Вопрос "Детектор медіа": - Достаточно ли полно освещалась ситуация вокруг договора по ЕЭП и сам документ, чтобы о выгодах и недостатках его подписания для Украины могли судить рядовые граждане?

19 Вересня 2003
0
1034
19 Вересня 2003
13:49

Вопрос "Детектор медіа": - Достаточно ли полно освещалась ситуация вокруг договора по ЕЭП и сам документ, чтобы о выгодах и недостатках его подписания для Украины могли судить рядовые граждане?

0
1034
Отвечают: Виктор Тимощук, Алексей Плотников, Виктор Ющенко, Александр Стегний, Андрей Шкиль, Георгий Крючков, Валерий Геец, Леонид Кравчук, Михаил Поплавский, Александр Мороз, Яна Мойсеенкова
Вопрос "Детектор медіа": - Достаточно ли полно освещалась ситуация вокруг договора по ЕЭП и сам документ, чтобы о выгодах и недостатках его подписания для Украины могли судить рядовые граждане?
Несмотря на обещания правых не допустить одобрения проекта договора о создании ЕЭП парламентом, Верховная Рада все же высказалась за подписание “пакта четырех”. Однако и во вторник, когда представители правительства рассказывали народным избранникам про все преимущества и недостатки договора, и в среду, когда так скоропалительно было принято решение, многие парламентарии отмечали, что разговоры о ЕЭП носят чисто теоретический характер, не хватает конкретики, скажем, прогнозных рассчетов экономических выгод или потерь Украины от создания экономического союза четырех постсоветских государств. Уж если народные депутаты сетуют на недостаток информации, то что говорить о рядовых украинцах, которые наблюдают за событиями преимущественно только сквозь “голубой экран”? Вряд ли они смогут хотя бы уяснить, из-за чего, собственно, сыр-бор. К тому же зрители не имеют возможности оценить, какой процент того, что происходит, доходит до нас в виде “телепродукта”. Поэтому «Детектор медіа» решила обратиться для вердикта качеству освещения проблемы отечественным ТВ к политикам и экспертам. Наш вопрос звучал так:

- Достаточно ли полно освещалась ситуация вокруг договора по ЕЭП и сам документ, чтобы о выгодах и недостатках его подписания для Украины могли судить рядовые граждане?

Виктор Тимощук, заместитель главы Центра политико-правовых реформ:


- Мої враження такі: цю подію намагаються використати для ілюстрування того факту, що опозиція не єдина, а в той же час фахових експертних висновків і коментарів фахівців недостатньо. Слово надають лише політикам, причому форматуючи їхні виступи саме таким чином, щоб показати деструктивно позицію „Нашої України” та „БЮТ”. Вважаю недоліком у висвітленні даної події також те, що не було надано або навіть витребувано висловлення публічної позиції тих членів Уряду, які не підтримують ідею вступу в ЄЕП.

Алексей Плотников, доктор экономических наук, профессор:

- В принципе, я расцениваю это освещение как удовлетворительное. Но проблема в том, что этой темой я занимаюсь на несколько ином уровне. Я знаком с ЕЭП по «первоисточникам» и по иным каналам, а отнюдь не по телевидению. Но то, что мне приходится видеть, в целом давало удовлетворительную картину, которая позволяет гражданам Украины иметь представление о сущности ЕЭП и об отношении к ЕЭП со стороны Президента, Кабинета министров, Верховной Рады и политических сил общества.

Виктор Ющенко, “Наша Украина”:

- У вашому запитанні уже є очевидна відповідь. Наша влада не зробила нічого для того, щоб таке актуальне для громадськості питання відкрито публічно обговорювалося, можливо, навіть протягом кількох місяців, щоб кінець-кінцем кожен громадянин перш за все визначився у цьому питанні. І те, що ми спостерігали навколо формування угоди про Єдиний Економічний простір (ЄЕП), є наочним прикладом цієї тези, бо документ, котрий заслуговує на розгляд у суспільстві на найвищому рівні, у ділових, політичних колах, роблять десь підспудно, утаємничено, такими темпами, що навіть не встигають провести бодай декілька дискусій у парламенті, не говорячи вже про серйозний розгляд проекту урядом.

