Під час круглого столу на тему «Роль медіа в утвердженні культури ґендерної рівності  та недискримінації», що відбувся 2 квітня 2018 року, низка виступаючих, обговорюючи усталену практику сексизму в медіа в більшості українських ЗМІ, зазначила, що змінити ситуацію зможуть медіаграмотність, саморегуляція і законодавство.

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк розповіла про обмежені можливості регулятора реагувати на факти дискримінації в медіа. Вона зазначила, що незважаючи на те, що в Конституції, а також Кодексі журналістської етики вказано, що не може допускатися дискримінація, механізмів зреагувати, покарати – немає.

«Ми не залишили цю справу, і вибрали правильний шлях – просвітницький, для того, щоб почати боротися із стереотипами. Ми звернулися до телекомпаній з листами, поговорили особисто про те, що вони повинні провести серед журналістів, редакторів, менеджерів продакшнів розмови про те, що є порушенням. І вони це зробили. Крім того, на це зреагував не тільки регулятор, а й суспільство. Ми бачимо, що наше суспільство готове до того, щоб такі речі виглядали інакше. Щодо журналістів та преси, то переконана, що починати треба з широкої медіаграмотності. Ось, наприклад, на багатьох заходах, де обговорюється ці теми, у цій залі, до речі також, переважна більшість – це жінки. А для того, щоб гендерна рівність настала, треба це мати на увазі, обговорюючи будь-яку тему: політику, спорт тощо», – сказала пані Ольга.

Народний депутат Сергій Лещенко говорив про важливість залучення жінок до ухвалення важливих рішень. За його словами, ті партії, які у своїх партійних списках матимуть гендерний баланс, отримають більше державної підтримки.

Журналістка «Громадського радіо» і співведуча заходу Ірина Славінська акцентувала увагу на практиці сексизму в медіа, коли навіть поважні видання, а не тільки «жовта» преса, пишуть про красиву блондинку на державній посаді, чи туфлі і спідницю депутатки, про вік жінки, замість того, щоб оцінювати їх рішення на цих посадах.

Критикували учасники заходу і телевізійні шоу, в яких жінки виглядають неповноцінними, порівняно з чоловіками, показують їх як додаток до свого чоловіка. Водночас говорили про необхідність створення нового образу чоловіка-героя.

За даними Інституту масової інформації жінки втричі рідше, ніж чоловіки виступають героїнями матеріалів ЗМІ. Ще рідше медіа залучають жінок у якості експерток.

На думку учасників круглого столу, ситуація поступово змінюється на краще. Важливості гендерного балансу під час подачі інформації сприяють діалоги з експертами та громадськими організаціями, практика підписань спеціальних меморандумів, в яких йдеться про нерозповсюдження сексистської інформації. Представниця уряду Катерина Левченко зазначила, що питання гендерної рівності тепер записане в програмних документах, і йому буде приділятися набагато більше уваги, ніж раніше.

Також учасники пропонували впровадити у вищих навчальних закладах, в яких готують журналістів, навчання з гендерної проблематики у вигляді окремих обов’язкових навчальних курсів та практичних занять. А також говорити про це з дітьми у школах і дитячих садочках.

До участі в обговоренні  запрошені представники медіа, депутати Верховної Ради України та місцевих рад, представники Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, Офісу Урядової уповноваженої з питань гендерної політики; представники міністерств, міжнародних  та національних неурядових організацій. Захід організований Підкомітетом з питань ґендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) та Кампанією проти сексизму в ЗМІ та політиці «Повага».

Нагадаємо, за даними опитування, здійсненого Інститутом масової інформації, основними загрозами у роботі жінок-журналісток в Україні є погрози та інтернет-тролінг.

Фото Світлани Остапи