Нещодавно ми з колегами Вікторією Сюмар, Іриною Геращенко, Іриною Подоляк та Андрієм Тетеруком подали законопроект № 8263, метою якого є забезпечення виконання інших законів, що обмежують показ фільмів держави-агресора.

Як же я був здивований, коли спочатку проти цього законопроекту виступив заступник голови Держкіно Сергій Неретін, а згодом і віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко. Причину, думаю, слід шукати у словах того ж Неретіна, який в інтерв'ю «Громадському радіо», де він засуджував проект закону, сам же визнав, що «ще ретельно не вивчав законопроект». Думаю, не вивчав його й шановний віце-прем'єр Кириленко.

У чому необхідність такого законопроекту? В одному з попередніх законів, автором якого я був, Верховна Рада заборонила показ російських фільмів, створених після 2014 року, тобто після початку російської агресії в Україні. Зазначу, що заборонено лише телепокази фільмів і серіалів, і цей закон не стосується показів у кінотеатрах. Закон почав діяти; це не лише обмежило вплив російської пропаганди на українців, а й викликало справжній бум українського кіно, який ми згодом підтримали іншими стимулюючими законами. Але, на жаль, гібридна війна знайшла щілини для просування в наш ефір тих же заборонених російських серіалів. А інструментом легалізації пропаганди стали прокатні посвідчення, які видаються Держкіно. Думаю, що ні Держкіно, ні його експерти навіть гадки не мали про підступність, із якою їх дуритимуть прихильники «русского міра». Щоб обійти заборони, достатньо взяти новий російський фільм, змінити його титри, в яких написати, що він український, українсько-російський чи білоруський. Держкіно видасть на нього прокатне посвідчення саме як на такий «неросійський» фільм. І його покажуть в ефірі. Після показу з'являться звернення активістів, депутатів, Держкіно скасує прокатку, але таке скасування не матиме жодного сенсу, оскільки російська пропаганда вже дійшла до українського глядача. Таких прикладів десятки. Достатньо тільки погуглити назви серіалів. Серед них серіал «Старша сестра», в російській версії «Медсестра», «Чужа доля» (переробка російського серіалу «Чужая милая»). Останній було знято для телеканалу «Росія-1» у 2015 році, кінокомпанією «Мотор фільм студія» режисером Дмитром Фіксом. В Україні його показали 21 та 22 січня вже під назвою «Чужа доля». Безпосередньо зараз в українському ефірі йде анонс серіалу «Я дарую тобі щастя», де список акторів абсолютно збігається з російським серіалом «Солнце в подарок», який виготовлений компанією «Русское» у 2015 році, а в 2016 році показаний на каналі «Росія-1». Держкіно анулювало прокатні посвідчення на сім телесеріалів уже після їх показу. Серед цих назв — «Другий шанс», «Життя розсудить», «Зламані долі», «Чужі діти», «Я подарую тобі кохання». Це свідчить про те, що чинна система прокатних посвідчень просто не працює! Одного разу був випадок, коли Держкіно, на свій страх і ризик, заборонило одному з телеканалів показувати російський фільм під виглядом білоруського, але це сталося лише один раз. Я навмисно не вказую назви телеканалів, які діють таким чином. Більшість медіагруп порушують закон.

Притягнути канал за таке порушення до відповідальності неможливо. Адже право на трансляцію фактично російського контенту йому надало Держкіно, видавши посвідчення. Тобто Українська держава в особі уповноваженого органу такий показ дозволила.

Наш проект цю ганебну ситуацію повністю змінює. Що пропонується:

• прокатні посвідчення скасовуються, а вся відповідальність за покази таких фільмів і серіалів покладається саме на тих, хто здійснює такі покази;
• запроваджується повна заборона російських фільмів, а не лише створених після 2014 року. При цьому під заборону попадають не лише ті, що зроблені в самій Росії, але й ті, де є навіть мінімальна участь росіян;
• нарівні з фільмами країни-окупанта забороняються також і теле- та радіопередачі;
• відповідальність за порушення цих заборон — штраф у розмірі 10 % від ліцензійного збору, що в залежності від мережі телеканалу може складати сотні тисяч гривень! Тобто якщо в ефірі загальнонаціонального каналу показали російський серіал на десять серій, це може коштувати каналу більше мільйона гривень штрафу. І так за кожне порушення!

Можливо, чиновник Держкіно та віце-прем'єр-міністр не вивчили до кінця це питання, можливо, помилилися ми, автори законопроекту, бажаючи виправити складну ситуацію. Я буду вдячний і віце-прем'єр-міністру Кириленку, і заступнику голови Держкіно за пропозиції щодо вдосконалення цього законопроекту або рекомендації інших способів захисту інформаційного простору України.

Фото: espreso.tv