Справа «Головченко проти “Першого каналу” РФ» як лакмус інформвійни та колоніального судочинства

Справа «Головченко проти “Першого каналу” РФ» як лакмус інформвійни та колоніального судочинства

30 Травня 2016
2374
30 Травня 2016
17:36

Справа «Головченко проти “Першого каналу” РФ» як лакмус інформвійни та колоніального судочинства

2374
Жоден олігархічний медіаресурс не підтримав справу «Головченко проти “Першого каналу” РФ» і за всі два роки жодної знімальної групи не було на засіданнях та брифінгах
Справа «Головченко проти “Першого каналу” РФ» як лакмус інформвійни та колоніального судочинства
Справа «Головченко проти “Першого каналу” РФ» як лакмус інформвійни та колоніального судочинства

27 травня, після двох років та двох місяців розгляду справи, суддя Печерського районного суду міста Києва О.В. Батрин винесла рішення по справі №757/9275/14-ц щодо позову Головченко Гліба Олександровича до товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання російських телеканалів», закритого акціонерного товариства «Первый канал. Всемирная сеть», відкритого акціонерного товариства «Первый канал». Позивачу повністю було відмовлено у визнанні недостовірною інформації, спростуванні недостовірної інформації, стягненні моральної шкоди.

У квітні 2014 року, коли ми приймали рішення, де краще розглядати справу в першій інстанції – в Печерському суді Києва або Останкінському (Басманному) Москви, ми подумали, що в Україні буде легше. Складна юридична схема забезпечення захисту «Першого каналу» РФ дозволила нам знайти його представництво в Печерському районі. І це дало можливість слухати справу в Україні. Перша інстанція, знаменитий Печерський суд, показав, що надії на зміни виявилися зайвими. Перший за 25 років позов громадянина України до «Першого каналу» РФ «про захист честі й гідності та визнання інформації, поширеної в ефірі, недостовірною» виявився прецедентом. І виявив занадто багато дивовижних речей.

Спочатку ніхто не вірив, що приймуть заяву. Ніхто не вірив, що почнуть провадження. Ніхто не вірив, що російська сторона дасть свої свідчення в суді. Ніхто не вірив, що відповідачі будуть приходити на кожне засідання. Ніхто не вірив, що почнуться слухання у справі. Всі ці аномалії можливі були тільки під час війни.

Півтора роки тому почалося явне затягування справи «Головченко проти “Першого каналу” РФ». І замість встановлених законом трьох місяців ми провели 15 засідань протягом двох років і двох місяців. І врешті всі ці юридичні колізії закінчилися... прогнозованим рішенням нереформованого Печерського суду: відмовити в позові в повному обсязі! Не змогли судді стати по-справжньому українськими. Не змогли зрозуміти, що це справа їхньої честі. Не грошей, а престижу й репутації. Ми протягом двох років спокійно спостерігали за процесом і чекали розв'язки. У судді О.В. Батрин була можливість увійти в історію! Але вона вибрала звичайний шлях і вляпалася в історію, яка дуже сумна.

Для нас, тобто команди тих людей, хто всі ці роки підтримував цей боязкий паросток надії, – це дивно. А для всіх навколо?

В дні повернення в Україну Надії Савченко суддя вирішила стрімко прийняти рішення. Напевно, в надії на те, що інформаційний спалах затьмарить цей підлий і дуже передбачуваний крок. Всі ці роки нас багато лякали. Тому ми назвали цю справу «Про страх і надію». Страх перед усім російським і надію на народження нової української еліти, яка буде вільною й незалежною. Ми розуміємо, що в колоніальній країні це розкіш, але дуже хочеться.

