Про це йдеться у повідомленні прес-служби НСЖУ.

Як розповіла у коментарі НСЖУ головна редакторка видання Олена Пономарьова, спершу редакція безперешкодно увійшла в процес реформування, заручившись підтримкою місцевої влади. Але коли дійшла справа до завірення протоколу зборів колективу в нотаріуса, все загальмувалося.

«Нотаріус сказав, що не стикався раніше з таким і буде вивчати нашу справу. Поставив нас у загальну чергу, і затвердив протокол аж через 3 місяці. Потім, коли я пішла з протоколом до реєстратора, вона теж сказала, що не має жодних роз’яснень або вказівок щодо роздержавлення. І буде вивчати. Зрештою, в неї були зауваження до протоколу, бо вона порівнювала його з протоколом якогось видання у Вінниці. Сказала: зробіть так, як вони зробили. Але ж кожна редакція індивідуальна, у нас усього 5 працівників і з них 2 журналісти. Нотаріус може мені затвердити новий протокол, але вже сьогоднішнім числом. Але ж ми приймали його ще в 2016 році», – сказала Олена Пономарьова.

Їхати до іншого реєстратора в Сєверодонецьк (Луганська область) для неї, каже, не варіант. Добратися до міста можна тільки в один бік о 7 ранку, того ж дня повернутися назад громадським транспортом неможливо. Таксі обійдеться у 1200 гривень.

«Тут або мирися з нашим реєстратором, або шукай гроші. А де їх взяти? До всього реєстратор сказала, що іде у відпустку і зараз наші документи не розглядатиме. Виходить, що через цю бюрократію ми ніяк не можемо роздержавитися», – нарікає редакторка.

Роз’яснення цієї ситуації в рамках співпраці з НСЖУ дає юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін: «Якщо реєстратор, на вашу думку, вчиняє протиправні дії або бездіяльність, необхідно отримати письмову відмову або відповідь від нього. Щоб він письмово пояснив, в чому «не так» оформлено протокол. Після отримання відмови, або коли ви зафіксуєте небажання давати таки відмову/відповідь – можна застосувати загальний порядок оскарження в порядку адміністративного підпорядкування, який викладено нижче. Також, можливий варіант судового оскарження дій або бездіяльності реєстратора».

У роз’ясненні юриста зазначається, що більшість конфліктів із державними реєстраторами відбувається або через вади законодавства в частині «роздержавлення», або через неякісні документи, які подають редакції для здійснення реєстраційних дій. Іншими словами, перед тим, як задіяти механізми оскарження, бажано з’ясувати реальну причину небажання державного реєстратора проводити ті чи інші дії. Як свідчить практика, в разі спокійного діалогу між всіма зацікавленими сторонами в більшості випадків можна знайти спільне рішення для виходу із спірної ситуації і розв’язати питання без звернень до суду або скарг до органів Міністерства юстиції України, в підпорядкуванні яких перебувають державні реєстратори. Крім того, слід пам’ятати, що держреєстратор, який є в районному центрі, селищі, місті – не «монополіст» у виконанні реєстраційних дій. Звернутися можна до будь-якого реєстратора в межах області. Тому навіть «неадекватний реєстратор» – це не перешкода для швидкого пошуку розв’язання проблеми. Можна звернутись до іншого.

Ще один момент, на який треба зважати, – вивчення підстав для відмови і усунення їх може бути запорукою юридичної захищеності в майбутньому. Адже «проштовхування» неправильного протоколу чи рішення, зробленого за неправильним зразком, може закінчитися в майбутньому скасуванням рішення про реєстрацію і поверненням до статус-кво, до запуску процесу реформування.

Якщо дипломатія і пошук альтернативного держреєстратора не принесла успіху і виникла необхідність оскаржити відмову в проведенні реєстраційних дій, це можна зробити двома способами - через звернення із позовом до суду або зі скаргою до органів Міністерства юстиції України, зазначає юрист.

Згідно з наведеними положеннями законодавства України оскаржувати саме відмову в проведенні реєстраційних дій державного реєстратора слід до відповідного територіального органу Мін’юсту, якими на сьогодні є головні територіальні управління юстиції в кожній області та містах Києві і Севастополі. Скаргу треба подавати за тим же територіальним принципом. У якій області реєстратор працює, до того управління і подавати.

Раніше медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко роз’яснила, що редакціям комунальних газет у процесі реформування потрібно посвідчувати документи, зокрема, договори про оренду приміщення, тільки в тих нотаріусів, які працюють у межах округу.

Нагадаємо, 26 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон набув чинності 1 січня 2016 року.

За даними Держкомтелерадіо, станом на 23 травня повністю реформувалися 49 комунальних і державних видань з 244, які пішли на перший етап реформування, 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення; 33 очікують перереєстрації і тільки 36 не підготували документів для реформування взагалі.