Про це Національній спілці журналістів України (НСЖУ) поскаржився трудовий колектив видання.

Як наголошується у зверненні, проблеми у взаємовідносинах між редакцією та засновниками – Захарівською райрадою – виникли ще в грудні 2015 року, коли «владці захотіли, аби редактор Вікторія Майнич написала заяву на звільнення за власним бажанням».

«Коли у них нічого не вийшло – контракт з редактором був укладений до 2018 року та й колектив редакції на своїх зборах вирішив йти в роздержавлення в І етапі, що позбавило їх змоги звільнити редактора, –  вони почали чинити всілякі перепони, аби довести неспроможність керівника управляти колективом і редакцією», – пишуть газетярі.

Спершу, як ідеться в їхньому листі, було припинено фінансування газети за раніше прийнятою Програмою підтримки районної газети на 2014-2016 роки. Тоді, як зазначено, виділили 31 тис грн. Угоду на висвітлення діяльності ні райдержадміністрація, ні райрада не укладали, мотивуючи, що газета іде в першому етапі на роздержавлення. Газета продовжувала висвітлювати роботу влади.

«У зв’язку з такою ситуацією у нас виникла заборгованість перед Подільською (Котовською) друкарнею в сумі понад 66 тис грн про що я неодноразово повідомляла засновникам ще з червня 2016 року. Але вони на мої листи не реагували, кошти виділити відмовилися. Угоду на висвітлення діяльності райради після знову ж таки після неодноразових письмових звернень, я примусила їх підписати лише в жовтні 2016р», – повідомила пані Майнич.

НСЖУ пише, що коли на сесії райрада ухвалювала рішення про вихід зі складу засновників, то було озвучено, що борги перед друкарнею будуть погашатися майном редакції та коштами від передплати на 2017 рік.

«Далі – ще „краще”. З прийняттям рішення про вихід із складу засновників було створено комісію з перетворення у складі семи (!) осіб з яких лише двоє представники редакції, яку очолив заступник голови районної ради Володимир Іванов (це єдиний випадок на всю Україну, ноу-хау по-Захарівськи). На першому засіданні комісії з перетворення нас з бухгалтером нахрапом примусили віддати голові комісії гербову печатку і кутовий штамп. Почали вимагати передати їм всю первинну бухгалтерську документацію за 2016 рік. Також голова комісії з перетворення В.Іванов намагався настояти на тому, щоб погоджувати з ним кожен випуск газети! На наш аргументований спротив і заяву, що це неприпустимо згідно з чинним законодавством, він відступив», – повідомляє редактор.

Зазначено, що поки триває процедура припинення газета не може змінити банк, у якому обслуговується і отримати зарплату для працівників редакції проблематично.

«Раніше (31 березня 2017 року) редактор вже посилала листа на голову постійної комісії з питань прав людини, свободи слова та інформації Одеської обласної ради О.Б.Кобильнікова, але поки що відповіді не отримала, – зазначають в колективі. – Тому на зборах трудового колективу ми вирішили звернутися за підтримкою до Вас, як голови НСЖУ і всіх колег, депутата Одеської обласної ради від нашого району М.Д.Кузькевича, озвучити цю проблему і розповісти всім, як купка „народних обранців” хоче розправитися з газетою, яка існує майже 87 років. І це в умовах неоголошеної війни, яка триває в нашій державі, таке відношення до єдиної в районі україномовної газети. У нас непоганий тираж 2500 екземплярів на 20 тисяч населення. Причому, це реальний, не штучний тираж. Ми робимо все можливе, щоб він зростав (до речі він і зростає щомісяця з початку цього року, хай не на багато, але ми йдемо з постійним плюсом)».

Голова НСЖУ Сергій Томіленко повідомляє, що подібний тиск на видання – неприпустимий.

«Тому Спілка вже готує звернення відповідні запити до влади з вимогою розібратися  в ситуації та надаватиме юридичну допомогу редакції газети «Новини Фрунзівщини». На жаль, подібні випадки свавілля чиновників на місцях  трапляються дуже часто. Є сподівання, що незабаром будуть прийняті зміни до Закону про реформування державних та комунальних видань, які законодавчо обмежать можливості влади керувати місцевими газетами», – сказав він.

Нагадаємо, що з 37 з 244 друкованих ЗМІ та редакцій здійснили перереєстрацію із збереженням назви, цільового призначення, мови видання, тематичної спрямованості. Спілка закликає газетярів долучитися до вдосконалення законодавства про реформування.