Про це йшлося під час семінару з правових і господарських питань, який для редакторів черкаських комунальних ЗМІ організувала Національна спілка журналістів України (НСЖУ), зазначає прес-служба НСЖУ.

За словами кандидата юридичних наук Михайла Кочерова, на етапі роздержавлення ЗМІ чекають як зовнішні, так і внутрішні проблеми, викликані суперечностями і недопрацюваннями закону: «На жаль, закон жодним чином не захищає трудовий колектив. Якщо співзасновник завтра прийме рішення про зміну керівництва, а керівництво звільнить весь трудовий колектив, то на момент створення суб’єкта господарювання працівники вже не будуть членами трудового коллективу».

За його словами, ситуація тут чимось нагадує приватизацію підприємств: коли нібито всім роздали акції з номінальним правом на частку, але зрештою, підприємства опинилися в руках обмеженої групи осіб.

«Кожен з вас може зіткнутися і з внутрішніми проблемами – щодо поділу майна. В цьому плані вже є напрацювання на прикладі розпаювання землі колишніх колгоспів. Є методика обчислення розмірів паїв, є методика визначення трудових внесків. Але тут постає проблема. Головний редактор, який щось зумів зробити для газети, підняти її, працює, наприклад, три роки. А охоронець чи прибиральниця – 60 років. І його внесок буде більшим. Тобто до цієї внутрішньої війни треба бути готовими», – сказав Михайло Кочеров.

Також при обранні нової форми господарювання, за його словами, більше переваг у приватного підприємства, ніж у товариства з обмеженою відповідальністю. Зокрема, менше бюрократичних нюансів.

«Найбільше нас зараз хвилює питання реєстрації і розпаювання часток», – сказала головна редакторка газети «Чигиринські вісті» Наталія Лебеденко.

За її словами, є певні бюрократичні питання і через те, що районні посадовці досить негнучкі в розумінні ситуації. «Нам показують: ось написано, що ви повинні надрукувати оголошення про перетворення редакції в Бюлетені державної реєстрації. Ми телефонуємо, а це видання вже перепрофільовано. Але чиновники стоять на своєму: написано і все. Тобто таких проблем багато»,  – зазначає головред.

Юристка чигиринської районної газети  Світлана Самойлова зазначає, що найбільш проблемним питанням є відсутність підзаконної нормативно-правової бази саме для комунальних ЗМІ в період реформування, яка б чітко унормовувала  саме особливості реформування ЗМІ. Зараз редакціям необхідні зразки документів по етапах реформування, щоб до них можна було апелювати у розмові з чиновниками.  

Голова Донецької обласної організації НСЖУ, член правління Спілки Олександр Бриж, який був на заході, зазначив, що місцеві ради в своїй більшості вже прийняли рішення про вихід із співзасновників редакцій, а держреєстратор через брак документів не може прийняти рішення про реєстрацію редакцій в новій формі господарювання.

«На семінарі редактори одержали чітке уявлення про подальшу роботу з органами влади з тим, щоб досягти головної мети – стати незалежними, вийти з-під будь якої опіки. Впевнений, що такі семінари потрібно провести і в інших областях, або хоча б по регіонах та у Києві», – зазначив  він.

«Очікується, що 12-го жовтня, або найпізніше 19-го, уряд затвердить перелік газет, які реформуватимуться першочергово. І саме тоді роль юридичних консультантів зросте неймовірно. Адже саме в найближчі місяці кожна редакція прийматиме ті рішення, які визначатимуть майбутнє комунальних газет вже у приватному статусі. НСЖУ має намір поширювати фахові рекомендації юристів та аудиторів та сприяти проведенню навчальних заходів для редакторів», - повідомив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.

Нагадаємо, 30 вересня голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко повідомив, що Держкомтелерадіо погодив з усіма зацікавленими відомствами проект «Переліку друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюватиметься на першому етапі» і направив документ на затвердження Кабінету Міністрів. До переліку увійшли 244 видання.