Відповідають: Валерій Іванов, Ірина Погорєлова, Володимир Полохало, Дмитро та Віталій Капранови, Сергій Дацюк.

Як уже повідомляла „Детектор медіа”, минулого четверга Центральна виборча комісія затвердила новий формат обов'язкових теледебатів між кандидатами в президенти на Першому національному, згідно з яким велика їх частина відбуватиметься у формі дискусії. Тобто кандидати у президенти ставитимуть один одному запитання. За це положення проголосували 11 членів ЦВК, двоє – проти, один утримався.

Теледебати за рахунок коштів держбюджету пройдуть 20 грудня на Першому національному між 19.00 і 21.00 годинами. Згідно із Законом України „Про вибори Президента України”, для проведення обов'язкових теледебатів відводиться 100 хвилин прямого ефіру. Згідно з новою постановою ЦВК, теледебати розділені на три частини – вступні виступи кандидатів (по п'ять хвилин для кожного), дискусія (80 хвилин безперервного часу), а також заключне слово (по п'ять хвилин кожному).

У рамках дискусії на запитання кандидата відводиться до однієї хвилини, на відповідь – не більше трьох хвилин.

Нововведенням є також те, що у випадку, якщо кандидат відмовляється відповідати на запитання, то його опонент має право на додаткове запитання.

Якщо після заключного слова залишається ефірний час, кандидатам на обмін репліками відводиться не більше 30 секунд.

Перед початком дебатів буде проведено жеребкування, яке визначить, хто з кандидатів виступатиме першим. Його опонент першим виступить із заключним словом.

„Детектор медіа” звернулась до експертів із запитанням: Чого ви очікуєте від нового формату теледебатів кандидатів у президенти? Чи є він кращий за попередній?

Валерій Іванов, Академія української преси:

– На мій погляд, цей формат теледебатів кращий за попередній. Насамперед, це краще для суспільства, оскільки ще Гегель казав, що громадська думка народжується в дискусії. І, звичайно, було б гарно, якби і перші теледебати проходили через запитання і відповіді, а не через монологи кандидатів.

У той же час, я не певен, що це краще для кандидатів. Зараз складніше сказати, хто виграє, ніж було перед першими дебатами. З одного боку, Ющенко набагато краще володіє українською мовою, для нього вона рідна, а для Януковича тільки недавно вивчена. А з іншого боку – Ющенко більш толерантна людина, а Янукович більш нахраписта, він агресивніший, ніж Ющенко, а люди агресивні завжди на телебаченні виглядають краще. І тому Янукович може виграти теледебати у толерантного Ющенка завдяки своїй агресивності та тому шулерству, відвертій брехні, до яких він весь час вдається. Через це не можна сказати, кому новий формат принесе плюс, а кому мінус. Але, принаймні, ми матимемо дуже цікаве видовище.

Технологічні ж проблеми можуть бути в тому, щоб дебати не перетворилися на звичайну сварку. Часу для створення формату було дуже мало, а між тим треба було дуже чітко виписати роль ведучого і роль кандидатів, тому що відповіді кандидатів будуть викликати взаємний спротив, і треба було зробити все, щоб це не було пересваркою, а дискусією з використанням аргументів.

Ірина Погорєлова, „Політичні хроніки”:

– Я очікую, що ці теледебати будуть кращі за попередні. Чому? Тому що кандидати будуть розмовляти один з одним, а не читати з папірця власну програму. І я думаю, що це буде цікаво.

Від кандидатів я чекаю, що вони зуміють формулювати важливі питання одне для одного, які не будуть пов’язані з особистими образами, але будуть глибші за поточні гасла, котрі вони використовують у своїй кампанії. Ці запитання мають бути пов’язані з питаннями структури влади, пропозицій щодо того, як треба будувати владу. Адже обидва кандидати зараз переконують, що належать до опозиції. Запитання у сфері економіки мають стосуватися не того, скільки вони грошей заплатили пенсіонерам, а системних речей, наприклад, взаємовідносин олігархів з середнім класом і т.ін. Тобто, це має бути дискусія про глибинні речі, а не про те, „хто дурень”.

Проблеми на теледебатах можуть виникнути з особистим неприйняттям, бо є загроза, що кандидати можуть перейти на особисті погрози чи навіть на лайку. Судячи з останніх виступів Януковича, є враження, що це може трапитись.

Володимир Полохало, політолог:

– Новий формат дебатів, безперечно, кращий за попередній, тому що дає можливість не для монологу, а для активного діалогу, і це краще розкриє кандидатів. І у глядачів, і у виборців буде більше можливостей виявити глибину та обґрунтованість аргументів кандидатів.

