Сьогодні, 3 березня, Центр інформації про права людини та Міністерство інформаційної політики України оприлюднили список причетних до згортання свободи слова в окупованому Криму.

До загального переліку входить більше 60 осіб. Десятеро з них – замовники та організатори, решта – виконавці, які безпосередньо здійснювали переслідування та залякування журналістів на окупованому півострові.

Голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, презентуючи список, зазначила, що, за даними міжнародних організацій, які займаються моніторингом свободи слова, за три роки окупації Крим перетворився на одне із найгірших у світі місць для роботи журналістів. Ситуація з правами журналістів в Криму є набагато гіршою, ніж у самій Росії, чи, наприклад, у Білорусі. 

Вона також додала, що злочин проти «неугодних» окупаційній владі журналістів за ці три роки в Криму не був розслідуваний, а винні досі не покарані: «Для нас є важливою правова відповідальність зловмисників, боротьба з безкарністю, відкриття кримінальних справ на материку. І ми сподіваємося, що, даючи чіткий сигнал кожному, хто переслідує журналістів в Криму, блогерів, тим чи іншим чином обмежує свободу слова та свободу вираження поглядів, ми досягнемо певного превентивного або стримуючого ефекту для того, аби ці люди двічі думали перед тим, як продовжувати це робити».

Правозахисники збирали та аналізували факти порушення прав журналістів у Криму протягом шести місяців. До уваги брали випадки кримінального переслідування кримських журналістів, незаконні затримання, арешти та обшуки, випадки фізичного насильства, вилучення, пошкодження техніки, захоплення чи заклики до захоплення редакцій і їх майна, відмови у реєстрації, перереєстрації та закриття ЗМІ, незаконний перерозподіл радіочастот, блокування видань в інтернеті, погрози і залякування представників мас-медіатощо.

До списку увійшли російські і кримські чиновники, співробітники окупаційних силових і правоохоронних органів, члени «кримської самооборони», які нападали на працівників ЗМІ, керівники прес-центрів, що складали «чорні списки» журналістів, а також діячі, причетні до переслідування журналістів та розпарювання пропагандистської війни проти України.

Перелік організаторів переслідувань журналістів і згортання свободи слова в Криму за три роки окупації:

