Про це він сказав у коментарі виданню «РБК-Україна».

«Це не "можливі зв'язки", а цілком конкретні. Це їх контакти і їх спілкування (зі співробітниками СБУ – ред.), яке було далеким від дружнього. Це більш ніж дружнє спілкування дає слідству підстави вважати, що необхідно перевіряти більше 10 співробітників СБУ на предмет їхньої спільної діяльності. Що зараз і проводиться», – сказав Антон Геращенко.

Захист підозрюваних, у свою чергу, вважає подібні заяви інсинуаціями.

«Це маячня. Я не знаю, чим це може підтверджуватися. Це взагалі якісь "вологі фантазії" органів досудового розслідування. Ну, реально, як він (підозрюваний Андрій Антоненко – ред.) – музикант, співак, міг з кимось там (в СБУ – ред.) співпрацювати? Він не має ні навичок, ні доступу до якоїсь інформації, ні інших необхідних для цього знань і досвіду», – заявив виданню адвокат Станіслав Кулик.

За його словами, у матеріалах кримінального провадження немає ніяких даних про зв'язки підозрюваних з контррозвідкою СБУ.

Як відомо, наприкінці січня 2020 року колишній перший заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов оприлюднив «прослушку» фігурантів справи.

Так, на одній із записів Владислав Грищенко – свідок у справі Шеремета, нібито обговорював цю справу зі співробітником департаменту контррозвідки СБУ Андрієм Омельченком.

Крім того, Портнов оприлюднив начебто розмову підозрюваної Юлії Кузьменко з колишнім прес-секретарем батальйону «Дніпро-1» Василиною Мазурчук, яка була протитрована як дружина співробітника контррозвідки СБУ. На записі жінки обговорюють ліквідацію одного з управлінь департаменту контррозвідки і висловлюють розчарування з цього приводу.

Після публікації записів Мазурчук на сторінці в Фейсбук оприлюднила свою переписку зі спікером МВС Артемом Шевченком. В ході спілкування дівчина висловила претензію в «зливі інформації» та маніпуляціях у справі Шеремета. Шевченко в свою чергу прямо натякнув їй на зв'язок контррозвідки СБУ і підозрюваних у вбивстві журналіста.

СБУ офіційно не коментує цю інформацію.

«Справу веде МВС, тому вони повинні це коментувати», – сказала «РБК-Україна» речник Служби безпеки Олена Гітлянська.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. 

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

13 грудня Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці. Пізніше термін перебування під вартою продовжили до квітня.

16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.

Офіс генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета до квітня 2020 року.