Такими є результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа» фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Результати дослідження презентували 29 вересня аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський і директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

За даними дослідження, центральні українські телеканали залишаються найбільш популярним джерелом інформації – їх дивляться 75% респондентів. Водночас на друге місце вирвалися соціальні мережі – їхня частка зросла з 24% (за опитуванням КМІСу та «Детектора медіа») у 2019 до 44% у 2020.

Значно зросла частка тих, отримує інформацію від родичів та друзів – із 11% до 23%. Це джерело конкурує за третє місце з українськими інтернет-ЗМІ, з яких інформацію про Україну та світ отримували не менше 27% респондентів.

Далі йдуть меседжери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) з часткою 11%, українські загальнонаціональні радіостанції та місцеве телебачення, про які згадали майже по 9% респондентів, українські загальнонаціональні друковані видання (8%) та місцеві інтернет-ЗМІ (6%).

Російське телебачення лишається одним з основних джерел інформації для майже 6% респондентів. Аналіз даних опитування показав, що російські телеканали найчастіше дивляться респонденти старше 50 років, які проживають у східних областях України (де частка глядачів сягає 12% серед опитаних респондентів).

Також, на думку дослідників, пандемія COVID-19 призвела до більшого попиту на місцеві друковані видання. Якщо у 2019 році їх згадали менше 2% респондентів, то у 2020-му їхня частка зросла до 4%. Аналіз даних опитувань свідчить, що таке зростання відбулося за рахунок респондентів віком від 50 років і старше, які мешкають у сільській місцевості та малих містах.

До джерел, частка яких не перевищує похибку опитування, потрапили місцеві радіостанції, російські сайти та друковані видання, ЗМІ окупаційних адміністрацій так званих «ЛНР-ДНР».

На вибір певних джерел інформації впливає вік респондентів. Зокрема, соціальним мережам віддають перевагу респонденти двох наймолодших вікових груп: майже 70% серед осіб віком 18-29 років, та 64% серед осіб віком 30-39 років, тоді як серед респондентів віком 60 років і старше таких лише 14%.

Водночас українські загальнонаціональні телеканали перетворюються на першоджерело інформації переважно для громадян солідного віку: їх дивляться 90% респондентів віком 60 років і старше, 85% – віком 50-59 років, 78% – віком 40-49 років, 65% – віком 30-39 років та 54% – віком 18-29 років.

Месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) були джерелами інформації частіше для респондентів з великих міст (24% у містах-мільйонниках та 14% у містах населенням від 100 тис. до 1 млн) та людей, що належать до двох наймолодших вікових груп (21% серед респондентів віком 18-29 років та 15% віком 30-39 років).

Повні результати дослідження читайте тут.

Дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фото: Руслан Новосьол