Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) «Барометр свободи слова», йдеться на сайті ІМІ.

За даними дослідження ІМІ, у першому півріччі 2018 року спостерігався ріст кількості порушень, особливо фізичної агресії, порівняно з 2017 роком. У другому півріччі, орієнтовно з серпня, відбулася певна «стабілізація» кількості порушень прав журналістів.

«Протягом першого півріччя 2018 року ми спостерігали різкий ріст нападів на журналістів та проявів фізичної агресії. У той же час протягом другого півріччя ми не спостерігали різких «піків». Ми пов’язуємо це з кількома причинами: по-перше, з публічним резонансом після жорсткого нападу на активістку Катерину Гандзюк, і надзвичайно негативною реакцією суспільства і міжнародної спільноти на цей випадок, що, можливо, дещо охолодило потенційних нападників. Так само, ми не виключаємо, що убивство Гандзюк могло мати і певний охолоджуючий ефект на журналістів, особливо в регіонах, які почали більш обережно критикувати – це питання потребує окремого дослідження. І нарешті, ми спостерігаємо затишшя перед традиційною «бурею» виборчих процесів 2019 року», – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

ІМІ зазначає, що основним викликом для свободи слова у 2018 році стала фізична агресія щодо журналістів. Категоріями-лідерами за кількістю порушень стали перешкоджання, погрози та напади на журналістів (для порівняння, у 2017 році це були перешкоджання, доступ до інформації, та погрози). Із загальної кількості порушень, 173 випадки стосувалися саме фізичної агресії щодо журналістів.

Лідером за кількістю порушень у 2018 році, за даними ІМІ, стала категорія «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» – 96 випадків. Категорія посідає першу позицію від початку року, зауважує ІМІ. Найбільше журналістам перешкоджали, як і минулого року, приватні особи, місцева влада, депутати та правоохоронці.

Друге місце посіла категорія «погрози і залякування журналістів» – 33 випадки. Погрожували журналістам переважно приватні особи, місцева влада та депутати.

Третє місце посіла категорія «побиття та напади» – 31.

За кількістю порушень на четвертому місці опинилися категорія «обмеження доступу до публічної інформації» – 19 випадків. За аналогічний період 2017 року року ІМІ було зафіксовано вдвічі більше таких випадків – 41, і посідала ця категорія другу позицію. 2018 року обмежували доступ журналістів до публічної інформації найчастіше органи центральної та місцевої влади, повідомляє ІМІ.

П’яте місце за кількістю порушень посіли кібератаки – 15 випадків, за аналогічний період 2017 року зафіксована така ж кількість порушень.

Згідно з дослідженням ІМІ, категіоном-лідером за кількістю порушень прав журналістів з початку року залишається Київ з областю (97). Далі йдуть Миколаївщина (16 випадків), Дніпропетровщина та Полтавщина (по 12), Одещина (11), Львівщина (10). В інших регіонах зафіксовано по дев’ять, сім, шість, п’ять, чотири, три, два та по одному випадку. ІМІ також зауважує, що у2018 році Дніпропетровщина та Львівщина уперше увійшли до першої п’ятірки регіонів-лідерів за кількістю порушень прав журналістів. Миколаївщина та Полтавщина третій рік лишаються у цій першій п’ятірці.

Порушували переважно право журналістів на професію, згідно з моніторингом, приватні особи, представники центральної та місцевої влади та правоохоронці.