Тобто влада не звикла вести публічну політику, не звикла спершу послухати людей, звірити й скоригувати, якщо потрібно, свою позицію і потім з повним правом представити її як національну. Я вже не буду вести мову про зміщені акценти навіть під час тієї дискусії, яка тривала у парламенті. Навіщо так загострювати запитання: чи ми за стосунки з Росією, чи проти? Вочевидь, безглуздо говорити про втрату або про непотребу нашої інтеграції на Схід, відмовлятися від партнерів. Але сам почерк нашої інтеграції повинен бути таким, з яким нас зрозуміють в усьому світі. Якщо, приміром, завтра з подвоєним інтересом нам потрібно буде інтегруватися у Центральну Африку, ми маємо право знати обставини, які забезпечать реалізацію наших інтересів в Африці? Абсолютно маємо право. Якщо завтра у Середній Азії чи на Близькому Сході з‘являться унікальні інтереси для України, нас не повинні стримувати попередны інтеграції та зобов’язання, які унеможливлюють інші стосунки. А коли ми говоримо про формування єдиного наддержавного органу, який диктує політику у цінах, тарифах, податках, фінансах, тоді, шановні, де націнальний інтерес, незалежність, Конституція? Тому дискусія повинна була вестися у ширшому форматі, і не з оцінки угоди, якої ще немає.

Александр Стегний, директор Центра социальных и политических исследований СОЦИС:

- В отношении внимания к теме, то вполне достаточно. Что касается объективности освещения последствий вхождения Украины в ЕЭП, то есть издания, которые поддерживают эту идею, и наоборот, такие, что не поддерживают. Но в любом случае все СМИ высказывали определенную обеспокоенность. А именно: насколько вхождение Украины в это пространство повлияет на вхождение Украины в Европейское сообщество и соблюдение Украиной соответствующих международных обязательств.

Андрей Шкиль, народный депутат Украины, БЮТ:

- Сказати, що це недостатньо висвітлювалося, було б неповно. Це було жорстко регламентовано, цензуровано. Це було цензурування, причому цензурування за чіткими політичними ознаками. Всім, хто виступає рішуче проти, не було надано слова, не було надано можливості висловити думку фракції, депутатської групи, на телебаченні у першу чергу. (В інших ЗМІ це більш-менш висвітлювалося). У ВР, на моїх очах, у багатьох брали коментарі, а потім це було чітко винято і не пущено в ефір. Рух України до Європи задом ніколи не буде сприйнято Європою, бо це є найгіршою формою існування. І це жодним чином не було прокоментовано на телебаченні. Тільки коментувалося, що хтось там був проти, а хтось за. І єдиний кадр, коли Азаров лупить кулаком по трибуні, демонструючи праведний гнів, що він ніколи не зраджував країни. До речі, він не поточнив, якої саме.

Георгий Крючков, народный депутат Украины, КПУ:

- Сейчас говорить о том, как освещался вопрос по ЕЭП, в украинских СМИ, очень сложно. Можно однозначно сказать: особенности освещения зависели от того, кто “хозяин”, собственник данного конкретного СМИ. Если это были противники подписания договора, то они, конечно, развернули истерию. Другие СМИ были более сдержанны, и вот эта сдержанность, на мой взгляд, как раз и есть демонстрацией если не объективности, то, по крайней мере, взвещенного подхода.

Валерий Геець, директор Института экономического прогнозирования НАН Украины, академик

- То, что делается в этом смысле СМИ, делается непрофессионально. Как правило, берется краткое интервью, где звучит политический итог в соответствии с политической заангажированностью респондента. Между тем вопрос о ЕЭП достаточно серьезный и зависит в значительной степени от настроений, от понимания значительной массы населения. Пример голосования Швеции по национальной денежной единице и «евро» показал, как и какие решения принимаются. Для того, чтобы мы действовали в европейском духе, нужно вести соответствующую подготовку. Для чего нужно дать широкой аудитории обоснования экспертов в доступной для населения форме. Иначе политика будет продолжать превалировать над экономикой

Леонид Кравчук, народный депутат Украины, СДПУ(о):

- Абсолютно недостатньо. От я слідкую, скажімо, за аналізом ЄЕП і бачу: думка однієї частини людей, принаймні, подається так, що це повний одобрямс, інша частина – рішуче відкидає. Тобто ми хочемо весь час у суспільстві проводити водорозділ: одні “за” категорично, інші проти. Власне кажучи, ніхто серйозно не аналізує. Тобто це робиться скоріше за старими, ще більшовицькими методами. Тоді як було? Ще документа нема, а його вже схвалюють. Тепер так само. На початку обговорення теми в ЗМІ ніхто не читав проекту угоди. Десь хтось бачив її, з Інтернету витягнув, а хтозна, чи це справді вона, чи ні. Коли справді, то це має бути проект з відповідними підписами, хто парафував його. Якщо такого нема, то це вже, скоріш, не аналіз того чи іншого документа, а пропаганда, а знущання над людьми. Людей перетворюють на стадо баранів, якому кажуть: “Робіть так або інакше”. Не вміємо ми аналізувати і подавати так, як воно справді є. Потрібно сказати так: оце плюси, якщо ми будемо розумні, а оце мінуси, якщо ми не зможемо подолати. Якщо цього не буде, ми програємо. Але документи самі собою не передбачають програшу. Програш може бути за нашої недолугості. А людям треба сказати, щоб вони не сподіватися, що сьогодні підпишемо документ - а завтра стане жити краще.

