Відповідну заяву підписали 14 організацій.

Нагадаємо, 20 лютого Нацкомісія з регулювання сфери зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) погодила проект Постанови Кабміну, яка має урегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку. В проекті, зокрема, передбачено «забезпечити придбання технічних засобів... для моніторингу стану припинення надання послуг з доступу до інформаційних ресурсів…» і Держслужбі спецзв’язку спільно з СБУ «встановити технічні засоби на телекомунікаційних мережах».

Громадські організації вважають, що встановлення відповідних засобів стеження призведе до надмірного контролю та втручання у роботу інтернету з боку правоохоронних та контролюючих органів і, як наслідок, «впровадження російських репресивних практик масового контролю інтернету».

«Технічні засоби, заявленою метою яких є контроль за виконанням інтернет-провайдерами обмеження доступу до сайтів з санкційного списку відповідно до Указу Президента №133/2017, можуть бути незаконно і безконтрольно використані для несанкціонованого стеження за діями громадян в інтернеті, маніпуляцій з доступом до інформації в інтернеті (обмеження, блокування чи внесення змін у змістовну частину) та інших порушень прав людини», – вважають ГО.

Представники організацій зазначають, що у сучасному світі обмеження доступу до сайтів не є ефективним з технологічної точки зору рішенням та зауважують, що контролюючі органи досі не оприлюднили жодного опису технічних характеристик такого обладнання.

ГО вимагають відкликати проект Постанови та діяти в межах своїх повноважень з дотриманням міжнародного та національного законодавства щодо захисту прав людини.

«Відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Стаття 34 Конституції України гарантує, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільний збір і поширення інформації може бути обмеженим тільки у випадках, передбачених законом і з легітимною метою. Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод додає, що такі обмеження мають бути необхідними в демократичному суспільстві. Встановлення засобів загального спостереження та/або перехоплення інформації в мережі Інтернет прямо суперечить Рекомендаціям CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи, відповідно до яких “на вас не повинні поширюватися заходи загального спостереження чи перехоплення інформації” (п. 4) та “сам факт існування законодавства, яке дозволяє здійснювати спостереження за телекомунікаціями, може вважатися втручанням у право на приватне життя” (п. 82)», – йдеться в заяві.

Нагадаємо, Інтернет асоціація України також звертала увагу на термінологічні та законодавчі неточності в проекті постанови.

Громадські організації, що підписалися:

Лабораторія цифрової безпеки

Платформа прав людини

Партнери цифрового правозахисту

Центр інформації про права людини

Національна спілка журналістів України

Донецький інститут інформації

Громадське телебачення Донбасу

Інститут масової інформації

Академія української преси

Центр демократії та верховенства права

Інститут розвитку регіональної преси

Інтерньюз-Україна

Детектор медіа

Центр громадянських свобод

Інформаційна безпека

Нагадаємо, що 15 травня Президент України Петро Порошенко своїм указом увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», які передбачають блокування Mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники». Крім того, суттєво розширено коло російських телерадіокомпаній, IT-компаній і виробників програмного забезпечення, які потрапили під обмеження. 17 травня після офіційної публікації указ набув чинності, й інтернет-провайдери почали обмежувати доступ до вказаних в указі ресурсів.

Наприкінці травня 2017 року заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін повідомив «Детектору медіа», що Експертна рада МІП передала СБУ список із 20 інтернет-ресурсів з антиукраїнським контентом, які можуть бути заблоковані згідно з Доктриною інформаційної безпеки України. Але список не розголошувався.

19 червня Міністерство інформаційної політики оприлюднило перелік сайтів, переданий до СБУ для можливого блокування. До переліку потрапили 20 інтернет-ресурсів: rusvesna.su, rusnext.ru, news-front.info, novorosinform.org, nahnews.org, antifashist.com, antimaydan.info, lug-info.com, novorossia.today, comitet.su, novoross.info, freedom.kiev.ua, politnavigator.net, odnarodyna.org, zasssr.info, ruspravda.info, on-line.lg.ua, ruscrimea.ru, c-pravda.ru, 1tvcrimea.ru.

У березні 2017 року міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив «Детектору медіа», що антиукраїнські сайти має закривати суд за результатами моніторингу МІПу та аналізу СБУ й Експертної ради.