Загалом, як писав «Детектор медіа», у 2018 році Нацрада оштрафувала 173 своїх ліцензіата (як мовників, так і провайдерів) за неподання або несвоєчасне подання щорічної інформації про структуру власності. Частина з них не сплатили штрафів, тому Нацрада стягує їх через суд.

Крім невиконання ліцензіатами формальних вимог закону регулятор зіткнувся з різними проблемами, пов’язаними з прозорістю медіавласністю. Насамперед, з так званими «фейковими власниками», пояснила пані Фещук: «Коли формально норми закону не порушені. Але ми розуміємо, що вказані беніфеціари не є кінцевими власниками».

Також вона звернула увагу на те, що деякі телерадіокомпанії воліють за краще отримати штрафну санкцію 5% від ліцензійного збору за неподання інформації, ніж відкривати своїх власників.

«Ми зіткнулися з тим, що штрафи за порушення вимог закону про прозорість ті, хто приховує власників, не сплачують. Як правило, ці суди доходять до виконавчої служби. Проте дуже складно виконати рішення і стягнути заборгованість, тому що майна в такої компанії офіційно, як правило, немає», - додала пані Фещук.

Нагадаємо, закон зобов’язує мовників і провайдерів розміщувати на своїх офіційних веб-сайтах інформацію про структуру власності, а також щороку до 31 березня подавати до Нацради інформацію про свою структуру власності та схему структури власності за  затвердженим Нацрадою порядком. Закон передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі 5% ліцензійного збору тільки за неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності. Також Нацрада може визнавати структуру власності непрозорою та залишати заяву про видачу ліцензії без розгляду.