Клікніть для збільшення

Ми дякуємо за підтримку окремим колегам-журналістам та особистостям. І вимушені констатувати, що жоден олігархічний медіаресурс не підтримав справу «Головченко проти “Першого каналу” РФ» і за всі два роки жодної знімальної групи не було на засіданнях та брифінгах. Ми зможемо перемогти агітаційну машину номер один у світі тільки всі разом. На міжнародних конференціях я часто говорив, що наші військові вперше більше двох років стоять проти російської армії, яка входить в п'ятірку великих армій світу. А нам довелося зіткнутися з агітаційно-пропагандистською машиною номер один і світі. Адже ніхто в світі не здогадався створити замість вільних і дуже корисних засобів масової комунікації справжню зброю масового ураження!

Наш Печерський суд завдав удар навіть не в спину. Це таке і очевидне, і показове побиття немовлят на нашій же території. Урок? Безумовно! У нашій справі сотні сторінок і кілька томів. Коли ми побачили тенденції, то постаралися посилити справу справжніми й фактичними доказами, щоб апеляції було легше.

Суд «Головченко проти “Першого каналу” РФ» у Печерському суді дійсно став хорошим уроком.

По-перше, хочу подякувати нашим юристам Максиму Ковалю та Андрію Климовичу. Складна справа! Вони – активні члени громадської організації, яка підтримала нас на волонтерських засадах. А проти них стояла справжня професійна армія. У представників російської сторони було все – ресурси, гонорари, лояльність, страх. У справі є договір російських юристів – величезна сума. У наших юристів-волонтерів – віра в справедливість і надія бути корисними своїй країні. Дивно, але я бачив, як працювали люди не за страх, а за совість. Юристи-волонтери-українці, миколаївці. Дякуємо!

Спасибі Вікторії Веселовській за інформаційну та організаційну підтримку протягом понад двох років. Важливо!

Тетяна Денисенко, Людмила Савкова і весь Миколаївський прес-клуб – дякую за підтримку!

Марині Головченко й Коледжу преси та телебачення спасибі за щоденну підтримку і терпіння.

Окремо дякую В'ячеславу Головченку.

І дякую всім кореспондентам, які ходили на мої нудні прес-конференції в Миколаєві та Українському кризовому медіа-центрі в Києві.

Дякую Ярославу Індикову та Миколаївській філії НТКУ, Вадиму Підберезняку, Олександру Дудюку за позицію і підтримку!

Національна спілка журналістів України та Сергій Томіленко – дякую за підтримку!

«Детектору медіа» та Наталії Лигачовій дякую за інформаційну підтримку.

Всі ці люди безкорисливо і сумлінно, в силу своїх можливостей, вели «партизанську інформаційну війну». Але ні, ми не партизани. Адже ми в своїй країні. Ми – волонтери інформаційного фронту.

А ось суддя (представник держави, за державну заробітну плату зайняла недержавницьку позицію). Тільки одне запитання: «Чи не соромно?» Перед хлопцями-волонтерами, перед дівчатами-волонтерами? Перед тисячами, ні, мільйонами ошуканих, дезінформованих людей, яких зіштовхнули лобами і привели до війни. І зробили це ось такі горе-сюжети і горе-агітатори...

За наш рахунок, ви, ваша честь, здали інтереси України на користь… кого? Треба буде вивчити і узагальнити досвід. Але це завтра.

Особливо запам'яталися два пасажі позиції «Першого каналу» РФ: 1) ми не вели і не ведемо мовлення в Україні (коли виходив сюжет); 2) доведіть, що сайт «Першого каналу» РФ, на якому і сьогодні розміщений сюжет, належить «Першому каналу» РФ.

Знайшли свідків, які своїми очима бачили сюжет. Спасибі, відгукнулися завдяки ФБ. Навели докази мовлення через супутник і сьогодні.

А ось абсурд підтвердження власності сайту фігурував навіть у підсумкових дебатах. Тому що Ернст не відповів, кому належить сайт. А довідки реєстраторів були англійською мовою, тому не зрозумілі для РФ і Печерського суду.

Але наше справа права – перемога буде за нами.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2374
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду