Читайте також про обіцянки Володимира Зеленського, Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка.

Екс-регіонал Юрій Бойко, народний депутат і член політичної партії «Опозиційний блок», пропонує скасувати «нелюдську» трансформацію охорони здоров’я і… запустити ідентичний процес змін у медицині. Розповідаємо, що саме планує робити Юрій Бойко «всупереч».

Обіцянка: ініціюватимемо скасування нелюдської медичної реформи. Держава забезпечить доступну та якісну медицину всім громадянам згідно норм Конституції.

Факт: стаття 49 Конституції України гарантує безоплатну медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, а стаття 95 визначає обсяги фінансового забезпечення цього напряму — виключно в межах Державного бюджету України. Тобто гарантований державою пакет медичних послуг — це ті послуги, які може забезпечити держава в рамках Державного бюджету.

Трансформація системи охорони здоров’я спрямована на те, щоб оптимізувати процеси й ефективно витрачати виділені на охорону здоров’я кошти. Це дозволить перейти від псевдобезкоштовної медицини, де все безоплатно лише на папері, до гарантованого покриття основних медичних послуг для всіх громадян, відповідно до норм Конституції.

Завдяки змінам, які все ще тривають, медицина за останні роки стала доступнішою для українців — як фізично, так і фінансово:

• 26 мільйонів українців (більше половини громадян) мають свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, гарантовано й безоплатно отримують медичні послуги й базові дослідження. 76,6 % українців задоволені лікарем, якого обрали, свідчать результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного в жовтні 2018 року;
• цього року МОЗ України презентує перший в історії України гарантований пакет медичних послуг, який прийде на заміну псевдобезкоштовній медицині;
• екстрена допомога, яка нині потребує поліпшення, почала змінюватися. Перший етап трансформації екстреної медичної допомоги стартував цього року в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. Ключові зміни: професійна підготовка, зарплати, новий транспорт, оснащений необхідним обладнанням і єдиний алгоритм роботи сучасних диспетчерських служб, які згодом будуть об’єднані єдиною електронною системою по всій країні;
• триває розбудова мережі кардіоцентрів, які готові в будь-який час надавати екстрену допомогу людям із серцево-судинними захворюваннями. Нині в Україні 39 таких центрів, у кожному з яких усі пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (коли від оперативного втручання і встановлення стенту залежить життя людини) отримують стент-систему безоплатно. Вперше за всю історію незалежної України потребу у стентах для пацієнтів, які потребують негайного стентування, держава покриває повністю;
• 76 % українців у 2018 році не відмовлялися від звернення до лікаря через відсутність коштів. Для порівняння, у 2017 році цей показник становив 70 %, а у 2016-му — 58 %. Про це свідчать дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Серед причин такого зростання — показник поліпшення доступності та якості медичної допомоги, зокрема робота програм МОЗ України, за якими пацієнти отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою;
• для поліпшення доступності медичної допомоги в селах створюється мережа надання первинної медичної допомоги. Крім того, вже зараз на Полтавщині працюють «амбулаторії на колесах», а в Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській та Рівненській областях у 2019 році розпочнуть впроваджувати телемедичні технології в тестовому режимі.

Обіцянка: забезпечимо гідні заробітні плати медичним працівникам.

Факти: розмір заробітної плати медиків не визначають ані МОЗ України, ані НСЗУ, ані президент. Після автономізації закладу охорони здоров’я, тобто переходу у статус комунального некомерційного підприємства, зарплатна політика визначається колективним договором, а не бюджетною сіткою.

На первинній ланці (де працюють сімейні лікарі, терапевти й педіатри) вже змінюються зарплати медиків завдяки економічним стимулам: тепер для закладу важливий хороший лікар, бо за ним ідуть пацієнти і, відповідно, гроші за пацієнтів. Тепер заклад має мотивувати лікаря залишатися в цьому ЦПСМД або амбулаторії. Одним із таких мотивуючих факторів якраз є розмір зарплатні.

Зміни на всіх рівнях медичної допомоги розпочнуться у 2020 році.

Обіцянка: відновимо надійну роботу екстреної медичної допомоги.

Факти: цей процес уже триває. І треба не лише поліпшити роботу служби в частині кваліфікації і зарплат, обладнання, а й змінити підхід громади до забезпечення функцій екстреної допомоги.

Потрібні комплексні зміни, й вони почалися в пілотних регіонах — у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. У цих регіонах змінюється система професійної підготовки працівників, у процесі закупівлі транспорт. Крім того, цьогоріч за єдиним алгоритмом мають запрацювати сучасні диспетчерські служби, які згодом будуть об’єднані єдиною електронною системою по всій країні.

Коли алгоритми будуть відпрацьовані в пілотних регіонах, до трансформації екстреної допомоги підключаться інші області.

Обіцянка: ліквідуємо дефіцит ліків та вакцин, запровадимо дієвий контроль за їх якістю.

Факти: зміни є і в цьому напрямі:

• Україна забезпечена всіма вакцинами за національним Календарем щеплень. Перевірити кількість вакцин у вашій області можна в таблиці;
• МОЗ України реалізує низку програм, за якими пацієнти отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою: ліки на стаціонарі від розповсюджених хвороб — для пацієнтів безоплатні, їх закуповують лікарні за Національним переліком основних лікарських засобів; ліки від важких та рідкісних захворювань — для пацієнтів безоплатні, закуповуються коштом Держбюджету за програмами державних закупівель через міжнародні організації; ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2-го типу і бронхіальної астми — для пацієнтів безоплатні або з незначною доплатою, відшкодовуються за програмою «Доступні ліки», а також ліки для пацієнтів, що потребують інсулінотерапії;
• завдяки державним закупівлям через міжнародні організації щороку МОЗ України заощаджує мільйони гривень і може закупити ще більше необхідних ліків. Наприклад, 90 % препаратів із програми дорослої онкології сьогодні закуповують дешевше, ніж 2014 року, показує звіт ЦПК;
• за рахунок оптимізації розподілу коштів минулого року вдалося спрямувати додаткові кошти на напрям «Доросла онкологія», аби підвищити забезпеченість ліками онкохворих. До передбачених за цим напрямом на початку року 709 млн грн вдалося додати ще 910 млн грн, тобто збільшити фінансування більше ніж удвічі. Закупівлі на загальну суму близько 1,6 млрд грн дозволяють забезпечити 80 % від потреби у препаратах, що наявні в державних закупівлях;
• якість і контроль є ключовими аспектами для реалізації державних програм. Наприклад, вакцини, які закуповує Україна, давно й широко викристовуються в різних країнах світу, мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я — гарантію якості найавторитетнішої організації в галузі охорони здоров’я у світі. Національний перелік основних лікарських засобів, за яким закуповують ліки в лікарні, включає 427 безпечних та реально працюючих діючих речовин (понад тисячу ліків від різних виробників);
• нині вводиться низка нових інструментів, що мають оптимізувати процес реєстрації ліків, включення їх до державних програм, звільнити ринок лікарських засобів від фальсифікату і контрафакту: система 2D-кодування, інструмент оцінки медичних технологій (ОМТ), нові правила існування аптечного ринку, модель регулювання цін. Цього року МОЗ України планує затвердити Концепцію реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів та затвердження плану заходів з її реалізації.

Фото: ukranews.com