Про це йшлося під час прес-конференції в «Укрінформі» на тему «Як державні органи влади України комунікують з Донбасом. Результати моніторингу за перше півріччя 2018 року» 12 липня.

Автор моніторингу, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський зазначив, що на центральному рівні, починаючи з кінця січня 2018 року, активно проводилася думка про необхідність запровадження миротворчої місії ООН як гарантії припинення війни та з метою створення передумов для мирного відновлення суверенітету над тимчасово окупованими територіями. Водночас, за його словами, знизилась комунікативна активність із роз’яснення причин та наслідків ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу.

«Зокрема, бракувало пояснення, яким чином цей закон сприятиме майбутній миротворчій місії та в чому полягають згадані «особливості державної політики» », – зазначив пан Бурковський.

Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» 

За його словами, Кабінет міністрів України, наприклад, частіше використовував тему Донбасу переважно для реклами різноманітних досягнень. Точніше, для інтерпретації певних дій та подій як досягнень.

«В усіх випадках переважали прагнення керівництва (прем’єр-міністра, міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб) показати себе успішними виконавцями», – сказав він.

Згідно з моніторингом, за кількістю згадувань проблематики Донбасу у своїх повідомленнях першість тримає пропрезидентська «Солідарність». Проте за цілеспрямованістю меседжів її випереджає «Опозиційний блок»: «Тобто, Опозиційний блок наполегливо і послідовно критикує політику Уряду та просуває альтернативні рішення (прямі переговори із сепаратистами, виконання Україною мінських домовленостей, захист прав ВПО)», - повідомив пан Бурковський.

Віталій Сизов, аналітик «Донецького інституту інформації», член «Кальміуської групи» 

Із його думкою погодився аналітик «Донецького інституту інформації», член «Кальміуської групи» Віталій Сизов. Він зазначив, що згідно з дослідженням «Кальміуської групи», про закон щодо реінтеграції Донбасу «щось чули» приблизно 60% громадян. Відповідно, 40% українців нічого не знають про нього. По Донбасу, за його словами, цифри дещо кращі.

«Щось чули про закон 66% мешканців Донбасу, не чули –  33%, – розказав він. – Коли ми проводили попереднє дослідження, то з’ясували, що, люди не зовсім  розуміють сенс цього слова. Можливо, це сталося тому, що мало хто аналізував положення цього закону та використовував його як якийсь політичний інструмент… Для багатьох Донбас – це великий трамплін у велику політику».

За словами аналітика, це свідчить про те, що влада не має якоїсь позиції, і кожна її гілка комунікує та посилає різні меседжі.

Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа» 

Голова ГО «Детектор медіа» Наталя Лигачова зауважила, що дані «Кальміуської групи» майже такі, як і у дослідженні КМІСУ, яке проводилось на замовлення «Детектора медіа» у лютому 2018 року. 

«Ми бачимо, що динаміки, власне, немає. Дані показали, що 40% населення вперше чули про цей закон, а 50%  щось чули, але деталей не знали. Це дуже негативний показник не лише комунікації державних чиновників, але й того, як працюють ЗМІ з мешканцями Донбасу. Якщо чиновники не можуть або не хочуть, то це завдання ЗМІ – примусити чиновників казати про те, що хвилює мешканців Донбасу. Ми бачимо, що цього не відбувається, що ЗМІ не допомагають мешканцям Донбасу», – сказала вона.

Пані Лигачова зазначила, що це негативний результат діяльності як влади, так і ЗМІ. Вона зауважила, що згідно з дослідженням КМІСу, населення прифронтових територій України перебуває в інформаційній ізоляції: «Більшість українців визнає, що отримує недостатньо інформації про стратегії та цілі держави щодо непідконтрольних територій "ДНР"/"ЛНР" (60 % проти 26 %) і щодо нового закону про реінтеграцію Донбасу (68 % проти 13 %). Окрім цього, із заходу України на її схід знижується довіра до українських центральних ЗМІ у випадку суперечливої інформації: якщо на заході 69 % скоріше повірили б українським ЗМІ, то в центрі країни — уже 62 %, на півдні – 49 %, а на сході – 43 %; разом із цим частка тих, хто перевіряє інформацію принаймні іноді, приблизно однакова – 31-36 % залежно від макрорегіону».

Нагадаємо, громадська організація «Детектор медіа» здійснює моніторинг державної комунікаційної політики щодо Донбасу з березня 2017 року. Аналітичні звіти публікуються щодва місяці. Методологію моніторингу можна почитати за посиланням тут.  Моніторинговий звіт за березень — квітень 2017 року можна прочитати тут, за травень — червень — тут, за липень — серпень — тут, за вересень — жовтень — тут, за листопад — грудень — тут, за січень — лютий 2018 року — тут, за березень — квітень 2018-го — тут, червень 2018 — тут.

Експерти здійснюють аналіз офіційних заяв та коментарів найвищих представників органів державної влади, розміщених на їхніх офіційних веб-сторінках та акаунтах у соцмережах. Окрім топ-посадовців виконавчої влади, моніторинг поширюється на заяви представників парламентських партій (розміщених на їхніх сайтах), по-перше, з огляду на важливість парламентських рішень як джерела вироблення державної політики, а по-друге, з огляду на значущість заяв ключових політичних сил як зрізу політичного дискурсу в Україні загалом.

Захід відбувся в рамках проекту «Посилення ролі ЗМІ як каталізатора реформ в Україні» за підтримки американського Національного фонду за демократію (NED).

Фото: Павло Шевчук