15:00
Неділя, 10 Квітня 2016

Власники ЗМІ ховаються в офшорах. Медіапідсумки 4–10 квітня 2016 року

3 504
Власники ЗМІ ховаються в офшорах. Медіапідсумки 4–10 квітня 2016 року
Власники ЗМІ ховаються в офшорах. Медіапідсумки 4–10 квітня 2016 року

Медійний тиждень, що минає, запам’ятався розкриттям телерадіоорганізаціями інформації про своїх власників і пов’язаними з цим сюрпризами:

– мабуть, найбільше здивував телеканал «Інтер», який заявив, що його 45% досі володіє Валерій Хорошковський. Чи означає це, що угоди між ним та Дмитром Фірташем, за якою Хорошковський продав «Інтер» за $2,5 млрд, насправді не було? Чи була, але її досі юридично не завершено? Чи щодо власності на телеканал існує судовий спір? Відповіді на ці запитання наразі невідомі;

Ігор Коломойський – не єдиний власник телеканалу «1+1»: 17,157% медіаактиву належать Ігорю Суркісу;

власники «Зеонбуду» – три громадянина Кіпру та британець. В чиїх інтересах вони діють – не повідомляється. Нагадаю: Нацрада може визнати структуру власності будь-якого свого ліцензіата непрозорою, але не може накласти на нього за це санкції – це можливо хіба що при продовженні ліцензії. Що стосується штрафів, то вони існують лише за неподання і несвоєчасне подання інформації про структуру власності – але не за її неповноту;

власником телеканалу ZIK теж є кіпріот. І ані слова про пана Димінського. За іронією, мовник, який зараз веде промокампанію, позиціонуючи себе як канал розслідувань, сам не дуже хоче бути прозорим;

– телеканал Tonis сам себе викупив у своїх власників. Заглянемо до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Розмір статутного фонду ТОВ «Телеканал “Тоніс”» становить 16 млн 731 тис. 250 гривень. 80% належать самому ТОВ «Телеканал “Тоніс”», 10% – гендиректору каналу Олександру Бутку, по 2% – першому заступнику гендиректора Василю Бирзулу, а також фізособам Оксані Васьківській, Миколі Дяченку, Артему Жиліну, Артему Савчуку. Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Телеканал “Тоніс”» у реєстрі вказаний Олександр Бутко. І як же тепер бути з тим, що Генпрокуратура раніше встановила, що телеканалом Tonis опосередковано володіє Олександр Янукович?

– «Воля» заявила, що не може визначити своїх кінцевих бенефіціарів;

– «Радио Вести» досі не оприлюднило структуру власності, зате цю інформацію розкрив телеканал UBR, в якого спільні з радіостанцією ТОВ-засновники: 19,8% UBR належать мешканці Донецька Тетяні Александровій, 79,2% – мешканцю Авдіївки Денису Мозговому. Останній у 2015 році отримав свою частку в подарунок від Яни Чумак, яка, своєю чергою, придбала її в Ігоря Гужви. Олександр Клименко? Ні, про такого тут не чули;

– «Радіо Ера» заявило, що його кінцевим бенефіціаром є Антон Сімоненко, який набув цього статусу в результаті змін у структурі власності радіостанції в 2015 році. «А де ж нардеп Андрій Деркач?» – запитаєте ви. Ну, що тут скажеш: зник;

– канал «112 Україна» та радіогрупа UMH обійшлися без сюрпризів та дотрималися при розкритті інформації про структуру власності раніше зроблених заяв: «112 Україна» оголосив кінцевим бенефіціаром свого гендиректора Андрія Подщипкова, UMH – мешканця Белізу Бредлі Метью Адріана. Про, відповідно, Віктора Зубрицького та Сергія Курченка не повідомляється.

Підіб’ємо підсумки. Коли минулого року обговорювали законопроект про прозорість медіавласності, то українські та зарубіжні медіаексперти говорили, що в існуючому вигляді він призведе до того, що гравці, які й раніше не ховалися, правдиво розкриють інформацію про себе (як, наприклад, це зробило подружжя Пінчуків), а ті, які ховалися, знайдуть формальні шпарини та зникнуть за офшорами або покажуть номінальних власників. І далі потрібно буде працювати з кожним сумнівним випадком індивідуально, а також ставити латки на закон.

Головною логікою визначення того, хто є реальним, а хто номінальним власником, є співставлення витрат на купівлю/утримання медіаактиву та доходів особи, яка заявляє про себе як про його власника. Тобто головною латкою на закон мають стати норми про фінансову прозорість. Тут дозволю собі побути в традиційній для мене ролі скептика: дуже складно уявити, що в країні, яка в величезних обсягах сидить «у тіні» та в якій сформувалася висока толерантність до порушення фінансових норм, одна окрема галузь зможе стати фінансово прозорою. Але, звісно, рухатися в цьому напрямку потрібно.

Друге зауваження: одна з головних задач розкриття структури власності ЗМІ – надання споживачам інформації, за допомогою якої вони зможуть критичніше сприймати контент цих ЗМІ. Винесу за дужки, скільки ще потрібно зробити, перш ніж переважна більшість українців навчиться знаходити взаємозв’язки між персоною власника ЗМІ та змістом новин у ньому. І натомість зверну увагу на форму оприлюднення інформації про структуру власності, яка є зараз: непідготовлена людина – а споживачі ЗМІ переважно такими й є – навряд чи знайде там найважливіше прізвище. Думаю, на додачу до тих форм, які наразі публікуються на сайтах ТРО, варто подумати про інформування широкої аудиторії: можливо, зробити якусь масштабну промокампанію хоча б щодо власників основних ЗМІ.

Ну, і давайте тримати в полі зору питання обмеження концентрації медіавласності в надвеликій кількості в одних руках: врешті-решт, коректне розкриття бенефіціарів як ніщо інше дозволяє бачити ринок «з висоти пташиного польоту».

Фото – www.huffingtonpost.co.uk

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа». Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.


Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3504
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду