20 квітня у Вільнюсі відбувся семінар «Стратегічна співпраця у відповідь на гібридні загрози» платформи НАТО-Україна. Подію організувало Міністерство закордонних справ Литви і запросило на неї представників найвищих ланок державної влади, дипломатів, військових та громадських активістів із України, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії, Швеції, Великобританії та США. Обговорення відбувалося за правилами Chatham House – тобто учасники поза межами обговорення можуть ділитися почутими думками без зазначення їхнього авторства. Я дозволю собі процитувати лише віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванну Климпуш-Цинцадзе, оскільки вона опублікувала свою промову: «Після багатьох років російської гібридної війни деякі європейські країни все ще думають, що це – чужа боротьба. Це не геополітична боротьба між великими державами. Це не обмежується так званим пострадянським простором або Західними Балканами. Глобальний взаємозв'язок створив цілий ряд нових загроз, які ще не цілком оцінені та не повністю зрозумілі. Росія кинула виклик і продовжує кидати виклик західним суспільствам. У світі практично відсутня велика демократія, яка не постраждала від дезінформації та впливу Росії в останні роки. РФ втручається у вибори, фінансує радикальні сили, спробувала вчинити державний переворот у Чорногорії перед її вступом до НАТО, влаштовує дезінформаційні кампанії, хакерські атаки та впливає на суспільства через соціальні мережі. Усе це свідчить про те, що вся євроатлантична спільнота вже атакована пропагандою. Але не всі хочуть визнати небезпеку або усвідомити серйозність загрози».

А ще я дозволю собі такий жарт: хоча представників Росії не було запрошено на цю зустріч, це не означає, що їх там не могло бути – якщо виходити з оцінки активності російських спецслужб на території Литви, яку дають Департамент державної безпеки та Міністерство національної оборони Литви. За їхніми даними, російські розвідувальні та безпекові служби (Служба зовнішньої розвідки, Головне управлення Генштабу Збройних сил та Федеральна служба безпеки) використовують російські дипломатичні місії в Литві як прикриття для своїх операцій: наразі третина російського дипломатичного персоналу в Литві має стосунок до російських спецслужб. Крім того, офіцери російських спецслужб відвідують Литву, використовуючи прикриття в сфері бізнесу, ЗМІ, науки, у складі різних делегацій та від імені неурядових організацій. Операції проти Литви також проводяться в третіх країнах (тут і далі: джерело інформації – аналітичний звіт National Threat Assessment 2018, опублікований 19 березня 2018 року Департаментом державної безпеки та Міністерством національної оборони Литви).

На своїй території російські спецслужби націлюються на литовських бізнесменів, які тимчасово відвідують чи постійно працюють у Росії, дипломатів, співробітників правоохоронних органів та держслужбовців. Останнім часом помітний тренд, коли російські спецслужби націлюються на громадян Литви, які не володіють суттєвими можливостями для розвідки або доступом до секретної інформації та які відвідують Росію з приватною метою. Російські спецслужби використовують їх для розповсюдження пропаганди та комунікації зі своїми агентами. Під час вербування часто використовують шантаж та провокації – зокрема, інформацію з секретних архівів про колишніх агентів КДБ в Литві.

Російські спецслужби також чинять перепони розвитку взаємних двосторонніх литовсько-російських відносин. Наприклад, ФСБ робить спроби зашкодити фінансованій Євросоюзом програмі литовсько-російського транскордонного співробітництва. ФСБ атакує громадян Литви, які відвідують заходи цієї програми в Калінінградській області.

У 2017 році за підозрою в шпіонажі були заарештовані троє громадян Литви. Двоє з них – цивільний службовець авіаційної бази військово-повітряних сил Литви та офіцер запасу військово-повітряних сил, який мав дозвіл на проживання в Росії. Було встановлено, що затримані збирали непублічну інформацію про військово-повітряні сили. Ще один громадянин Литви збирав інформацію про об’єкти стратегічного значення. Початкова інформація про всіх трьох була зібрана під час розслідування іншої справи – звинувачення в шпіонажі проти офіцера армії Литви Сергеюса Пушинаса та офіцера російської розвідки Сергія Моісеєнка, яких було затримано в Литві ще в 2014 році. Нині Моісеєнко засуджений до 10,5 років ув’язнення, Пушинас – до 5 років.

У більшості випадків завербовані російськими спецслужбами громадяни Литви мали певний стосунок до Росії чи Білорусі: або батьки чи інші родичі походили з цих країн, або вони самі закінчували вузи колишнього СРСР, або висловлювали підтримку російській зовнішній політиці чи ностальгію за радянськими часами. У майбутньому, ймовірно, Росія продовжить вербувати литовських громадян, які підпадатимуть під такі ж критерії. Це ще одна причина, чому пропаганда є такою небезпечною.

До речі, про Білорусь. За даними того ж таки Міністерства національної оборони Литви, спецслужби Білорусі також працюють проти Литви – на території як Литви, так і Білорусі. Вони збирають секретну та публічну інформацію про політичні, економічні та військові події, які стосуються інтересів Білорусі, підтримують розвідувальні контакти та займаються вербуванням. Головний фокус КДБ Білорусі – позиція та дії Литви щодо Астравецької АЕС (розташована в 50 км від Вільнюса). Цю АЕС Білорусь будує за підтримки «Росатому» та з недотриманням вимог міжнародної ядерної безпеки. Не дивлячись на інциденти, які сталися на АЕС (у 2016 році були повідомлення про надзвичайні події на будмайданчику), білоруські офіційні органи та будівельники продовжують уникати розповсюдження інформації про безпеку на електростанції. Білорусь визнала факт інцидентів тільки після того, як інформація про них стала публічною. Білорусь сподівається експортувати до ЄС електроенергію, що вироблятиметься цією АЕС, у зв’язку з чим разом із «Росатомом» лобіює цей проект на Заході.

Водночас, внаслідок російської агресії проти України КДБ Білорусі усвідомив, що загроза з боку Росії є так само великою, як і загроза, яку, на думку Білорусі, несе Захід. У 2017 році довіра КДБ до російських спецслужб знизилася, обидві країни проводили розвідувальні дії одна проти одної. Тим не менше, білоруські спецслужби залишаються найближчим союзником спецслужб російських та проводять спільні операції проти країн-членів ЄС та НАТО. В операціях проти Литви білоруські спецслужби діють за наказами російських колег та надають їм підтримку.

Присутні на семінарі

За інформацією Департаменту державної безпеки та Міністерства національної оборони Литви, у 2017 році були виявлені ворожі кіберактивності проти державних інститутів Литви та її енергетичного сектору. Частина цих кібератак має стосунок до недержавних груп хакерів, а також їхніх «колег» із Китаю, Північної Кореї та Ірану – країн, які є глобальним гравцями в секторі кібершпіонажу та кібератак. Проте Литва не є серед їхніх найголовніших мішеней, а найбільшу загрозу для Литви в цій сфері становить знову ж таки Росія.

У 2017 році були ідентифіковані інтенсивні активності пов’язаних із російськими спецслужбами груп та програм Agent.btz/Snake і APT28/Sofacy. Agent.btz/Snake була найчастіше помічена в системах обробки даних та мережах держсектору Литви. Шкідливе програмне забезпечення, асоційоване з ФСБ, розповсюджується не тільки через пристрої USB-пам’яті або нелегальне ПО, але також встановлюється на окремих сайтах, де інфікуються лише відібрані відвідувачі.

Свіжий тренд – хакерські атаки в соціальних мережах. У 2017 році Agent.btz розповсюджувався в Instagram, але користувачі інших соціальних мереж теж імовірно можуть стикнутися з тією ж загрозою. Як тільки ідентифікується сфера інтересів цільової аудиторії, в групах у соціальній мережі поститься посилання на шкідливий сайт. Лінк вставляється у коментар, що дозволяє атакуючому змінити або видалити лінк відразу після того, як мету досягнуто, та залишитися невикритим.

У 2017 році APT28/Sofacy – група, асоційована з ГУ Генштабу ЗС, – була активною проти IT-інфраструктури Литви та інших країн-членів НАТО. Для розповсюдження шкідливого коду група використовувала переважно соціальний інжиніринг. У тому ж 2017 році США опублікували інформацію, що APT28/Sofacy зламала комп’ютерну мережу Демократичного національного комітету в 2016 році, а також атакувала американську компанію, яка виробляє пов’язане з виборами комп’ютерне обладнання та ПО. На додачу група підозрюється в зливі електронної пошти виборчого штабу президента Франції Емануеля Макрона та спробі зірвати процес приєднання Чорногорії до НАТО в червні 2017 року. За прогнозом Міністерства національної безпеки Литви, російські хакери, ймовірно, використають кіберінструменти для впливу на вибори в Литві в 2019 році.

У 2017 році група APT28/Sofacy інфікувала та взяла під контроль комп’ютерну мережу міжнародної готельної мережі з більш як 5200 готелів по всьому світу та отримала доступ до їхніх мереж Wi-Fi. Імовірно, група отримала доступ до всієї інформації (документів, кореспонденції, історії браузерів), відправленої та отриманої користувачами Wi-Fi у цих готелях.

18 січня 2018 року хакери атакували сайт литовського телеканалу TV3.lt та розмістили на ньому фейкову інформацію про міністра оборони Литви Раймундаса Каробліса. Після цього в ЗМІ, державні інституції та посольства іноземних країн були розіслані електронні листи, які містили лінк на цей фейк і вкладений документ, інфікований вірусом.

Фрагмент розкладки преси у Вільнюсі

У 2017 році російські ЗМІ підвищили свою увагу до Литви. Проте середовище для спонсорованих Кремлем ЗМІ та їхніх представників у Литві є несприятливим, а їхні дії стають менш ефективними. Як і в інших країнах Балтії, в Литві російські журналісти переважно працюють неофіційно та приїздять з туристичними чи бізнес-візами, виданими однією з західноєвропейських країн. Матеріали, підготовлені російськими пропагандистами в Литві, були здебільшого адресовані російській внутрішній аудиторії. Російські журналісти прагнули сформувати негативне ставлення до внутрішньої та зовнішньої політики Литви, організовували дифамаційні кампанії про литовських політиків та публічних фігур, що критикують політику Кремля, компрометували державність Литви та післявоєнний спротив.

Представники російських пропагандистських ЗМІ в Литві переважно інтерв’ювали маргінальних політичних та публічних персон, рекламували їхні заходи та протести, намагалися представити їх як масштабні рухи, показуючи нібито незадоволення литовського суспільства курсом країни. Незважаючи на зусилля Кремля, представники проросійських ЗМІ в Литві зазвичай стикаються з труднощами при пошуку потенційних співрозмовників і так званих «фіксерів».

Російська інформаційна політика в Литві проводиться через інтернет-портали sputniknews.lt та baltnews.lt, які, за даними Департаменту державної безпеки та Міністерства національної оборони Литви, фінансуються Росією. У 2017 році ці ЗМІ почали публікувати більше статей про статус польської громади в Литві та, зокрема, в Вільнюсі. Вони намагалися підбурювати етнічну конфронтацію та загострювати стосунки між Литвою та Польщею. Ці публікації намагалися переконувати аудиторію, що Литва дискримінує місцеву польську громаду, або справляти враження, що Польща «не відмовляється» від територіальних претензій до своїх сусідів.

Не дивлячись на російські гроші, аудиторія російських пропагандистських інтернет-порталів у Литві залишається обмеженою в порівнянні з найпопулярнішими інтернет-порталами Литви. Через малу аудиторію було вирішено призупинити й вихід телешоу «Литовское время» на «Первом балтийском канале».

Більшість російських інформаційних атак проти Литви в військовій сфері була визначена регіональним контекстом, пов’язаним з розгортанням східноєвропейської програми НАТО Enhanced Forward Presence та спільних військових навчань Росії та Білорусі «Запад-2017». Зокрема, під час «Запад-2017» країни Балтії та Польща були зображені як головні країни, що розповсюджують «параною» по відношенню до Росії.

Крім того, в останні роки з метою запровадити в Литві свою історичну політику Росія звертала особливу увагу та виділяла кошти на проекти, які консервують історичну пам'ять та радянську спадщину. Зокрема, Росія зацікавлена в реконструкції об’єктів військової спадщини на кшталт солдатських могил і меморіалів, які представляються як доказ включення Литви в геополітичний простір Росії. На додачу такі об’єкти слугують як місця для зібрань симпатиків політики Кремля.

Реконструкція об’єктів радянської військової спадщини координується російськими дипломатами, проросійськими організаціями та окремими проросійськи налаштованими особами. Формальне відновлення – не єдина мета таких проектів. Заборонені радянські символи стають видимими, і організатори намагаються влаштовувати на їхньому тлі офіційні церемонії за участі локальних представників влади та ЗМІ. Залучення окремих проросійськи налаштованих громадян до відновлення таких пам’яток важлива тому, що вони намагаються уникати контролю Департаменту культурної спадщини Литви та прагнуть вести перемовини безпосередньо з муніципалітетами. У випадках, коли муніципалітети проводять чи планують проводити на об’єктах радянської військової спадщини роботи, які не кореспондуються з російськими інтересами та офіційними російськими наративами, представники місцевої влади підлягають тиску з боку російських ЗМІ та співробітників російських дипломатичних місій, що іноді переростає у відкриті загрози.

Тиха литовська провінція теж може бути легко «інфікована» російською пропагандою

Навіть не знаю, що мене більше зацікавило в усій цій інформації: чи вона сама по собі, чи той факт, що в Литві діє закон про розвідку, згідно якому спецслужби цієї країни зобов’язані її оприлюднювати. Але ми бачимо: на рівні найвищого керівництва цієї держави наразі присутнє чітке усвідомлення загроз із боку Росії і тому не дивно, що такий семінар влаштувала саме Литва. У планах її дипломатів – продовжувати подібну співпрацю з Україною та підтримувати цей майданчик для обговорення.

Фото: Офіс віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Галина Петренко