Відповідають: Юрій Сторожук, Юлія Тищенко, Олександр Палій, Сергій Таран, Костянтин Квурт, Вадим Карасьов, Олесь Доній, Віталій Кулик, Олексій Бєлишев, Володимир Полохало, Віктор Шлінчак.

Юрій Сторожук, перший заступник голови Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення:

- Даючи відповідь на це питання, я буду висловлювати не позицію Нацради, а своє суб’єктивне бачення ситуації. На мою думку, пану Чижу просто кортить потрапити до парламенту. Тому що його майбутнє як керівника медійного простору не є зрозумілим. Думаю, як керівник Держкомтелерадіо він не просто так затіяв цю справу саме перед виборами. Я добре ознайомлений зі списком програм, вироблення яких планується для цього п’ятигодинного блоку, якими всі обласні держтелекомпанії будуть обмінюватися. При цьому я не можу пригадати, щоб в цьому списку програм фігурували „Новини”. Список програм виглядає досить невинно. Але важко сказати, в який спосіб вони будуть наповнюватися. Тому що будь-яку програму, чи то краєзнавчу, чи то про життя місцевих громад, можна наповнити будь-яким змістом… Тобто, звичайно, Чиж буде пропонувати свої послуги, щоб потрапити до парламенту. А чи скористається цим пан Литвин як голова блоку - невідомо. Але я радив би Володимиру Михайловичу зважити на те, що така пропозиція не була б доцільною, тому що рейтинги обласних державних телерадіокомпаній не є високими. Я б навіть сказав, що вони зовсім низькі. Тому чи варто потрапляти у халепу і потім бути винним комусь за таку „ведмежу послугу”? У будь-якому випадку такими ходами мета досягнута не буде. Будь-який політик має зважити на те, що медійний ресурс вважається потенційно потужним, але результати виборів завжди дивують через низьку спроможність електронних ЗМІ впливати на електорат.

Юлія Тищенко, керівник програм розвитку суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень:

- Щодо діяльності Івана Чижа у сфері медіа і створення, так би мовити, „суспільного мовлення”, виникає дуже багато запитань. По-перше, дуже важко говорити, чи є його нинішні ідеї щодо об’єднання регіональних телеканалів і мереж кроком до створення суспільного мовлення? Тому що досі не існує погодженого закону про суспільне мовлення, воно було ухвалено в Верховній Раді тільки в першому читанні. Досі держава не продемонструвала свого ставлення до тих концепцій суспільного мовлення, як це є на сьогоднішній день. Досі не зрозуміло, як буде формуватися Наглядова рада і хто буде керівниками СТ... Є питання і щодо фінансуванням проекту СМ. Тож те, що робить Чиж щодо створення так званого «суспільного мовлення» - нагадує певну імітацію роботи. І дійсно, ту швидкість, з якою це зараз відбувається під керівництвом Чижа, можна пояснити лише майбутніми виборами, передвиборчою кампанію і прагненням донести певну інформацію в регіони. Оскільки Чиж є лідером партії „Справедливість”, що входить до Народного блоку Литвина, ваше твердження може бути правдивим.

Суспільне мовлення зараз є дуже популярним словосполученням в журналістському середовищі. І під прикриттям цього словосполучення можна проводити певні маніпуляції. Тим більше, що якщо говорити про громадську широку дискусію, то тема суспільного мовлення є певним чином незрозумілою. І справа навіть не в рейтингах застосування цього словосполучення, а в засобі донесення певних інформаційних меседжів громадянам регіонів. В тому, як це робиться, відчувається певний політичний присмак. А у Литвина, за великим рахунком, не так вже й багато медійних ресурсів. Тому, на мою думку, він зацікавлений в заходах, які б могли донести його інформацію до регіональних ТРК.

В той же час, як показують наші дослідження, проведені під час минулих президентських виборів, навіть на селі переважним чином надають перевагу центральним каналам. Дуже малий відсоток людей дивиться регіональні канали. Тож можливий ефективний вплив такого мережевого каналу на виборців викликає сумніви.

Олександр Палій, координатор секретаріату Громадської Ради з питань свободи слова та інформації:

- На мою думку, все, що робить Іван Чиж, працює тільки на його самозбереження. Все це не може бути корисним для демократії та для свободи слова СМІ. Тому, в його діях нічого доброго я не бачу. Я б міг назвати його дії роботою на рейтинг. Але рейтинг не перед населенням, а перед вищими структурами. Хоча сама ідея об'єднання обласних телерадіокомпаній в єдину мережу здається мені непоганою. Це б надало регіональним телеканалам можливість підвищити свою конкурентоздатність і полегшило б роботу їх керівників. Але все це треба робити на зовсім інших і визначених законодавством засадах. А чи буде той «канал» - у лапках – який створює зараз Чиж, грати на користь Литвина? Цілком можливо.

Сергій Таран, директор Інституту масової інформації:

- Щоб дати відповідь на це запитання, перш за все треба побачити громадське телебачення в дії. Але держава досі не надала відповіді на запитання, як буде здійснюватися управління на каналі суспільного телебачення. На превеликий жаль, держава зараз не приділяє цьому питанню достатньо уваги. Уся її увага зараз сконцентрована на майбутніх виборах. Щодо Івана Чижа - не можу сказати, що його попередня діяльність була просякнута бажанням створити суспільне телебачення. І тільки тоді, коли воно буде створене, можна буде говорити про те, який вплив воно матиме на електорат партії Литвина. Також хочу підкреслити, що після Помаранчевої революції чиновники стали використовувати ідею „суспільного мовлення” на свою користь. Зараз я не маю на увазі конкретно Івана Чижа. На жаль, це стало проблемою всіх чиновників.

Костянтин Квурт, виконавчий директор МГО "Інтерньюз-Україна":

- Мені дуже важко пов’язувати такі речі, як виборчий процес і об’єднання в єдину мережу обласних державних телекомпаній. Конкретно про суспільне мовлення сказано було досить багато. Основною думкою було те, що воно має утворюватися в країні прозоро і під громадським контролем. Оскільки я, як фахівець у питаннях медіа, не знаю про цей проект Держкомтелерадіо нічого, не кажучи вже про пересічного платника податків, то явно процес не відбувається цілком прозоро. Відтак, про створення громадського мовлення не може бути і мови. Це профанація. Україна робила досить багато профанаційних речей, чим, в принципі, дискредитувала багато хороших ідей – такі, як ринкова економіка і ринкові реформи, європейська інтеграція і багато інших. Ми про це говорили, називали це виваженими європейськими фразами, а робили по-своєму, по-українськи, не за стандартами і непрозоро. Відтак, тепер це відштовхує людей від хороших ідей. Отже, схвалювати ідею Чижа я не можу. Я маю на увазі конкретний випадок, коли вона реалізується таким чином. Щодо виборчого блоку Литвина - в мене немає такої інформації.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

- Уже само вхождение Ивана Чижа в Народный блок Литвина не столько как лидера партии «Справедливость», сколько как главы Комитета по вопросам телевидения и радиовещания, давало возможность выхода этой политической силы, этой коалиции, в медийный канал через областные телерадиокомпании, поскольку именно комитет является непосредственным куратором и координатором региональных телерадиокомпаний. Другое дело, что этот канал, возможно, был размытым и не сконцентрированным. Как оценивать последнее решение Ивана Чижа о создании региональной сети «общественного телевидения»? По форме это выглядит как перехват Чижом инициативы по созданию в Украине общественного телевидения. Президент и его Секретариат с назначением на должность президента НТКУ Докаленко этот проект положили под сукно. Поэтому, то, что сейчас с инициативой создания общественного телевидения, учитывая потребность в нем со стороны медийного сообщества, выступили другие политические силы - это результат нормальной медийно-политической конкуренции и политической игры.

Другое дело, что могут возникать сомнения в искренности намерений создать общественное телевидении. И такие сомнения будут до тех пор, пока Украина будет находиться в предвыборном контексте, и когда любое действие политика, государственного бюрократа будет рассматриваться в контексте предвыборной конкуренции. И так будет до тех пор, пока в Украине государственный чиновник-бюрократ будет руководителем политической партии, либо участником той или иной политической коалиции. То есть, до тех пор, пока в Украине не будет разведена политическая и административная системы, политический статус и административно-бюрократические функции. До тех пор государственный ресурс, на котором сидит или который держит тот или иной чиновник, будет использоваться в партийно-политических и предвыборных целях.

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей:

- З політтехнологічної точки зору: Чиж – молодець. Адже попередня команда НТКУ (Стецьківа-Шевченка), яку чомусь вважають вдалими пропагандистами ідеї суспільного телебачення, насправді займалися здебільше розмовами на цій ниві, аніж конкретикою. За вісім місяців ми не побачили на УТ-1 нових суспільно значущих програм, які не могли би з огляду на рейтинг з’явитися на комерційних каналах: ані яскравих дитячих програм, ані впливових політичних ток-шоу, ані журналістських розслідувань. За цей час на «1+1» з’явилися «Іду на Ви», на ICTV – Савик Шустер, ТРК «Україна» безпрецедентно перейшло на українську мову, а команда К1 взагалі з нуля створила канал. НТКУ відзначилося лише розмовами про суспільне телебачення. Так що з боку Чижа було б просто гріхом не скористатися ситуацією й не оголосити себе першопрохідцем. Що він і зробив.

