За словами Юрія Стеця, відпname="_GoBack">овідна робота проводиться на виконання Доктрини інформаційної безпеки України. До процедури долучатимуться й інші служби, не лише Міністерство інформаційної політики, а саме – Служба безпеки України.

«Згідно з Доктриною інформаційної безпеки, яка є декларативним документом, подібна робота має вестись. Моє бачення наступне: моніторинг інтернету має здійснюватися Міністерством інформаційної політики. Аналіз ресурсів, які є загрозливими для національної безпеки і суверенітету України, має пройти через Службу безпеки України, але крім того – обов’язково через Експертну раду Міністерства інформаційної політики, яка, власне, і створювалася за участі представників громадських організацій і медіаюристів. А також мені було б  важливо, щоб розгляд цих інтернет-ресурсів мав місце в профільному Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова інформаційної політики та за участю Громадської ради при цьому Комітеті», – сказав пан Стець.

Він зазначив, що такий аналіз потрібен, аби «не допустити очевидних помилок, які були зроблені під час створення санкційного списку». Нагадаємо, свого часу до санкційного списку РНБО за пропозицією МЗС потрапили не лише російські пропагандисти, а й європейські журналісти, що спричинило міжнародний скандал. Згодом за участі МІПу список був доопрацьований, у ньому залишилися тільки пропагандисти.

Міністр вважає, що сам процес закриття ресурсів є недосконалим і має бути врегульований на законодавчому рівні. На думку пана Стеця, остаточне рішення про закриття того чи іншого сайту має приймати виключно суд.

«Очевидно, що зараз є велика прогалина в тому, як і яким чином має бути реалізовано механізм закриття. Думаю, що на це відповідь має надати українське законодавство. І тут, якраз, наша співпраця з Комітетом як суб’єктом законодавчих ініціатив є дуже важливою. Я думаю, що ми будемо радитись, яким чином це робити. Моє бачення: що після цього аналізу МІП, СБУ та профільного Комітету ВП – подання до суду, і, відповідно, за рішенням суду відповідний ресурс або закривається, або ні. Я це бачу таким чином», – сказав пан Стець.

Юрій Стець зазначив, що на укладання «санкційного списку сайтів» потрібно два тижні. «Складання подібного списку займе два тижні, тому що запит на цей аналіз відбувався хаотично через медіаспільноту, через соцмедіа, але два тижні потрібні, щоб профільтрувати цей список саме через Експертну раду, Службу безпеки, через профільний комітет»,– сказав він.

Юрій Стець зазначив, що подібна процедура стосується антиукраїнських сайтів. «У першу чергу це стосується “Русской весны”, “Новороссии”, “Малороссии” – це так звані “сепарські” сайти, умовно кажучи. Запит на цю роботу, на моніторинг, на фільтрацію, вже давно є в суспільстві», – резюмував він.

Нагадаємо, на прес-конференції 2 березня міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив, що очікує від свого заступника Дмитра Золотухіна подання йому протягом двох тижнів списку антиукраїнських сайтів для ініціювання процедури їх закриття.

Раніше, 25 лютого, Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив Доктрину.

Згідно з Доктриною, одним з пріоритетів державної політики в інформаційній сфері визначено: «законодавче врегулювання механізму виявлення, фіксації, блокування та видалення з інформаційного простору держави, зокрема з українського сегмента мережі Інтернет, інформації, яка загрожує життю, здоров'ю громадян України, пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення територіальної цілісності України, загрожує державному суверенітету, пропагує комуністичний та/або націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими та їхню символіку».

Опитані «Детектором медіа» експерти висловили думки, що впровадження Доктрини має ґрунтуватися на таких принципах:
- розробляти інноваційні інструменти, які би не використовували політики заборон, а створювали альтернативу;
- спиратися на громадянське суспільство, яке не дозволить державі перетворити захист на недемократичне обмеження;
- прозорість фінансування – ключовий механізм виявлення суб’єктів, які використовуються для ведення інформаційної війни проти України.

Фото: МІП