Як «Інтер» тисне на Україну. Медіапідсумки 10–16 жовтня 2016 року

Як «Інтер» тисне на Україну. Медіапідсумки 10–16 жовтня 2016 року

17 Жовтня 2016
3027
17 Жовтня 2016
11:30

Як «Інтер» тисне на Україну. Медіапідсумки 10–16 жовтня 2016 року

3027
Це не панам Льовочкіну та Фірташу потрібно боятися тиску української влади, а нам усім — тиску панів Льовочкіна та Фірташа на бідну й малоосвічену, але чисельну аудиторію «Інтера»
Як «Інтер» тисне на Україну. Медіапідсумки 10–16 жовтня 2016 року
Як «Інтер» тисне на Україну. Медіапідсумки 10–16 жовтня 2016 року

12 жовтня депутатка Верховної Ради від «Опозиційного блоку», перша заступниця голови української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та сестра співвласника телеканалу «Інтер» Сергія Льовочкіна Юлія Льовочкіна внесла поправку в резолюцію ПАРЄ щодо «регулярного тиску на незалежні ЗМІ» в Україні. «Глибоко стурбовані випадками регулярного тиску на політичну опозицію та незалежні ЗМІ, закликаємо українську владу дотримуватися міжнародних демократичних стандартів, в тому числі плюралізму засобів масової інформації та існування незалежної політичної опозиції», — так звучить поправка Юлії Льовочкіної.

А 13 жовтня в Києві під офісом ОБСЄ відбувся пікет, учасники якого вимагали звернути увагу на ситуацію з «Інтером» та «Вестями». Пікетувальників було небагато, й поводилися вони мирно, але особисто мене ситуація починає відверто дратувати. У принципі, все, що потрібно знати про опозиційність «Інтера» й тиск влади на це незалежне ЗМІ, яскраво ілюструє заглавне фото цієї статті, яке наш кореспондент зробив 7 жовтня під час святкування 10-річчя продакшн-компанії Star Media.

На додачу можна почитати моніторинги новин від «Детектора медіа», які свідчать про остаточне перетворення «Інтера» із засобу масової інформації на засіб пропаганди. Сумна правда полягає в тому, що, згідно з оприлюдненим 11 жовтня дослідженням «Репортерів без кордонів» та Інституту масової інформації Media Ownership Monitor, 78 % української аудиторії дивляться телебачення, яке перебуває під впливом політично афілійованих власників, серед яких є й власники Inter Media Group. Тобто це не панам Льовочкіну та Фірташу потрібно боятися тиску української влади, а нам усім — тиску панів Льовочкіна та Фірташа на бідну й малоосвічену, але чисельну аудиторію «Інтера».

12 жовтня Комітет свободи слова підготував до другого читання законопроект № 4815 «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною радою)». Після розглянутих комітетом поправок у законопроекті залишилися штрафи в розмірі 25 %, 10 % і 5 % розміру ліцензійного збору для мовників і провайдерів. При цьому найбільший штраф (25 %) пропонується призначати за найтяжчі порушення. Він може стягуватися незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція попередження. А менші штрафи за менші порушення можуть стягуватися тільки після попередження.

Під час обговорення законопроекту було чимало цікавих дискусій. Одна з них стосувалася співрегулювання. Народна депутатка Олена Кондратюк запропонувала поправку про те, що наявність у діях мовників ознак порушень частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (різноманітні протизаконні заклики, мова ворожнечі, порнографія, шкідливий для дітей контент, заборонені фільми тощо) має бути підтверджена «висновком органу співрегулювання, який створюється Національною радою та мовниками». Заступниця голови Нацради Уляна Фещук зауважила, що цією поправкою нівелюється роль колегіального регуляторного органу, члени якого мають експертні повноваження для ухвалення своїх рішень. Співавтор законопроекту Григорій Шверк та Уляна Фещук підтримали тему співрегулювання, але виступили за те, щоб детально прописати її в новому законі «Про аудіовізуальні послуги» замість однієї згадки в законі про штрафи, де не йдеться ані про порядок створення органу співрегулювання, ані про його повноваження.

Голова комітету Вікторія Сюмар запропонувала компроміс: надати можливість Нацраді в разі дискутивних рішень звертатися до органу співрегулювання, створеного Нацрадою, мовниками та громадськістю. Тоді виникла дискусія, кого саме вважати представниками громадськості. Зрештою, поправку Олени Кондратюк відхилили. Але відчуваєте, скільки сподівань та очікувань покладається на закон «Про аудіовізуальні послуги» та водночас наскільки непростим буде його ухвалення?

10 жовтня під час чат-конференції на «Детекторі медіа» Вікторія Сюмар повідомила, що, серед іншого, працює над законопроектом про 75 % української мови в телеефірі. І знаєте, я навіть вірю, що його ухвалять. Зрештою, як нещодавно написала в колонці для «Радіо Свобода» Оксана Забужко, «як тільки українці всерйоз брались за зброю, імперія щоразу після того була змушена нас “замиряти”, даючи нам на якийсь час “попуск” — пісень своїх, там, поспівати, кіном-театром побавитися, словом, відчути себе на часинку культурною нацією». Ми цю можливість знову вибороли кров’ю. А от чи скористаємося нею з розумом — залежить тільки від нас самих.

Фото - Олексій Темченко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3027
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду