Про це 8 лютого під час прес-конференції в Києві заявив заступник голови Нацполіції України Олександр Вакуленко, повідомляє «Укрінформ».

«В рамках розслідування нами до 14 країн, це і ближнє зарубіжжя і інші країни, скеровані запити про міжнародну правову допомогу відповідно до вимог КПК і міжнародних документів, які погодила Україна. І в тому числі, ми очікуємо інформацію, яка нам надзвичайно, ми сподіваємось, буде корисна для того, щоб рухатися вперед», - сказав він.

Олександр Вакуленко зазначив, що в інтересах слідства він не може поки повідомити більш детальної інформації, що саме і в кого запитує слідство.

Він додав, що за постановою процесуального керівника участь в окремих слідчих діях взяли експерти ФБР США. Зокрема, вони брали участь в пошуках додаткових об'єктів для експертизи і в самому експертному дослідженні.

«Результати, які вони отримали, використані нашими експертами в тому числі для отримання висновку, який я сьогодні оприлюднив (щодо вибухового пристрою, за допомогою якого було підірвано автомобіль журналіста. - Ред.)», - зазначив він.

Раніше Олександр Вакуленко повідомив, що у вибуховому пристрої, від дії якого загинув журналіст Павло Шеремет, містилися частини протипіхотної міни МОН-50.

У січні 2017 року директор Департаменту комунікацій в МВС України Артем Шевченко заявив, що Національна поліція України отримала всю допомогу, яку очікувала, від міжнародних партнерів у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

Як повідомляв «Детектор медіа», 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув  український журналіст Павло Шеремет.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

4 серпня Генпрокуратура повідомила, що слідство наразі розглядає чотири основні версії злочину: неприязні особисті стосунки загиблого; професійна журналістська діяльність Павла Шеремета; можлива дестабілізація обстановки в Києві та Україні у зв’язку із загибеллю відомого журналіста; помилка об’єкту злочину – ціллю зловмисників могла бути засновниця «Української правди» Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, в яку була закладена вибухівка. За словами представника ГПУ, всі версії є робочими, слідство поки не визначило основну.

21 липня Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

11 серпня стало відомо, що Національна поліція України  звернулася до Федерального бюро розслідувань (ФБР) за допомогою щодо встановлення осіб, які заклали вибухівку під машину журналіста Павла Шеремета.

20 січня 2017 року стало відомо, що за півроку з дня загибелі Павла Шеремета слідство не встановило ані вбивць, ані замовників, Генпрокурор тримає розслідування на контролі, про нього інформують президента.

Голова Служби безпеки України України Василь Грицак заявив, що СБУ поки що не має доказів схожості у справах про замах на нардепа Антона Геращенка і вбивства журналіста Павла Шеремета.

На фото - Павло Шеремет