Про це йдеться на сайті Центру.

Медіаюристка Центру демократії та верховенства права Катерина Кулина зауважила, що до завершення роздержавлення залишилося 10 днів і більше половини друкованих ЗМІ, що мали бути реформовані, вже є формально незалежними від публічних органів.

Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Олег Наливайко зауважив, що загалом оцінити реформу стане можливо лише за рік.

«Із 607 комунальних видань реформувалися 323, а це 52%. За нашими внутрішніми прогнозами, цифра реформованих видань може сягнути 400», – сказав він.

Окрім того, за словами пана Наливайка, Міністерство юстиції готове йти на поступки, серед яких і тримісячне продовження періоду на доопрацювання пакету документів, якщо до 31 грудня були подані не всі матеріали; і лояльно ставитимуться до випадків, коли перереєстрація не була здійснена з вини держустанови – у такому випадку готові зареєструвати нове видання із попередньою назвою.

Заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» Світлана Остапа зауважила, що не всі нероздержавлені видання зникнуть – натомість деякі з них продовжать виходити в іншому форматі.

«Ці двісті видань – майже всі, хто не хотів роздержавлюватися. Вони все ж реформуються, але у свій особливий спосіб, за домовленістю з органами місцевої влади», – сказала вона.

Представниця ГО «Фонд розвитку ЗМІ» Євгенія Олійник розповіла про слабкі сторони роздержавлених видань на основі звіту «Незалежні регіональні медіа: крихке існування».

«Бюджет як документ є лише в 30% опитаних медіа – це дуже слабка ситуація, особливо напередодні виборів; у половини опитаних проблеми із комерційним відділом», – сказала вона.

Іншою великою проблемою, окрім фінансових та управлінських викликів, пані Олійник назвала нерозуміння медіа своєї аудиторії.

Керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або» Лера Лауда, відзначила, що на місце зниклих видань прийдуть інші, які будуть працювати для власної аудиторії. Вона вказала, що багато редакцій досі сприймають себе як «обслуговуючий персонал» влади.

Нагадаємо, у грудні спливає термін, в який усі державні та комунальні газети повинні реформуватись. Це означає, що ці ЗМІ мають вивести із числа засновників державні і комунальні підприємства та здійснити перереєстрацію. На втілення цієї реформи було відведено три роки. Усього має роздержавитись 752 видання.

Як відомо, 1 березня 2018 року Верховна Рада відхилила законопроект № 6560 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації, внесений членами Комітету з питань свободи слова та рекомендований Комітетом до ухвалення за основу.

6 червня 2018 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №8441про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ініціаторами якого стали дев’ять членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Також у парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 6560, 7291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси.

Медійні громадські організації закликали Верховну Раду якнайшвидше розглянути і ухвалити саме законопроект № 8441.