постійно комунікувала, що хоче щось зсунути в питанні миру, але воно ніяк не зсувається – можливо, саме це вплинуло на сприйняття українцями, що саме Росія не хоче поступок і що це саме вона почала війну», – припустила експертка.

Галина Петренко

Петро Бурковський вважає, що свій внесок у сприйняття українцями російської агресії зробили і влада, й опозиція та лідери громадської думки, які критикують владу. Також він звернув увагу на соціально-демографічні особливості респондентів: «Молодші люди менш схильні довіряти російській пропаганді. Тому що вони бачили Майдан своїми очима, бачили реальність війни, і дедалі більше таких людей потрапляють у вибірку. Люди старшого покоління, які вірять у Радянський Союз, у стосунки з Росією, відходять. Але зростає кількість громадян критично мислячих, які сприймають факти такими, які вони є».

Петро Бурковський

Аналітик «Демократичних ініціатив» нагадав, що на ставлення українців до геополітичних питань впливає також економічне становище: «Якщо буде вихід з кризи і життя буде поступово налагоджуватися, тоді люди будуть вірити запропонованим рецептам боротьби з кризою. Якщо криза поглиблюватиметься, то зростатиме частка невизначених людей і зростатиме поле для маніпуляцій і пропаганди».

Повні результати дослідження читайте тут.

Дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фото: Руслан Новосьол