Питання, чи поїдуть члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на виїзне засідання на Донбас, було відкритим до останнього. Спочатку на своєму черговому засіданні в зону АТО зголосилися їхати всі. У підсумку до місця призначення доїхали всього четверо з десяти: голова комітету Вікторія Сюмар (фракція «Народний фронт»), перший заступник голови Ольга Червакова (БПП), заступник Олександр Опанасенко («Самопоміч») та ініціатор поїздки, член комітету Юрій Павленко («Опозиційний блок»). Обіцяли приєднатися ще двоє членів комітету від фракції «Батьківщина» Олена Кондратюк та Олександр Абдуллін (навіть були заявлені в програмі), але так і не доїхали. Зате до делегації долучилися народні депутати від БПП Владислав Севрюков, Григорій Шверк та Олександр Бригинець, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, генеральний директор Концерну РРТ Володимир Іщук, заступник міністра інформполітики Тетяна Попова, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, заступник гендиректора НТКУ Михайло Шматов, заступник начальника управління комунікацій та преси Міністерства оборони України, полковник Олександр Мотузяник, заступник керівника АТО по взаємодії з громадськістю і ЗМІ, полковник Юрій Цурко, представники служби з питань інформаційної безпеки РНБО, працівники апарату парламенту, журналісти.

Напередодні проведення першої частини розширеного виїзного засідання в Лисичанську делегація відвідала кілька населених пунктів так званої «сірої зони», а саме Щастя, Станицю Луганську, Попасну і Золоте. Там відбулися зустрічі з місцевою владою й мешканцями. Народних депутатів цікавило покриття сигналом українських телерадіокомпаній цієї території та стан захисту населення Донбасу від російського інформаційного продукту. Те що вони почули й побачили, їм не сподобалося.

Зокрема, в містечку Щастя Новоайдарського району голова комітету Вікторія Сюмар була вражена практикою встановлення гучномовців в населених пунктах «сірої зони», через які транслюється українська музика та новини. Про це делегації розповів керівник Новоайдарської районної адміністрації Віктор Сергієнко. За його словами, в трьох населених пунктах, в тому числі в містечку Щастя, місцевій владі довелося встановити гучномовці через те, що дротове радіо вщент зруйноване. «І тепер наші люди прокидаються і лягають спати під гімн України, – сказав глава району, який ще кілька місяців тому був на фронті. – Тут супутниковий сигнал дуже слабо приймається, а кабельне тільки українське, але мережі пошкоджені. Аналогове українське іноді пробивається. Росіяни застосовують нові технології, які перешкоджають навіть нашому мобільному зв’язку. Радіо тут жодного немає, тому ми застосовуємо такі гучномовці. Правда, для району, де живе близько 50 тис. людей (в місті Щастя – 12 тис.) цього замало».

Характерною ознакою населених пунктів «сірої зони» є те, що в них не було перевиборів, і місцеві ради представлені переважно колишніми членами Партії регіонів. За словами виконуючого обов’язки Щастинського міського голови, секретаря ради Олександра Богині, це «не ідейні» депутати, а звичайні лікарі чи працівники Луганської (Щастинської) ТЕЦ, яких колись заганяли в партію. Також у Щасті проблема з комунальною газетою, міська влада не знає, що з нею робити. «Редакції газети і головного редактора немає, і що з нею робити, ми не знаємо. Ми самі збираємо і друкуємо матеріали. У нас колапс, бо ми не знаємо, як її тепер відповідно до закону реформувати», – бідкався Богиня.

Не встигла делегація доїхати до Станиці Луганської, як на їхні мобільні телефони прийшли дивні повідомлення з невідомих номерів, одне з них – із таким змістом: «Солдати ЗСУ, тікайте додому, бо вам зарплати все одно не заплатять, вам не буде чим годувати сім’ї». За словами військових, це все диверсійна робота російських спецслужб.

Станиця Луганська

У Станиці Луганській кабельного телебачення взагалі немає; луганська телевежа, яка розміщена в окупованому Луганську, транслює багато російських каналів. Голова Станично-Луганської РДА Юрій Золкін для прикладу розповів гостям із Києва про те, як торік вночі Станицю бомбили, а зранку мешканці ввімкнули телевізор, а там «Луганськ 24» розповідає: «Каральний батальйон “Айдар” вчергове увійшов у протистояння зі Збройними силами України. Вивели свій міномет на позиції до князя Ігоря (це на горі), стріляли по позиціях ЗСУ, але як завжди, промахнулися і потрапили по будинках мирних жителів». «Бабуся ж не розуміє, що 120-й міномет на собі не перенесеш, і оскільки вона звикла вірити телевізору, то й думає, що це правда», – сказав глава району.