Михаил Поплавский, народный депутат Украины, „Трудовая Украина”:

- Ми про все пишемо і знімаємо, але не про стратегічні й тактичні теми. Для того, щоб люди розібралися, треба подавати виступи експертів, людей, які обізнані й розбираються у питанні. А сьогодні немає коментування з конкретними фактами й виходячи з конкретної перспективи.

Александр Мороз, народный депутат Украины, СПУ:

- Конечно, ТВ работает по заказу, никакой здесь объективной информации нет, но мы уже к этому привыкли. Потому что ТВ в целом говорит то, что нужно провластным структурам, и объективной информации не дает. Ведь уже заложены определенные традиции под руководством, изложенным в „темниках”, это все продолжается. Но, с другой стороны, СМИ объективно не смогли бы сегодня излагать по сути эту проблему, потому что даже правительство не знает, что это такое, расчетов никаких нет. По-сути, идет просто пиаркампания. Но все-таки даже в таком освещении этой темы политический аспект присутствует значимее. Верховная Рада пддержала заяление, суть которого сводилась к одному положению: Президент, подписывая договор, должен руководствоваться Конституцией и законами Украины. Что в этом заявлении не так? Однако в тот же вечер все телеканалы комментировали событие так: вы посмотрите, социалисты раньше были “против”, а теперь прогосовали “за”. Это все делается для того, чтобы вбить клин между оппозиционными силами. Я считаю, что это называется политическим идиотизмом, которым отличается наша власть, в том числе и используя СМИ.

Яна Мойсеенкова, заместитель главного редактора еженедельника «Галицкие контракты»:

- Не будем лукавить, это вопрос двойных, а то и тройных стандартов. Ну, как могли СМИ достойно освещать данную тему в условиях полнейшего непонимания происходящего, теоретизации вопроса и секретности конкретных документов? С другой стороны, многие СМИ по своему журналистскому потенциалу вполне могли раскопать и документы, и информацию. И что потом? Что делать с этой информацией, грубо говоря, кому ее продавать, когда большинство тиражных СМИ зависимы от представителей парламентского большинства, которые в той или иной мере являются либо лоббистами российских интересов, либо сторонниками сохранения действующей власти. А ЕЭП – это как раз та тема, где будущее нынешней власти повязано с российскими интересами. Мы, к примеру, написали о том, что по схеме «взвешенного голосования» в Едином регулирующем наднациональном органе Украина, согласно своему экономическому потенциалу в $48 млрд., будет иметь лишь 9,43% голосов, тогда, как Россия с $427 млрд. ВВП – 82,6%, то есть ни одно решение без российского согласия не может быть принято и, значит, РФ будет навязывать свои интересы. Тоже сделали еще пару изданий. Но возможно ли это, например, на третьей кнопке ЦТ? В итоге, в большинстве СМИ журналисты выписали данную тему по схеме «я бесконечно уважаю чудовищный выбор моего народа». Что касается мнения рядовых граждан, то, постоянные ссылки на необходимость его знать, просто удивляют. Да, так должно быть – у граждан должно быть свое СОБСТВЕННОЕ мнение, но мы живем здесь и сейчас, и поэтому должны быть реалистами. А реальность такова: Украина - не Европа с традициями гражданского общества. Неужели последний референдум ничему не научил? Речь даже не о возможной фальсификации. Где гарантии, что «рядовой гражданин» реально хочет знать правду, и согласен прилагать усилия, докапываясь до сути происходящего? Проедьте в метро в час пик, посмотрите, что там читают, и вы поймете - нет таких гарантий. В большинстве своем «рядовые граждане» инертны и согласны «есть» то, что им предлагает центральное ТВ. Это не снобизм, это правда. И пока эти самые «рядовые граждане» не осознают реальную ценность своего голоса и не захотят учиться отличать правду ото лжи и пиара, мы будем жить с тем президентом, которого они выберут, и играть по навязанным ими (а до этого им) правилам игры.
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ирина Талалаевская, специально для “Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
1034
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду