Про це 26 вересня повідомляє російська служба «Радіо Свобода».

Наталія Васильєва розповіла, що після публікації матеріалу представник відомства пообіцяв її керівнику, що її більше «не пускатимуть в ЦВК, МЗС і Кремль» і що в неї взагалі «ніколи не буде кар'єри».

Матеріал про Еллу Памфілову в англійському перекладі вийшов на сайті AР наприкінці серпня. У ньому розповідалося про політичну кризу в Москві в зв'язку з недопуском до виборів до міського парламенту кандидатів від опозиції, який вилився в масові акції протесту. У тексті голова ЦВК Росії «постає винуватицею події». Натомість вона наполягає на тому, що законно не допустила до виборів опозицію. Водночас Елла Памфілова визнається, що «виборча система застаріла і її треба змінювати».

Після виходу матеріалу ЦВК пообіцяла звернутися до колегії зі скаргами на ЗМІ, звинувативши журналістку Наталію Васильєву в спотворенні слів голови комісії: «Публікація справляє враження пропагандистського матеріалу, у якому практично проігноровані аргументовані відповіді Памфілової на запитання».

Associated Press, своєю чергою, внесло правки в матеріал, розширивши одну відповідь глави російської ЦВК і замінивши в її фразі про політичну кризу слово «зупинити» на слово «запобігти».

Нагадаємо, 14 липня в Москві пройшла акція з вимогою пропустити в Мосміськдуму незалежних кандидатів. Близько тисячі учасників акції зібралися в центрі Москви та пішли до будівлі мерії. У результаті силовики затримали близько 25 учасників акції.

27 липня на численному мітингу на підтримку незалежних кандидатів у Мосміськдуму поліція затримала понад тисячу осіб. У ході цього поліцейські завдали ударів двом журналістам та заламали їм носи, один кореспондент отримав тілесні ушкодження в руки та голову, четвертий був побитий у поліцейському фургоні після арешту, а п'ятий отримав тілесні ушкодження від нападу поліції.

Зокрема, був затриманий журналіст DW Сергій Дік, згодом його відпустили. У зв’язку із інцидентом німецька медіакомпанія 28 липня направила до російського МЗС ноту протесту. У відповідь відомство 5 серпня звинуватило DW у тому, що на сторінках видання в соціальних мережах містилися «однозначні заклики до масової участі в неузгоджених протестах», тому працівники Deutsche Welle «не можуть вважатися журналістами, бо є активними учасниками незаконних дій». Німецька медіакомпанія відкинула закиди МЗС та речниці відомства Марії Захарової в нібито втручанні у внутрішні справи РФ. Попри це, 4 вересня голова комісії російської Державної думи з розслідування втручання в справи РФ Василь Піскарьов сказав, що комісія хоче, щоб представник Deutsche Welle особисто взяв участь в обговоренні з питання щодо втручання у внутрішні справи Росії. Видання можуть позбавити акредитації в Росії, якщо працівник медіакомпанії не прийде на комісію. Генеральний директор німецької суспільно-правової медіакомпанії Deutsche Welle Петер Лімбурґ заперечив звинувачення російської сторони на адресу видання.

Крім того, 27 липня до редакції російського телеканалу «Дождь» приходили працівники поліції, які передали головній редакторці Олександрі Перепелова повістку на допит у «кримінальній справі про Мосміськвиборчкомом».

Того ж дня на 30 діб заарештували засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, а напередодні запланованої акції протесту затримали Іллю Яшина. 

Вранці 28 липня Олексія Навального госпіталізували із спецприймальника з невстановленою «алергічною реакцією». На думку його лікаря-куратора, опозиціонер міг бути отруєний невідомою хімічною речовиною. Поліція затримала журналіста російського каналу «Дождь» Данила Сотникова та журналіста «Сноба» Микиту Павлюка-Павлюченка біля лікарні № 64, куди госпіталізували Олексія Навального. Згодом обох журналістів відпустили.

29 липня Олексія Навального виписали з лікарні; 23 серпня він вийшов з московського спецприймальника після відбуття адміністративного арешту.

За даними CPJ, за ці тижні поліція затримала понад 10 працівників ЗМІ, які мали журналістські посвідчення та акредитацію. 

Комітет захисту журналістів (CPJ) 22 серпня приєднався до заклику семи організацій до російської влади припинити утиски та переслідування журналістів, які висвітлюють протести опозиції в Москві. 

31 серпня в Москві пройшла неузгоджена хода проти політичних репресій. За даними ГУ МВС, у ній взяли участь 750 осіб, за оцінкою «Медузи» – кілька тисяч. Увечері 2 вересня російські поліцейські затримали журналісти «Новой газеты» Іллю Азара, йому інкримінують нібито порушення правил проведення мітингів (частина 8 статті 20.2 КоАП) за участь в акції 31 серпня. Згодом його відпустили.

У зв'язку з цими подіями мерія Москви вирішила покращити відеонагляд за масовими акціями. Департамент інформаційних технологій Москви замовив за 260 мільйонів руб. ($3,9 млн) технічний супровід вуличних заходів в IT-інтегратора «Ситроникс».

6 вересня в Росії Міністерство внутрішніх справ і Генеральна прокуратура не знайшли порушень в діях працівників поліції, які затримували журналістів на акціях протесту 27 липня і 3 серпня в Москві.

Фото: Радіо Свобода