За його словами, в Станиці перебиті всі мережі «Укртелекому», через які поширювалося «Українське радіо». «Ми теж поставили три гучномовці й пускали “Українське радіо”. Але наразі пошкоджений магістральний кабель зв’язку в районі Донця, і вже тиждень протилежна сторона не дає погодження на ремонт. Тому ми записали й транслюємо українські пісні. Ще в нас є офіційна сторінка у Facebook, на якій ми оперативно викладаємо всю інформацію про наслідки обстрілів: хто, коли, куди стріляв, і що пошкоджено», – зазначив Юрій Золкін.

Сьогодні жителі Станиці Луганської отримують мінімум інформації з України. Фактично вони є відрізаними від великої України, живуть і користуються інформацією, яку їм дають російські ЗМІ, переважно «Росія 24». «Тут практично одне ФМ-радіо – “Пульс” Луганської філії НТКУ. До української радіостанції ще не звикли, люди не знають навіть, на якій вона частоті, натомість в машині можна почути до десятка російських радіостанцій. Тут тільки через супутник можна побачити українські канали. Друкованих ЗМІ теж мінімум. Таким чином, дуже важко вигравати війну, коли на лініях розмежування наш ворог володіє повністю інформаційним простором. Ми ознайомилися з роботою пропускного пункту. На жаль, пропускний пункт, який може відігравати неабияку роль в інформаційній кампанії, на якому можна надавати максимум інформації, має досить небагато інформаційних стендів та друкованих ЗМІ, виконує більше технічну функцію. А його перетинають близько трьох тисяч людей. Наше завдання – почути та побачити те, що ми й так знали, і донести це до центральних органів влади, щоб вони зрозуміли, що треба щось робити. Ми детально проаналізуємо інформаційну ситуацію в кожному населеному пункті, який відвідали в Донецькій і Луганські областях. Ми повинні разом з центральними та обласними органами влади почати відвойовувати інформаційний простір не тільки тут, а й на неконтрольованій сьогодні території Донбасу. Я впевнений, що всі можливості в нас є, гроші для цього є, не вистачає трохи совісті та розуму», – сказав народний депутат Юрій Павленко.

Засідання в Лисичанську

За словами Вікторії Сюмар, у Станиці Луганській є тотальна російська інформаційна монополія. «Ми мусимо відверто визнати, що соромно, що за два роки збройного конфлікту, в якому гинуть люди, ми не спромоглися зупинити на своєму кордоні російську інформаційну експансію. Це сьогодні завдання №1. Від цього прямо залежить життя людей. Люди, які вірять, що їх обстрілює “Правий сектор”, “Айдар”, а не російські найманці з того боку, не довіряють Україні. А якщо населення не довіряє Україні, то ця територія, на жаль, не до кінця українська. Ці речі треба говорити вголос, і реагувати швидко. Міністерство інформаційної політики мало б активізуватися в цьому напрямку. Думаю, що треба це робити через рішення РНБО. Треба закупити все технічне обладнання, яке дозволило б зупинити трансляцію російських телерадіоканалів, зорганізувати тут редакції, які могли б повідомляти людям, що відбувається в цьому регіоні. Ми випрацюємо дорожню карту рішень і дуже уважно стежитимемо за тим, аби ці рішення виконувалися. Мушу сказати, що українська держава дуже повільна, і саме тому вона втрачає території і людей. Рішення приймаються, але до реальних дій йдемо довго, спробуємо забезпечити виконання рішень впродовж кількох місяців», – зазначила вона, коментуючи побачене місцевим ЗМІ.

Під час обговорень з місцевою владою, в тому числі й у Станиці Луганській, виявилося, що зведення нових веж у планах є, а фінансування на них немає. За словами Олександра Бригинця, російська сторона планомірно глушить сигнал українських каналів. «Тому нам потрібно не тільки зводити нові вежі, а й глушити російські канали», – сказав він, додавши, що з вежами Україні допомагають інші країни.

Тетяна Попова запропонувала запрошувати працювати на цій території великих кабельних операторів і натомість надати їм якісь преференції в ліцензуванні.

Керівник каналу ЛОТ (Луганська філія НТКУ) Андрій Шаповалов зазначив, що проблему з інформуванням могло б вирішити встановлення всім мешканцям так званої «сірої зони» супутникових тарілок із налаштованими українськими каналами.

«Ми обговорили цю пропозицію, але, на жаль, супутникові тарілки можуть перелаштувати в використовувати для того, щоб дивитися російські телеканали. Тому оптимальним рішенням було б заведення в сіру зону кабелю і стимулювання кабельних операторів працювати на цих територіях через пільги в ліцензуванні Нацради», – зауважила Вікторія Сюмар.

Колектив та офіс ЛОТ

Зайшовши в гості до жителів Станиці Луганської, члени делегації мали змогу на власні очі пересвідчитися, що по телевізору транслюються багато російських каналів і кілька українських (ICTV, Новий, «1+1», «ПлюсПлюс» та ін.). Люди розповідали, що дивляться різні телеканали. «Що цікаве йде, те й дивимося. А новини здебільшого по каналу “1+1”», – сказав один чоловік похилого віку. На його телевізорі було видно, що сигнал українських каналів гірший за сигнал російських.

Вулиці містечок «сірої зони» майже порожні, людей залишилося менше половини; ті, що погоджувалися відповісти на запитання гостей зі столиці, не були агресивні, скоріше втомлені, і всі просили зробити хоча б щось, щоб нарешті настав мир.

6 червня на День журналіста народні депутати відвідали місцеві телерадіокомпанії: приватну «Ірту», поки ще державну обласну філію НТКУ (ЛОТ) у Сєверодонецьку та напівкомунальну/напівприватну «Акцент» у Лисичанську.

В офісі «Ірти»

«Ірта», власником якої є народний депутат попередніх скликань Володимир Ландік, після того, як її розгромили в Луганську, тепер розміщується в готелі інвестора, займаючи кілька кімнат. Керівник каналу Кароліна Полтавська провела невелику екскурсію редакцією, розповіла про те, як працівникам телекомпанії довелося тікати з Луганська і як вони потім чи не єдині мовили в регіоні, аж поки не відновилося мовлення Луганської ОДТРК.

Кароліна Полтавська та Вікторія Сюмар

ЛОТ також довелося розпочинати з нуля, наразі телерадіокомпанія розміщується в орендованому приміщенні Сєверодонецька, де триває ремонт. Члени комітету перед тим, як нагородити журналістів ЛОТа грамотами, трохи покритикували їхні новини, назвавши їх непрофесійними й надто затягнутими. Керівник ЛОТ Андрій Шаповалов скаржився парламентарям на недостатнє фінансування та відсутність професійних кадрів. Вікторія Сюмар пообіцяла звернутися до міжнародних організацій, щоб посприяли в проведенні тренінгів для журналістів, а також до загальнонаціональних телеканалів, щоб вони допомогли ЛОТу з патріотичним контентом.

Володимир Ландік та Григорій Шверк

Що до телекомпанії «Акцент», то члени делегації побачили розбите й розграбоване приміщення, познайомилися з новим головним редактором Ольгою Яцик, а також із групою осіб, які працювали на «Акценті» на волонтерських засадах після звільнення міста від бойовиків. До 2010 року компанія повністю належала Лисичанській міській раді. Потім інвестор компанії розмістив її в іншому приміщенні й наразі фінансує самотужки. Зараз у штаті вісім осіб. Тепер волонтери, які хочуть продовжувати працювати на телекомпанії і не згодні з їхнім відстороненням, протестують, звинувачуючи діючу редакцію в монополізації ефіру напівкомунального каналу на користь народного депутата Сергія Дунаєва (обраного у виборчому окрузі № 107 Луганської області) від «Опозиційного блоку». Нагадаємо, 51% «Акцента» належить місту Лисичанськ, а 49% – «Енергетичній інвестиційній компанії», яка через афільовані структури належить Сергію Дунаєву та членам його родини.

Офіс «Акцента»

Перша офіційна частина виїзного засідання Комітету проходила в Лисичанській міській раді. До президії, в якій розмістилися народні депутати, заступник голови Луганської ОВЦА Юрій Клименко і заступниця міністра Тетяна Попова, запросили також і нардепа Сергія Дунаєва, що згодом викликало обурення екс-губернатора Георгія Туки у Facebook.

Спочатку керівники та представники структур, відповідальних за мовлення та інформаційну політику в державі, розповіли про те, що зроблено в Луганській області за останні два роки. На трибуну по черзі виходили доповідачі від КРРТ, Держкомтелерадіо, МІПу та ін.

Володимир Іщук

Зокрема, гендиректор КРРТ Володимир Іщук зазначив, що на сьогодні під контролем сепаратистів знаходяться РТПС (радіотелепередавальна станція) Луганськ, РТС Ровеньки, Стаханов, Красний Луч, Перевальськ, Чорнухіно, Краснодон, Свердловськ та мікроретранслятор Городище (Перевальського району). «Наразі трансляція українських телерадіоканалів здійснюється за допомогою передавальних засобів Луганської філії Концерну РРТ з 16 радіотелевізійних станцій, які знаходяться на підконтрольній Україні території Луганської області. Після звільнення від сепаратистів, в межах проведення АТО, міст Лисичанськ, Попасна Луганської області КРРТ оперативно відновив трансляцію всіх каналів телебачення й радіо», – сказав він.

Також концерн встановив додаткові телепередавачі. В результаті було забезпечено прийом в південно-західній частині Луганська та покрито сигналом обласного телебачення практично всі північні райони Луганщини; здійснено розбудову телемережі «Ірти». Все це дозволило збільшити до п’яти кількість українських телеканалів, які впевнено приймаються в прикордонних з РФ Марківському, Міловському, Біловодському, Новопсковському, Станично-Луганському та Старобільському районах Луганської області. Також збудовано та введено в експлуатацію цифрову радіорелейну лінію протяжністю понад 51 км.

Згадав пан Іщук і про те, що Концерн РРТ ввів у дію дев’ять радіомовних FM-передавачів для організації мовлення «Громадського радіо» і розширив радіомовну мережу Луганської ОДТРК «Радіо “Пульс”» шляхом встановлення додаткових FМ-передавачів. «Передавачі транслюють програми “Громадського радіо” для жителів як підконтрольних, так і тимчасово непідконтрольних уряду України, в тому числі прикордонних Міловського, Біловодського, Новопсковського, Старобільського та Станично-Луганського районів Луганської області. Також сигнал “Громадського радіо” покриває прилеглу територію районів Російської Федерації та частково Луганськ», – запевнив генеральний директор КРРТ.

Заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Клименко заявив, що область планує самостійно побудувати телевежу для забезпечення українського мовлення в регіоні, бо від центральних органів влади не може отримати допомогу через усілякі бюрократичні перепони.

Після обговорення рівня покриття сигналом українських ТРК народні депутати розглянули також питання про роботу ЗМІ в умовах проведення АТО та інформаційної війни; про рівень взаємодії в зоні проведення АТО між журналістами, прес-центрами АТО, органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та іншими органами виконавчої влади. І насамкінець відповіли на запитання й привітали працівників ЗМІ та прес-офіцерів із Днем журналіста. Під час нагородження головного редактора телекомпанії «Акцент» окремі особи почали вигукувати «Ганьба!», звинувачуючи канал у сепаратизмі. Але головний редактор Ольга Яцик, не знітившись, прийняла подяку з рук голови комітету Вікторії Сюмар, зазначивши, що їй не соромно ані за свою роботу, ані за роботу всього каналу. Вікторія Сюмар попросила присутніх не змагатися в тому, хто з них більший патріот, і не воювати один з одним, а робити все можливе, щоб протистояти спільному ворогу – Росії.

Другу частину виїзного засідання комітет провів наступного дня в Краматорську, розглянувши ті самі питання – тільки тепер уже стосовно Донецької області. Перед засіданням делегація відвідала гору Карачун і ознайомилася з тим, як іде встановлення нової вежі та як працює відновлена стара вежа.

Засідання в Краматорську

Гендиректор КРРТ представив картину з відновленням мовлення на Донеччині. Зокрема, наразі захоплені та знаходяться під контролем сепаратистів РТПС Донецьк, РТС Донецьк, РТС Торез, РЦ Докучаєвськ в Донецькій області. Після звільнення від сепаратистів, в межах проведення АТО, міст Краматорськ, Слов’янськ, Артемівськ та Костянтинівка Донецької області Концерн РРТ відновив трансляцію всіх каналів телебачення і радіо, встановив додаткові передавачі та підсилювачі сигналу, ввів у дію цифровий телевізійний передавач потужністю 1 кВт на 22 ТВК з трансляцією в цифровому пакеті шести телевізійних каналів: «UA:Перший», «1+1», 5 канал, «Україна», «Донбас» та «ДоТБ» (Донецька філія НТКУ), а згодом у квітні 2016 року «Україну» відповідно до рішення Нацради вилучили з мультиплексу.

Розповів пан Іщук і про відновлення зруйнованої та зведення нової вежі на горі Карачун. «На першому етапі для відновлення мовлення РТПС Краматорськ передавальні антени були розміщені на наявних висотних спорудах іншого призначення (водонапірна башта та труба котельні), які на порядок нижчі від зруйнованої радіотелевізійної щогли. На другому етапі відновлення роботи РТПС Краматорськ торік Концерн РРТ встановив швидкорозгортувану антену-мачту військового призначення висотою 35 м. Власними силами Донецької філії конструкцію було відремонтовано та значно посилено, що дозволило збільшити висоту розміщення передавальних антен та відповідно радіус дії передавачів і забезпечити трансляцію 14 телевізійних та семи радіопрограм. Зараз ми почали зводити нову вежу висотою 180 м. Разом з тим Концерн РРТ здійснював і здійснює встановлення телевізійних та радіомовних передавачів, в основному власним коштом», – наголосив пан Іщук, додавши, що заборгованість тільки державних мовників перед концерном за I півріччя становитиме 63,77 млн грн.

Карачун

Представник Нацради в Донецькій області Олександр Толстогузов повідомив, що наразі на територіях, підконтрольних українській владі, працює 81 ліцензіат, тоді як до окупації їх було 163. Він зазначив, що є проблеми з провайдерами, які можуть розповсюджувати піратський контент. На території Донеччини транслюються в цифрі водночас як 32 українські телеканали, так і 36 російських. За його словами, якщо сигнал не глушити, то російські телеканали будуть і надалі мовити на українській території.

Голова Донецької ОВЦА Павло Жебрівський, окреслюючи проблеми в медіасфері регіону, відзначив монополізацію медіа в руках одного з олігархів України – Ріната Ахметова, а його заступник Сергій Попов зазначив, що захисту інформаційної безпеки перешкоджає відсутність нового закону про аудіовізуальні послуги, який би регулював діяльність ОТТ- й IPTV-сервісів.

Виступ генерального директора Донецької філії НТКУ Віктора Підлісного викликав обурення в народних депутатів. А саме – його слова, що компанія виробляє всього 1,5 години власного мовлення на добу і не має прямоефірного мовлення. За словами Вікторії Сюмар, це неприпустимо мало, враховуючи кількість працівників та те, що компанія здійснює мовлення в прикордонній області, на території, де триває АТО. Правда, Віктор Підлісний згодом зізнався «Детектору медіа», що розгубився й неправильно порахував, і насправді «ДоТБ» має 3 години 22 хвилини власного мовлення, а з вересня 2016 року почнуться щоденні прямоефірні програми.

Наступну хвилю обурення викликав контент комунальних друкованих ЗМІ. Народні депутати розкритикували ті з видань, які, як і раніше, заполонили свої шпальти інформацією про керівників влади та їхніми фотографіями. Особливо гостро виступила Ольга Червакова стосовно номера обласної комунальної газети «Донеччина» (який був, до речі, присвячений 80-річчю видання) – що, правда, не завадило їй згодом нагородити головного редактора цього ЗМІ Ігоря Зоца.

Журналістів місцевих ЗМІ, як і колег з Луганщини, цікавили питання реформування друкованої комунальної преси, також вони скаржилися на високі тарифи «Укрпошти» на доставку преси.

Друковані ЗМІ Луганщини

На переконання Вікторії Сюмар, українці, особливо на Донбасі, не розуміють, що робить влада. «Наші ЗМІ працюють не на суспільство, а на місцеву владу або своїх власників, показуючи не те, як насправді все відбувається, а те, як їм вигідно, щоб щось собі виторгувати. Наші газети за кошти платників податків продовжують друкуватися в тому ж стилі, що й 50 років назад. Береш газету, а там на всю полосу – обличчя губернатора. Те, що ми побачили, засвідчило розбалансованість центральних органів влади в питанні захисту інформаційного простору. Комітет підготує рішення, виконання якого треба буде провести через РНБО. Питання інформаційної безпеки, на моє переконання – одне з ключових на сьогодні. Коли ти бачиш, що в 30-кілометровій “сірій зоні”, відбитій величезною кількістю жертв і смертей, громадяни України не знають, хто в них стріляє, то це свідчення нашої імпотентності. Якщо влада держави на рівні і фінансування, і конкретного плану дій не буде приділяти уваги цьому питанню, то в інформаційній війні не те що перемога нам не світить, а в нас буде реванш. Сьогодні ми повинні відверто ставити питання про кадрові зміни: і в зоні АТО, і відповідальних людей у цій сфері в державі», – резюмувала результати поїздки Вікторія Сюмар.

Фото - Світлана Остапа