Результати опитування представили 25 червня на прес-конференції член Нацради Сергій Костинський і менеджерка проектів КМІС Ліана Новікова. До травневого «Омнібусу» КМІС включив низку запитань від Нацради про сприйняття українцями телерадіоефіру: про оцінку державної політики поширення української мови; про ризики інформаційній безпеці; про шкідливий контент на телебаченні; про оцінку змін у телевізійному та радіоефірі (про параметри дослідження читайте в кінці).

За даними дослідження, близько 80% громадян надають перевагу українській мові як основній мові телерадіоефіру та є активними споживачами україномовного контенту, повідомив Сергій Костинський. Близько 60% громадян підтримують політику державного протекціонізму щодо збільшення українського та україномовного контенту у вітчизняному ефірі. Приблизно половина громадян позитивно оцінюють зміни в українській музичній індустрії внаслідок впровадження квот на україномовну музику.

Наприклад, на запитання, якою мовою в Україні повинні мовити телеканали та радіостанції, 23,6% респондентів відповіли, що лише українською, а 52,8% - що й українською, і російською, але українська має переважати.

Ще один блок питань Нацради в опитуванні КМІС стосувався інформаційної безпеки та мови ворожнечі. Близько 40% респондентів допускають, що українські ЗМІ можуть бути використані з метою інформаційного супроводу агресивних дій Російської Федерації проти України. А понад 60% опитаних вважають проявами мови ворожнечі, коли іноземні та окремі вітчизняні ЗМІ називають «бандерівцями», «фашистами», «нацистами» громадян України, які захищають або підтримують захист територіальної цілісності України.

Низка питань в опитуванні стосувалася шкідливого контенту на телебаченні. Близько 60% опитаних сприймають демонстрацію насилля на телебаченні як найбільший ризик негативного впливу на дітей. Також значна частина респондентів вважають ненормативну лексику, сексуальний контент і демонстрацію антисоціальної поведінки на телебаченні небезпечним контентом.

Приблизно половина респондентів вважають, що відповідальність за контакт дітей зі шкідливим контентом лежить на батьках. Чверть опитаних розділяє відповідальність між батьками, телерадіокомпаніями та державними органами.

На думку опитаних, найбільший потенційно небезпечний вплив на дитячу аудиторію можуть мати реаліті-шоу, ток-шоу та телевізійні серіали. «Для нас це сигнал, що саме ці програми треба уважно контролювати», – наголосив Сергій Костинський.

Близько половини опитаних виступають проти показу програм, які можуть зашкодити глядачам. Третина – за трансляцію, але в разі забезпечення умов для свідомого споживання, тобто – вікових позначок.

Також Нацрада в цьому дослідженні мала на меті дізнатися оцінку громадянами якості контенту і того, наскільки він став кращим/гіршим за останні три роки.

«Серед телеглядачів немає одностайності в оцінці програмного наповнення телеканалів», – зауважив Сергій Костинський. Адже 22% опитаних вважають, що телепрограми протягом трьох років покращилися, а 24% – що погіршилися.

Третина громадян вважають, що збільшення виробництва національного телепродукту позитивно впливає на покращення якості. «Тобто позитивний вплив – коли телеканали не закуповують іноземних продукт, а створюють самостійно або купують продукт, створений в Україні», – пояснив Сергій Костинський.

Головними позитивними рисами телебачення, на думку опитаних, є зростання кількості та якості телепрограм, а також зростання професійності журналістів. Головними негативними рисами вони вбачають політизацію ефіру, недостовірну інформацію та одноманітність.

В оцінці радіоконтенту слухачі також неодностайні: 27% опитаних вважають, що ефір радіостанцій покращився протягом трьох років, 23% – фіксують збереження статус-кво, 16% – говорять про погіршення.

Третина респондентів повністю або частково задоволені україномовною музикою, що лунає в ефірі радіостанцій, 23% – не можуть оцінити точно, 20,5% – висловлюють часткове або повне незадоволення.

За даними дослідження, половина українців позитивно оцінюють зміни української музичної індустрії внаслідок впровадження квот на україномовну музику. Третина з них вважають, що головним наслідком впровадження квот є можливість проявитися молодим вітчизняним авторам і виконавцям.

Дослідження проводилося в травні-червні 2019 року методом персонального особистого інтерв’ю вдома в респондента. Було опитано 2021 респондент віком старше 18 років у 110 населених пунктах по всій території України, за винятком Криму та окупованих частин Донецької та Луганської областей. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3% для показників, близьких до 50%.

Сформульовані співробітниками Нацради запитання були включені до опитування «Омнібус», яке щоквартально проводить КМІС. «Це регулярне багатоцільове опитування населення на замовлення одразу кількох клієнтів, які подають свої запитання на різні теми та спільно фінансують дослідження», – пояснила менеджерка проектів КМІС Ліана Новікова.

Нацрада планує продовжити роботу із соціологічними даними для аналізу телерадіопростору та візьме участь у ще двох хвилях опитування КМІС, щоб детальніше дослідити мову ворожнечі й поширювані в медіа тези, які, на думку громадян, порушують їхні права. «Зараз ми не будемо вивчати кореляції, бо інформації наразі недостатньо. Ми будемо впроваджувати системне вивчення цих напрямків. Це перше дослідження, будуть друге, третє, після чого ми зможемо робити ґрунтовніші висновки», – пояснив Сергій Костинський. Він додав, що результатами дослідження можуть користуватися всі зацікавлені – вони вже оприлюднені у відкритому доступі на сайті Нацради.