12 грудня 2019 року проукраїнські користувачі соцмереж були обурені: влада почала кампанію з дискредитації волонтерів, військових і взагалі патріотів. Хвиля обурення здійнялася після прес-конференції керівництва Міністерства внутрішніх справ, на якій оголосили нові факти у справі про вбивство Павла Шеремета, та після затримання підозрюваних. Чи була ця компанія? Наше дослідження показує: була і проводилась перш за все проросійськими медіа. Офіс президента та Міністерство внутрішніх справ не брали участь у розгоні негативу, але деякі спікери дозволили собі некоректні висловлювання щодо затриманих, підхоплені медіа.

У медіа та соціальних мережах ми шукали два типи меседжів. По-перше, негативні узагальнення, які стосуються волонтерів, добровольців, націоналістів, патріотів; по-друге, твердження, що затримані Антоненко, Кузьменко й Дугар є вбивцями (підстав для цього до вироку суду немає).

Серед користувачів фейсбука ми звернули особливу увагу на три «групи ризику»:

• користувачів, які поширюють контент відомих проросійських медіа;
• завзятих прихильників Володимира Зеленського, які дописують у групах його підтримки;
• користувачів, які поширюють контент онлайн-видань без репутації.

Детальніше про методику дослідження можна почитати на нашому сайті. А зараз — висновки.

Кампанія з дискредитації волонтерів, добровольців, ветеранів, націоналістів і загалом патріотів в українському інформаційному просторі справді була. Найактивнішу участь у ній брали проросійські медіа, блогери та політики: «Страна.ua», «112», NewsOne, Анатолій Шарій, Андрій Портнов та інші.

Та чимало видань, які працюють на умовну якісну аудиторію, теж озвучували схожі меседжі. Це пояснюється тим, що вони давали в заголовках пряму мову політиків, а ті прямо чи непрямо називали затриманих убивцями. Зокрема такі твердження були в словах Генерального прокурора Руслана Рябошапки.

Контекст поширення інформаційної кампанії проти патріотів, кількість публікацій

Чимало незаангажованих медіа наголошували на військовому бекґраунді затриманих. Особливо часто це траплялось у новинах із брифінгу МВС та з першого судового засідання, де на військовому минулому наголошували представники міністерства й генпрокуратури. Цікаво, що наступного дня більшість медіа змінили підхід і виносили в заголовки цивільні професії затриманих — лікарка й музикант. Так зробили й майже всі телеканали, крім «Інтера», який наполегливо повторював у всіх сюжетах, що затримані — ветерани й волонтери.

Натомість російські медіа добирали маніпулятивні заголовки з надмірними узагальненнями на зразок «І у цих волонтерів обшук» чи «У волонтерів та добровольців почалися обшуки». «Страна.ua» поширювала ще категоричніші меседжі: «волонтери займаються мародерством» та «співак-націоналіст виявився наркоторговцем». Підставою для першої тези було те, що в підозрюваних є машини та квартири, для другої — заява поліції щодо обшуку в квартирі Антона Мухарського. Окремо відзначимо заголовок матеріалу з оглядом соцмереж: «Взорвал не Путин, а банда националистов».

«Вести» та «112» більше звертали увагу на агресію підозрюваної Юлії Кузьменко, поширюючи заяву слідства, що вона «хотіла накрити Київ градами», і що метою цього була «дестабілізація ситуації», хоча з записаної розмови це не випливає.

Колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов зробив кілька гучних заяв, зокрема закликав зобов’язати волонтерів декларувати майно, яке в них з’явилося після 2014 року, та ствердив, що організатори замаху на Павла Шеремета діяли під прикриттям СБУ. Схожі маніпуляції були і в публікаціях численних медіа без репутації, але більшість із них не мали масового поширення.

Основні актори, що долучились до поширення маніпулятивних меседжів — проросійські медіа і блогери. Не можна знімати відповідальності й із спікерів влади, зокрема з Генерального прокурора, який нерозважливо заявив, що виконавців убивства встановлено. На відміну від нього, Володимир Зеленський був обережнішим — мовляв, встановили «ймовірних виконавців». Заяву Рябошапки поширили багато ЗМІ.

Якими були політичні вподобання тих, хто поширив меседжі кампанії, кількість публікацій

Команда Міністерства внутрішніх справ була обережною з формулюваннями, однак саме її представники робили наголос на військовому минулому затриманих. Міністр Арсен Аваков, виправдовуючись, що «такі вівці є в кожному стаді», лише посилив цей ефект.

А ось у соціальних мережах меседжі атаки просувались цілеспрямовано: одна чи декілька команд ботів працювали як в інформаційному полі проросійських ЗМІ, так і в групах підтримки Зеленського. Щоправда, з різним успіхом. Деякі з ботів чітко ідентифікувались як проросійські за рамками аватарок та іншим поширюваним контентом; інших ідентифікувати важко, адже вони поширюють переважно розважальний контент.

Кампанія зачепила насамперед проросійськи налаштованих людей. Менша група, вражена атакою — люди, критичні до Петра Порошенка. На них подіяла критика екс-президента, присмачена меседжами кампанії. Ютуб-канал «Политический БДСМ» просував версію, що саме Порошенко замовив убивство Шеремета.

Ще меншою була група різко патріотично налаштованих користувачів соцмереж (зокрема прихильників Порошенка та націоналістичних партій), які, ймовірно, просто не звикли критично ставитись до інформації та взяли на віру публікації проросійських видань.

Деякі соціально-демографічні характеристики людей, що поширили меседжі кампанії, кількість публікацій

Ми не бачимо цілеспрямованого розгону меседжів проти ветеранів і волонтерів виданнями й телеканалами, що належать Ігорю Коломойському та його політичному оточенню, а також ресурсами, що підтримують Володимира Зеленського. Публікації у спільнотах, які підтримують Зеленського, навряд чи були координовані його командою: автори дописів — переважно користувачі з порожніми профілями. Прихильники Зеленського слабко реагували на публікації, пов’язані зі справою Шеремета. Більшість їхніх дописів були за межами сторінок чи спільнот підтримки Зеленського, й переважно авторами виявлялись прихильники Зеленського, які мають проросійські погляди.

Боти продумано використовували різні тези з проросійських медіа для різних сегментів аудиторії. Помітними є особливі меседжі для заходу України (мародерство, незаконне збагачення волонтерів), Києва (удари градів по Києві, квартира Мухарського) і сходу (емоційне шельмування всього українського).

Цікаво також, що жінки майже втричі менше цікавились цією темою, тому, певно, менше потрапили під вплив меседжів кампанії. Зазвичай жінки частіше підхоплюють емоційний контент. Можливо, причина в тому, що розганяли кампанію боти лише чоловічої статі. Меседжі охопили людей різних соціальних і професійних груп, і з них лише військові мали певний імунітет від такої пропаганди, поширюючи контент переважно з критичними коментарями. Повні результати дослідження можна побачити тут.

Фото: EPA/UPG