Однак навряд чи ці дебати будуть вирішальними. Я думаю, що основні теледебати відбулись у ході помаранчевої революції. Це були дійсно всенародні, всеукраїнські, всенаціональні дебати. І більшість виборців уже зробили свій політичний вибір, тих, що вагаються, дуже мало. Тому мені здається, що теледебати в широкому сенсі, або просто дебати, відбулися в самому суспільстві, і тут були свої символи, свої вподобання. У даному випадку телевізійна картинка, будь-які проблеми теледебатів не змінять політичну чи електоральну орієнтацію суспільства.

Сумніваюсь, що будуть якісь несподіванки, оскільки кандидати не стануть іншими. Теледебати – це, насамперед, створення образу, і насправді там перемагають не реальні люди, а образи. А для політологів і аналітиків важливим є не образ, який циркулює в мас-медіа, а політик у всій своїй реальності, у всій своїй спроможності, у всьому своєму потенціалі тощо. Також, думаю, що і для багатьох глядачів залишилося в кандидатах Ющенкові та Януковичі дуже мало невідомих рис чи нюансів, які ще раз можуть бути продемонстровані чи відкриті під час цих теледебатів. Взагалі, на мою думку, основними темами теледебатів мають бути те тотальне використання адміністративного ресурсу і фальшування волевиявлення громадян, до якого дуже суттєво причетний один із кандидатів. Адже є рішення Верховного суду України, і це є ключовим для розуміння того, у який спосіб йшов до влади Янукович та його команда. І це дуже важливо.

Вікторові Ющенку треба домогтися у своїх запитаннях, щоб Янукович чітко висловив своє ставлення до верховенства закону, тому що, по-перше, його попередні висловлювання можна трактувати як правовий нігілізм і неповагу до закону. І, по-друге, знайшлося багато підтверджень фальсифікаціям, зокрема під час судового процесу, було багато не спростованих фактів фальшування і саме це викликало обурення громадян, їхній протест. Тому тут уже йдеться про моральні та етичні цінності, і взагалі про те, що має бути вищим: чи право має регулювати владні відносини і політичне життя, чи, навпаки, політична доцільність і бажання перемогти за будь-яку ціну має впливати і регулювати право. Для Ющенка дуже важливо, щоб він став на захист прав громадян, незалежно від того, що за світогляд та політичні позиції вони мають, громадян, що не сприйняли це безпрецедентне спотворення волевиявлення.

Саме тому теледебати можуть бути якимось елементом правового виховання. І в тому числі затвердження в суспільстві поваги до закону та права тощо. Також у теледебатах має прозвучати спростування. Оскільки зараз є багато сценаріїв відносно зриву виборів, причому ініціатори цього зриву (за повідомленнями преси) знаходяться у штабі Віктора Януковича. Зрив виборів – це навіть гірше, ніж спотворення волевиявлення, адже йдеться про цінності правової держави, визнання прав громадян. Це має бути ключовою темою дебатів, адже причиною помаранчевої революції стало те, що влада в Україні ігнорувала права і законність. Також мова має йти про відповідальність за фальсифікації, тому що жодна людина, яка була причетна до цього, не була поки що покарана.

Ще раз хочу підкреслити: однією з основних тем теледебатів має бути питання правової, юридичної відповідальності за фальсифікації, а не переваги тієї чи іншої програми.

Дмитро та Віталій Капранови, письменники:

– Ми нічого не очікуємо від нового формату теледебатів. Сьогодні Янукович не є персоною політики. Янукович – це привид, який розвіявся, і на сцену вийшов справжній лялькобуд Кучма. І єдині теледебати, які б були цікаві, – це Ющенко-Кучма. Ці дебати ми б задоволенням подивилися у будь-якому форматі. Ці теледебати викликали б справжній інтерес. Сьогодні не має людей, які підтримують Януковича. Є або ті, що за Ющенка, або ті, що проти нього. І епіцентром боротьби проти Ющенка зараз залишається Кучма, Медведчук і вся та „команда”, яка раніше сиділа на Банковій, а тепер повернулась у Конча-Заспу.

Хоча ми не очікуємо від теледебатів нічого, ми сподіваємося, що новий формат задасть дебати наступні, що буде проаналізований досвід проведення цих. Наступні дебати, коли у нас буде два повноцінних кандидати, будуть проводитись у тому форматі, який буде цікавий глядачам і допоможе сформувати їхній вибір.

Сергій Дацюк, медіа-експерт:

– У попередніх теледебатах ролі, які взяли на себе кандидати, виглядали таким чином: Янукович хотів виглядати переконливим, а Ющенко – компетентним. І таким чином Янукович ніс що попало в ефір, і при цьому виглядав солідно, усміхнено, не дивився в папірець і говорив усе, що прийде в голову, а Ющенко постійно хотів донести якийсь зміст, дивився в папірець, звірявся з тезами і хотів бути зрозумілим. І це, в принципі, два різні темпераменти, два різні підходи.

Я думаю, що в цьому разі опоненти зосередяться на ставленні до тих процесів, що мали місце після другого туру. Тому що ці процеси є не випадковими, і для долі країни вони мають велике значення. Тому я думаю, що розмова буде про правду, про єдність, про розбрат, про сепаратизм. Про ці речі навряд чи можна говорити з позиції істинності чи неістинності, бо, як показує практика, в ситуації тотальної інформаційної блокади, в якій опинився Схід України, все, що б не говорив Янукович, буде сприйматись як істинна правда. Тому, очевидно, у Ющенка буде надлишкове завдання: говорити зрозумілі речі і не використовувати факти, які не були донесені до східних регіонів, а відтак можуть виглядати як малоймовірні. Розмову треба спрямовувати у русло аргументів із загальновідомих речей, а також посилатись на загальновідомі речі. Наприклад, є рішення Верховного суду, ставлення до нього різне, але ж будьмо послідовними. Ви говорите про необхідність перебування у правовому полі – тобто, ми визнаємо рішення Суду, так? Про це, скажімо, міг би запитати Ющенко Януковича. Тоді б від відповіді Януковича багато що б залежало, і от на таких ось речах кандидати б могли заявляти позиції і показувати своє ставлення. От це було б дійсно цікавим, якби до фактів, відомих обом частинам України, вони б виказували свої аргументи і своє ставлення.

А якщо кандидати підуть тим шляхом, що і минулого разу: одна сторона казатиме, що ти брешеш, а інша – що ти, то ця розмова буде не цікавою.

З іншого боку, я думаю, чи правильним є побудова цієї дискусії без повноцінного ведучого? Як показує досвід, завдання справжнього модератора – витримати не тільки певний формат, а й певну спрямованість дискусії. Бо те, що відбувається зараз – я маю на увазі дії між другим і третім туром виборів кандидатів, коли Янукович пробує робити те, що Ющенко робив до першого туру. Тобто, він полишив тотальну, надлишкову наявність в телеефірі, і пробує безпосередньо апелювати до виборців, їздити по містах і говорити з ними. І виявляється, що це досить успішна і цікава технологія. Водночас такі речі формують інший „порядок денний”, тому що безпосередньо на мітингу з виборцями говорять інакше, ніж в аудиторії чи студії, з ними говорять гаслами. І якщо і Ющенко, і Янукович перенесуть цю технологію і в теледебати і почнуть говорити гаслами, то буде небезпека беззмістовної сварки. Тобто, один буде говорити „Хай живе помаранчева революція!”, а інший, що „це був переворот, і ми не віддамо Донбас нікому!”.

А щодо нового формату запитань-відповідей, то мені це не подобається все одно. Якщо співбесідники перебувають у принципово іншій позиції, то запитання-відповіді нічого не вирішують. Наприклад, запитання: „Як ви ставитесь до помаранчевої революції?”, відповідь: „До вашого перевороту ставлюсь різко негативно”. Тобто, це не є абсолютно ефективна річ, кожен буде ставити запитання у своїй дійсності і отримувати відповідь у дійсності опонента. Ми почуємо розмову глухого з німим в одному випадку, і німого з глухим в іншому.

Віталій Шевченко, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення:

- Спершу – чого не очікую. Будь-які теледебати на цьому етапі драматичних українських виборів вже не можуть зіграти ту роль, задля якої до них вдаються^ допомогти громадянам з вибором. Майже всім в Україні вже все ясно, і як би не пройшли ці дебати – вирішального впливу на результати “третього туру” виборів вони не справлять.

Обраний цього разу формат дебатів, безумовно, кращий за попередній, який називати дебатами можна було хіба що умовно. Власне, лише зараз надана кандидатам можливість обмінятися запитаннями-відповідями дозволяє хоч щось очікувати від цієї телевистави. Прогнозую, що, сказати б, спортивний інтерес до цих дебатів переважатиме над виборчо-політичним: домінуватиме намагання слабкішого кандидата скористатися одноразовою можливістю вирватися з електорального кола, що звужується, завдяки якимось неординарним ходам чи оригінальним заявам. Не виключаю, що це може набути екстремального виразу.