Про це йдеться на сайті Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.

Так, 16% респондентів вважають ці звинувачення обґрунтованими (6% — цілком обґрунтованими, 10% — скоріше, обґрунтованими), у 17% опитаних обґрунтованість цих звинувачень викликає сумніви, а 19% вважають їх необґрунтованими.

16% респондентів відповіли, що їх це не цікавить, 32% зазначили, що вони не володіють достатньою інформацією або їм важко відповісти на це запитання.

Крім того, частіше вважають ці звинувачення обґрунтованими прихильники Політичної партії «Опозиційна платформа — За життя» (32%), тоді як 26% з-поміж них висловлюють сумніви в обґрунтованості цих звинувачень або вважають їх необґрунтованими.

Серед прихильників партії «Слуга народу» — відповідно 21% і 28%, серед прихильників ВО «Батьківщина» — відповідно 18,5% і 45%, серед прихильників Партії «Європейська солідарність» — відповідно 7% і 72,5%.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. 

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

13 грудня Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці. Пізніше термін перебування під вартою продовжили до квітня.

16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.

Офіс генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета до квітня 2020 року.