• Сергій Абісов, «міністр внутрішніх справ Росії по Республіці Крим». Віддавав накази представникам правоохоронних органів здійснювати незаконні дії щодо представників ЗМІ: арешти, спроби викрадення, переписування паспортних даних на вулицях. Його відомство здійснювало силове прикриття всіх обшуків, які проводилися у журналістів і в редакціях ЗМІ.
• Сергій Аксьонов, голова «Ради Міністрів Республіки Крим». Проявив бездіяльність щодо підпорядкованих йому представників «кримської самооборони», які вчиняли численні злочини проти журналістів у Криму. Дав погодження щодо зачистки інформаційного простору на півострові підлеглими членами окупаційного уряду Криму. Сприяв закриттю приватного кримськотатарського телеканалу ATR, заявивши, що для нього канал є «ворожим». У листопаді 2015 року зажадав від міністерства інформації «Республіки Крим» остаточно ліквідувати мовлення українських електронних ЗМІ, що пробиваються на півночі півострова.
• Олександр Жаров, голова Федеральної служби з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій РФ (Роскомнадзор). Дав згоду на внесення ряду українських інтернет-видань до реєстру екстремістських та блокування доступу до них на території Росії та окупованого Криму. Сприяв витісненню з Криму незалежних від окупаційної влади кримських радіостанцій і телеканалів, через що вони вимушені були закритися або виїхати на материкову Україну через відмову в отриманні російських ліцензій.
• Володимир Константінов, голова «Державної Ради Республіки Крим». Виправдовував численні злочини проти журналістів у Криму, називав нелояльні до російської влади ЗМІ, зокрема журналістів сайту «Крим.Реаліі», «ворогами». Сприяв витісненню з Криму українських ЗМІ. У серпні 2016 року обурився, коли дізнався, що на території Білогірського району можна ловити сигнал українських каналів та пообіцяв з цим «розібратися».
• Михайло Назаров, начальник головного слідчого управління Слідчого комітету РФ по «Республіці Крим». Сприяв безкарності, не проводячи розслідування злочинів проти журналістів у Криму. Причетний до тиску і фабрикування справ проти журналістів. Його відомство 26 січня 2015 року провело обшук на телеканалі ATR, нібито у «справі 26 лютого». В рамках цієї справи був затриманий оператор каналу Ескендер Небієв, в будинку якого також був проведений обшук.
• Наталія Поклонська, «депутат» Державної думи РФ, екс-«прокурор» Криму. «Прокуратура» Криму ініціювала обшуки в ряді редакцій, обмежувала діяльність журналістів шляхом виписування застережень про неприпустимість порушення антиекстремістського законодавства РФ, а також ініціювала блокування ряду інформаційних ресурсів в інтернеті (зокрема, інтернет-видання «Крим.Реалії»). Порушила кримінальну справу щодо кримського журналіста Миколи Семени. Давала «жорстку оцінку» тим, хто буде мітингувати на підтримку телеканалу ATR.
• Віктор Палагін, начальник «управління ФСБ РФ по Республіці Крим та Севастополю». Надавав накази підлеглим здійснювати незаконні дії щодо представників ЗМІ: прослуховування телефонів, слідкування за листуванням в інтернеті, відслідковування їхнього пересування, порушення кримінальних проваджень через публікації та дописи у соціальних мережах. Зокрема, здійснював незаконне переслідування співробітників ІА «Центр журналістських розслідувань» та їхніх родин. У квітні 2016 року ФСБ ініціювала кримінальне переслідування журналіста Миколи Семени, а також обшуки ряду незалежних журналістів і ЗМІ.
• Дмитро Полонський, «міністр внутрішньої політики, інформації та зв’язку» Криму. Формував «чорні списки» кримських журналістів та ЗМІ, перешкоджав професійній діяльності журналістів. Причетний до тотальної зачистки Криму від українських ЗМІ, а також введенню цензури в інформаційному просторі Криму. Заявив, що українське телебачення було відключене тому нібито, що «всіляко розпалювало обстановку».
• Сергій Турчаненко, начальник Сімферопольського полку «кримської самооборони», керівник бюджетної казенної установи «Кримський республіканський штаб народного ополчення - народної дружини Республіки Крим». Відповідає за злочини парамілітарного угрупування «кримська самооборона» по відношенню до журналістів. Брав участь у захопленні будівлі Чорноморської ТРК у Сімферополі, вилученні та пошкодженні її обладнання, у незаконних затриманнях іноземних журналістів, які висвітлювали ситуацію у Криму (зокрема, знімальної групи Томаша Кулаковського, кореспондента «Дождя» Петра Рузавіна).
• Михайло Шеремет, колишній «віце-прем’єр-міністр» уряду Криму, «депутат» Держдуми РФ. Надавав накази «кримській самообороні» здійснювати незаконні дії щодо представників ЗМІ: захоплення редакцій ЗМІ, побиття та викрадення журналістів, зокрема, іноземних, які працювали у Криму, нищення техніки тощо. Зокрема було незаконно затримано журналіста ATR Османа Пашаєва, побито журналістів ІА «Центр журналістських розслідувань» Сергія Мокрушина та Владлена Мельникова.

Персональні дані про 63 особи, що причетні до згортання свободи слова в Криму, буде передано до правоохоронних органів та посольств. Про це розповіла радниця Міністра інформаційної політики України Юлія Каздобіна. 

Вона зазначила, що МІП уже провів переговори з представниками деяких посольств, які знаходяться в Україні, з метою внести людей, які є в переліку, до санкційних списків за порушення свободи слова: «Це буде важливим сигналом для світу про те, що Україна вважає свободу слова цінністю. А також це буде сигналом для тих, хто проживає на окупованих територіях, – як для людей, що залишаються вірними Україні та чекають на її повернення, так і для тих, хто скоює ці злочини проти журналістів».

Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник підкреслила, що готуються також нові списки осіб, причетних до політично мотивованих переслідувань українців в Криму і на території РФ: «Санкційний список щодо журналістів – це тільки початок. За ним підуть нові списки - тих, хто незаконно позбавив волі Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Володимира Балуха, АхтемаЧийгоза та багатьох інших українців та кримських татар, які стали «в’язнями Кремля».