Але з точки зору якості телепродукт від Івана Чижа буде неконкурентносроможним. Іван Чиж не відзначався ніякими успішними проектами, тому навряд чи він зможе стрибнути вище своєї голови. Навіть більше, суспільне мовлення від Івана Чижа може остаточно дискредитувати саму ідею. Якщо попередня команда «заговорила» проблему, то Іван Чиж може її звести на хуторянський рівень.

З точки зору партійно-політичної: Іван Чиж може використати своє службове становище ніяк не менше, але ж і не більше за губернаторів, які є водночас головами обласних організацій НСНУ. Так що використання адмінресурсу - це проблема не виключно Івана Чижа, а набагато ширшa.

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства:

- В цьому питаннi є два дискурси. По-перше, така модель створення громадського телебачення, яку запропонував Чиж, а саме - на основі регіональних обласних державних телерадіокомпаній, також має право на існування. Цей підхід був відомим - Чиж озвучував його ще кілька років тому. По-друге, це практична складова. Звичайно, Чиж входить до Народного блоку Литвина, і є небезпека того, що канал буде використовуватися в певних політичних цілях. Однак, я думаю, Чиж розуміє, що його будуть звинувачувати у використанні адміністративного ресурсу, тобто, його власного впливу на новий канал. Тож, думаю, відвертих спекуляцій на каналі він не допустить. Та й говорити про створення якогось політичного інструменту зараз достатньо складно, тому що створення каналу - це достатньо тривалий процес і специфічна робота. Одним рішенням Державного Комітету не можливо створити канал, редакторську політику та мережу розповсюдження інформації. Тому я б не перебільшував небезпеку політичного використання цієї структури.

І на останок: відомий канал, що асоціюється з Чижом, мається на увазі УТР, не є конкурентноспроможним на ринку теленовин, а інформаційні продукти, які є на ньому, вимагають бажати кращого. А створити ще одну неконкурентноспроможну інформаційну структуру держава не може дозволити. Тому питання створення суспільного мовлення і його конкурентоспроможність - це взаємопов‘язані речі і це велика проблема для Чижа, який збирається створювати такий ресурс.

Олексій Бєлишев, провідний експерт Центру досліджень політичних цінностей:

- Питання поставлене дещо некоректно. Як і будь-який типовий український чиновник, що тримає під контролем певні важелі впливу, а також має певні політичні амбіції, Іван Чиж, звичайно ж, намагатиметься підігравати - по можливості - тому політичному блоку чи тій політичній силі, яка запропонує йому прохідне місце в списку. Однак говорити про те, що за допомогою Державного комітету телебачення й радіомовлення створюється щось на кшталт нової медіа-імперії у нинішніх українських політичних умовах просто несерйозно.

Володимир Полохало, керівник проекту «Політична думка»:

- Загалом важко говорити про приховані плани тих чи інших виборчих штабів. Але в Україні на сьогоднішній день є чотири політичні сили, які будуть активно використовувати адміністративний ресурс, це розповсюджується і на державні інформаційні ресурси. Це, насамперед, «Наша Україна», яка буде використовувати цей ресурс особливо на заході і частково в центрі України. Це «Регіони України», які будуть використовувати саме адміністративний і інформаційний ресурс в Донецькому регіоні та в деяких південних регіонах. Це провладна частина СПУ Олександра Мороза і Народний блок Литвина. Ці чотири політичні сили із шести (я не включаю сюди комуністів та БЮТ, по відношенню до яких немає сьогодні підстав для підозри у використанні адмінресурсу, тому що він відсутній) будуть використовувати комбінацію тих чи інших можливостей для реалізації своїх виборчих проектів. Оскільки Чиж є складовою Народного блоку Володимира Литвина, то, безперечно, його сьогоднішні ініціативи мають лише виборчий контекст.

Віктор Шлінчак, головний редактор iнтернет-видання «Главред»:

- Насправді, я думаю, що пан Чиж недовго вже перебуватиме на посаді голови Держтелерадіо. І тому, на мою думку, не слід пов’язувати ці його намагання саме з тим, щоб якось доукомплектувати телекомпаніями блок Литвина. Я думаю, що напередодні виборчої кампанії Ющенко змінить голову цього відомства, і всі важелі впливу перейдуть до команди Президента.

Опитували Ольга Денисенко, „Детектор медіа” та Центр досліджень політичних цінностей

Читайте також:

Шоу триває

Замість Ющенка суспільне мовлення створив… Чиж

Хто в державі керує державним медіапростором? Точно не Президент!

Що стоїть за проектом створення «українського телевізійного каналу територіальних громад»?

Президент не имеет политической воли на создание общественного ТВ

Відкритий лист Громадської ради до Президента України з приводу перебування на посаді голови Держкомтелерадіо Івана Чижа (оновлено)