1 квітня сплив строк, відведений законом мовникам і провайдерам на подання до національного регулятора інформації про свою структуру власності та кінцевих бенефіціарів. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже почала аналіз отриманих від ліцензіатів документів. Як це відбувається – в бліц-інтерв’ю журналістам розповіла після засідання 7 квітня заступниця голови Нацради Уляна Фещук.

– Уляно, скільки ліцензіатів надали Нацраді інформацію про свою структуру власності?

– Станом на сьогодні ми отримали документи від 1050 мовників і провайдерів (загалом у Нацради 1567 ліцензіатів. – ред.). Єдина проблема в тому, що до нас іще доходять листи поштою. Там штамп про відправлення стоїть 31 березня, тому їхні зобов’язання вважаються виконаними.

– Чи відстежує Нацрада, чи оприлюднили ліцензіати інформацію про свою структуру власності на власних сайтах?

– Ми відстежуємо по великих компаніях, а по малих – не встигаємо. Питання із сайтами будуть у будь-якому випадку. Коли ми будемо перевіряти повні пакети документів, будемо дивитися, чи є посилання. Такі посилання будуть розміщені в державному реєстрі на сайті Національної ради.

– Як довго триватиме аналіз поданих документів і якою буде процедура винесення на розгляд Нацради проектів рішень про санкції?

– Законом передбачена відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасне подання або неподання інформації про структуру власності. Ми плануємо рішення щодо таких порушників виносити на травень, коли повністю проаналізуємо своєчасність подання.

Тоді як аналіз змісту всіх поданих документів займе не менш ніж півроку. Строків на таку роботу законом не передбачено. Спершу ми будемо аналізувати загальнонаціональні компанії, далі регіональні – залежно від суспільного інтересу.

– Штрафи передбачені тільки за несвоєчасне подання або неподання. А за інші порушення (неповна інформація, неправдива тощо)?

– В залежності від ступеня порушення будуть прийматися рішення.

– Які для вас є несподіванки в тих документах, які ви переглянули?

– Несподіванкою був «Зеонбуд», ZIK здивував. Увесь Львів уже гуде, бо всі знають, чиє це, але в документах власником є кіпріот.

Фактично в нас немає важелів впливу. Ми можемо впливати тільки в разі продовження або видачі ліцензій. Як тільки Порядок подання телерадіоорганізаціями та провайдерами інформації про структуру власності набув чинності, ми почали ним керуватися при продовженні або видачі ліцензій (Нацрада залишила без розгляду вже низку заяв компаній про продовження ліцензій через відсутність у поданих документах про структуру власності декларацій бенефіціарів. – ред.).

– Нацрада вже залишила без розгляду заяви низки компаній про продовження ліцензій, оскільки в них були відсутні декларації кінцевого бенефіціарного власника. Наприклад, «НБМ-радіо» («Ретро ФМ»). Місяць тому ви відклали питання про продовження ліцензії телеканалу Tonis для підтвердження достовірності викладеної в довільній формі інформації про структуру власності.

– Tonis – із цікавих кейсів. На попередньому засіданні представник каналу повідомив, що підприємство (ТОВ «Телеканал “Тоніс”») саме в себе викупило 80%. Нам повинні надати документи про цю угоду.

– Як це – викупили частку в самих себе?

– Така можливість є. Протягом року ця частка повинна бути реалізована. Тобто підприємство повинне знайти власника цієї частки, і воно може продати її будь-кому. Якщо протягом року воно не знайде покупця, то повинне зменшити статутний капітал.

– Чи дійсно це означає, що ті люди, які володіли «Тонісом», перестали ним володіти?

– З юридичної точки зору – вони перестали володіти «Тонісом».

Є інші цікаві кейси. Є комунальні підприємства, де часткою володіє трудовий колектив. Сьогодні – це три, завтра – двадцять три, а післязавтра – одна особа. Хто здійснює вирішальний вплив?..

– Чому в структурі власності каналу «Інтер» досі залишається Валерій Хорошковський?

– Мені складно коментувати це, оскільки документи ще не проаналізовані. Є кілька варіантів: або юридично не завершена процедура придбання корпоративних прав, або такі дії не зареєстровані в державному реєстрі у відповідній юрисдикції, або триває судовий спір щодо цієї власності й існує заборона на здійснення реєстраційних дій до його завершення, або він дійсно володіє.

– А копію угоди «Інтер» вам надавав?

– Щоб підтвердити чи перевірити інформацію, ми маємо сформувати запит, відправити його, і вони нам на запит мають надати цю інформацію.

– У якому разі ви формуєте такі запити – під час видачі або продовження ліцензій?

– Запити формуються по мірі опрацювання документів і виникнення додаткових запитань. Структуру власності можна визнати непрозорою в будь-який момент – це рішення Нацради (зрозуміло, що будуть оскарження). Однак на сьогоднішній день з компанією, яка має непрозору структуру власності, ми нічого не зможемо зробити – фактично вона буде працювати так, як і працювала до цього.

– Компанія «Воля» теж оприлюднила свою структуру, але в графі про кінцевих бенефіціарів написала, що їх неможливо визначити.

– Це те, про що я говорила, коли приймався цей закон. Насправді ситуацій, коли неможливо визначити кінцевих бенефіціарів, декілька. Один з варіантів – коли акції відкрито торгуються на біржі. Причому, може торгуватися як 5%, так і 25%, і 85%. Тобто якщо понад 50% торгується на біржі, то фактично неможливо визначити кінцевого бенефіціарного власника, тому що ситуація може змінюватися щохвилини.

– Які зміни ви хочете запропонувати до закону?

– Нам подобається досвід Грузії, де є фінансова прозорість медіавласності. Припустимо, якась особа отримує мінімальну зарплату і володіє величезним каналом. Абсолютно зрозуміло, що це нелогічно. У нашому законі немає механізму, що робити в цій ситуації. Можна написати будь-кого, домовитися з ним, можливо, платити йому гроші за формальне «володіння». Не виключаю, що такі механізми можуть діяти в нашому медіапросторі.

У законопроекті щодо прозорості медіавласності були передбачені штрафи за неподання, за неповне подання – досить великий перелік. Тоді б це було більш-менш ефективним. У результаті ухвалення закону залишилися штрафи тільки за неподання і несвоєчасне подання.

Ми готуємо зміни не лише до закону, а й до свого Порядку. Ми вже бачимо, що деякі моменти недостатньо або надмірно врегульовані.

– Чи планує Нацрада на своєму сайті оприлюднювати інформацію про структуру власності, надану ліцензіатами?

– Ми плануємо в реєстрі в окремій колонці давати ті посилання на сайти, які вони нам надали в документах.

– Але самі документи на сайт не вивішуватимете?

– Сподіваюся, після внесення змін до закону ми зможемо це робити. Нацбанк, наприклад, вивішує на своєму сайті всі документи, які їм надсилають. Єдине, що вони не публікують – це персональні дані.

– Попри те, що на наданих до вас документах стоять грифи «конфіденційно», за законом про доступ до публічної інформації громадяни можуть звертатися до Нацради із запитами про надання їм доступу до цих документів. Адже ці документи отримані Нацрадою в результаті її роботи як державного органу.

– Фактично ми є розпорядниками цих документів. Цілком вірогідно, що знайдуться ті, хто зроблять запити на отримання цих документів, і ми їх повинні будемо надати.

Фото - з особистого архіву Уляни Фещук