Неділя, 4 вересня, близько 17:00. Невідомі підпалили офіс «Національних інформаційних систем» – компанії, яка виготовляє новини та ток-шоу «Чорне дзеркало» для телеканалу «Інтер». Через три години директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко заявив, що співробітники «НІСу» не надають правоохоронцям доступ до відео з камер спостережень. В інтерв’ю «ДМ» один із топ-менеджерів «НІСу» Назім Бедіров та директор Олександр Пилипець слова Шевченка заперечили. Адже, мовляв, сервери з відео перебували в кімнаті охорони, одразу за стійкою, яка горіла, тож миттєвого доступу до файлів у них не було.

Тим не менш, у вівторок, 6 вересня, у підсумковому випуску «Подробностей» о 20:00 вийшов 11-хвилинний сюжет, зроблений саме з камер відеоспостереження під час підпалу «НІСу». Назім Бедіров розповів, що цей ролик змонтований зі знайдених серверів, які атакувальники залишили під сходами цокольного поверху. Того ж дня слідчі сервери забрали. Бедіров також повідомив, що з 36 робочих в той день камер вдалося відновити дані лише з 22. Отже, побачити, що відбувалося на поверхах, де горів міжнародний відділ і телестудія, не вдасться. Ситуацію могло б прояснити відео з камери, якою знімав оператор «Подробностей» Вадим Ревун. Однак техніку нападники в нього відібрали.

Тож наразі єдиним джерелом відео є ролик «Подробностей». «ДМ» його проаналізував і знайшов певні невідповідності.

На зовнішній камері видно, як десятеро осіб у касках, нікуди не поспішаючи, несуть два вогнегасники. Внутрішня камера на реcепшені. Чоловік у масці і касці заходить – не забігає! – до приміщення. І показує рукою на охоронця, який сидить, дивлячись на камери відеоспостереження. Невже він не бачив групу людей, які в масках заходили в будівлю? Камера зовнішнього спостереження, нагадаємо, працювала. Нагадаємо також, що служба охорони відмовилась надавати будь-які коментарі «ДМ» ще в понеділок.

16:26. Підходить другий охоронець. Перший нападник б’є струменем вогнегасника охоронця. Другий e цей час відходить, не відбігає. На камері видно, що він робить крок вправо.

Сюжет переходить до коридору на першому поверсі. На камері позначений час: 16:25:55. Біжить людина в масці з вогнегасником. Однак це неможливо хоча б по часу камер спостереження. Гляньте на час попереднього скріншота: 16:26:06. Перша людина, яка забігла в приміщення, досі на ресепшені з вогнегасником. Виходить, що за 10 секунд до того, як перший нападник бризнув вогнегасником в охоронця, атакувальники вже бігли коридорами. Як каже журналіст за кадром, по першому поверху «в направлении кабинета директора».

Камера №15. М’язистий чоловік дивиться у коридор. Як потім виявилося, це охоронець Влад. До нього приєднується ще один – топ-менеджер «НІСу» Назім Бедіров. «Вот сотрудники телеканала увидели нападавших», – каже журналіст.

Час камери: 16:26:00. Ще навіть перший нападник не перейшов через прохідну. Він лише через три секунди увімкне вогнегасник у напрямку охоронця.

Виходить ще один працівник. Трьох чоловіків за секунду огортає дим вогнегасника. Шатро диму закриває видимість. 16:26:10. Дим спадає, чоловіки залишаються стояти на тому ж місці. Ні сутичок, ні намагань зупинити людей у касках. Бедіров пояснює, що в цей час він з іншими чоловіками кричали нападникам забиратися і не заважати їм готуватись до ефіру. До того ж, дим від кислотного вогнегасника повністю дезорієнтував у просторі.

І нападники, і працівник «НІСу» поводяться так, ніби один одного не помічають. Людина в масці розвертається і йде. Чому? Це також нелогічно. Якщо дії працівників «НІСу» ще можна пояснити шоком від вогнегасника і болем в очах, то чому розвернулись атакувальники? Невже крики трьох чоловіків могли їх так злякати? Прийшли, бризнули вогнегасником – і пішли в іншому напрямку.

Далі глядачам у стик показують колаж з чотирьох камер відеоспостереження: першої, чотирнадцятої, і двох других. Час у камерах різниться: кам.1 – 16:26:27, друга: 16:28:46, кам.14 – 16:26:32 і кам.2 у нижньому правому куті – 16:28:10.

«Верхний левый угол, мы видим, как трое нападавших, которые позже будут блокировать центральный вход, заходят внутрь», – дає свою версію подій журналіст за кадром. У правому нижньому кутку видно активістів, які приносять під канал шини.

Ця трійця заходить на ресепшен, який досі димиться. На годиннику – 16:26:46. Минуло рівно сорок секунд після першого удару струменем вогнегасника в охоронця. Де двоє інших охоронців – невідомо. Кореспондент за кадром каже, що ці нападники виштовхують працівницю телеканалу. Наскільки мені зрозуміло після того, як я побувала в «НІСі», вони допомагали їй перелізти через турнікети, які є на вході. Дівчина тікає, один із чоловіків біжить за нею.

16:28:12. Центральний вхід. Троє з тих, хто забіг у центральний вхід, закривають двері зсередини. На них немає ні касок, ні масок, які були в першої групи чоловіків з вогнегасниками, що забігли в будівлю.

16:29:18. Зовнішня камера фіксує людей у камуфляжі, які виходять сходами до центрального входу. Журналіст за кадром називає їх «группой прикрытия, так называемой группой демонстрантов. Их задача состояла в отвлечении внимания от действий поджигателей – второй группы, которая первой проникла на территорию телекомпании».

На годиннику камери – 16:29:56. Наступні секунди показані вже внутрішньою камерою холу компанії: «Вот здесь вы видите, как нападавшие, которые блокируют двери, запускают своих подельников».

При цьому час внутрішньої камери: – 16:26:10. На ЧОТИРИ хвилини раніше, ніж зовнішня.

Але тепер повернімося до першого зображення в тексті, де перший нападник починає атакувати охоронця вогнегасником. Там час – 16:26:04. Різниця між ними – дев’ять секунд. Троє нападників без касок забігали до приміщення о 16:26:27 – на 23 секунди пізніше, ніж запускали «своих подельников» всередину, і аж на дві хвилини пізніше, ніж блокували двері.

16:36. Загоряється стійка охорони. Сьома хвилина сорок п’ята секунда ролика. Кадри з мобільного телефону показують, як група осіб у касках виходить з будівлі за спинами мітингувальників.

Таку різницю у тайм-кодах Назім Бедіров пояснює тим, що в офісі «НІСу» – чотири типи камер, тож тайм-коди там були попросту збиті. Однак у відео є три показові моменти. Перший: нападники нікуди не поспішали. Вони працювали виключно в лівому крилі, рухаючись сходовою кліткою від першого до четвертого поверхів. Судячи з коментарів очевидців і відео, нападники погано знали, що й де розміщено в будівлі, однак, імовірно, мали старі плани споруди. Про це свідчить те, що вони вибили гіпсокартонну стіну, якої в планах не було, і, ймовірно, через дірку вилізли і втекли через центральний вхід.

Другий: нападники не планували завдавати шкоди працівникам «НІСу». Наприклад, на відео чітко видно, як людина в балаклаві допомагає перелізти через турнікет працівниці компанії. Або згадаймо поведінку хлопців з вогнегасниками біля топ-менеджера «НІСу» і його охоронця: вони навіть не спробували їх побити чи силою увірватися до кабінетів. Та й сам Назім підтверджує, що до кулачних боїв не дійшло. Бедіров також розповідає про те, що нападники кричали «Пожежа!», щоб люди залишали приміщення. Незрозумілим тільки залишається питання, навіщо вони зачиняли центральні двері, якщо потім самі ж виганяли працівників через них. Незрозумілим залишається і питання: чому вони висмикнули два кошика серверів з кімнати охорони, чому не спалили їх, хоча мали чим, а залишили під сходами?

І третій, найголовніший пункт: найпоказовішим моментом відео є те, що люди в касках, які атакували вогнегасниками працівників і, ймовірно, підпалили студію та міжнародний відділ, вийшли з будівлі за спинами бійців у військовій формі. Ще у вівторок співорганізатор акції під «НІСом» Олексій Середюк переконував кореспондента «ДМ», що був на місці події і військові пішли з-під «НІСу» до пожежі і до неї стосунку не мають. Однак люди в касках, які виходять поза спинами протестувальників, змушують у цьому сумніватися. На відео «Подробностей» ми побачили під офісом людину, схожу на Середюка, але вже в середу боєць батальйону «Свята Марія», створеного Дмитром Корчинським, заперечив свою присутність на акції, однак пообіцяв сконтактувати з людьми, які були безпосередньо на місці події. «ДМ» сподівається на зустріч із ними.

Також «ДМ» користується нагодою і публічно просить Міністерство внутрішніх справ і, зокрема, управління поліції Києва дати нам розгорнуте інтерв’ю, у якому слідчі, котрі ведуть справу, дадуть відповідь на всі запитання, які виникли у нас під час роботи над темою підпалу «НІСу». Зокрема, чому частину доказів слідчі забрали аж у вівторок, хоча підпалили офіс ще в неділю? Чому ящик під сходами, де знайшли сервери, ніхто зі слідчих не розпакував, щоб перевірити його вміст і знайти докази? Можливо, там не пролізли б об’ємні речі, але рукавички, респіратори тощо – цілком.

Фото – скріншоти з відео, оприлюдненого «Подробностями»