Стежачи за публікаціями в найпопулярніших новинних інтернет-ЗМІ, редакція «Детектора медіа» вже не вперше помітила, що більшість подає заяви силових відомств як доконаний факт, а не заяву певної структури.

Це стосується й таких контраверсійних повідомлень, як заяви про нібито скоєння злочинів. Хоча, як відомо, винною людину визнає суд, а до того вона має статус підозрюваного. Українські ж онлайн-видання без жодних застережень подавали в своїх новинах про затримання «азовця» першим реченням «Затриманий напередодні голова корпусу "Азов-Крим" Станіслав Краснов готував убивство на адмінкордоні з Кримом» (новина УНІАН) або «Голова цивільного корпусу "Азов-Крим" Станіслав Краснов працював на російську сторону» (новина «Української правди»). Це суперечить правилам інформаційної журналістики. Перше речення є найважливішим в новині й у цьому випадку критично важливо було зазначити, що це підозри (тобто версія) СБУ, а не встановлений факт.

Більшість видань, звичайно, через тире вказали в заголовку, що це «інформація СБУ», а в другому реченні послалися на слова її представника. Ці новини з’явилися в стрічках близько 16 години вечора 29 лютого й далеко не всі редакції спромоглися того ж дня отримати коментар протилежної сторони – адвоката Краснова чи представників ЦК «Азов».

Протягом складних для України років, за які сталася революція, анексія Криму, війна і де-факто окупація частини Донбасу, українські ЗМІ карколомно втратили довіру власних громадян. Це вже зафіксували соціологи – за даними дослідження Академії української преси та Інституту соціології НАН України, в 2014 році лише 25% українців довіряли ЗМІ, а не довіряли – 45%. Вперше за багато років в Україні рівень недовіри до медіа перевищив рівень довіри. На думку президента академії, професора Валерія Іванова, у такій ситуації винні журналісти, які не перевіряють інформацію, зокрема й тоді, коли українська влада та офіційні прес-центри вкидають у ЗМІ недостовірні відомості.

«Детектор медіа» проаналізував стрічки новин щодо теми затримання Станіслава Краснова в інформаційних агентствах УНІАН, «Укрінформ», «Інтерфакс-Україна», а також на сайтах Liga.net, «Українська правда», Українська служба «Радіо Свобода», «BBC Україна», Nv.ua та Hromadske.tv. А також поспілкувався щодо підходу до подачі заяв правоохоронних органів з їхніми редакторами.

Історія питання

Пізно ввечері 28 лютого Hromadske.tv повідомило, що СБУ затримало голову ЦК «Азов-Крим» Станіслава Краснова та громадську активістку Оксану Шелест. Про це редакції стало відомо зі слів матері пані Шелест. Вже вночі з 28 на 29 лютого представники «Азову» протестували проти арешту їх колеги біля будівлі СБУ в Києві. О 15:00 УНІАН першим подав коментар адвоката пана Краснова, який розповів, що співробітники СБУ застосовували до його підзахисного після затримання тортури, щоб той зізнався про схованку зі зброєю.

Опісля в Києві відбувся брифінг керівника апарату голови СБУ Олександра Ткачука, на якому він висунув низку обвинувачень до пана Краснова: нібито він з 2014 року співпрацював з російською стороною й СБУ відомо ім’я його куратора, а також начебто він особисто передав ФСБ списки полку «Азов», заклав схрон з вибухівкою та готував вбивство одного з активістів. Станіслав зазнав жорстокого побиття, яке СБУ пояснила його опором при затриманні. Згодом ЗМІ взялися висвітлювати судове засідання над Красновим і подали його коментарі, а також заяву нардепів та омбудсмена з прав людини Валерії Лутковської. Засідання перервали через необхідність надати активісту медичну допомогу та відпустили до наступного засідання, так само, як і Оксану Шелест. На засіданні 2 березня представнику ЦК «Азов» знову стало зле – викликали швидку.

Тавро першого речення

Головним чином претензія до новин інтернет-видань полягає в тому, що вони подавали заяву силового відомства як факт – у першому реченні. Попри вказання джерела в заголовку і другому реченні, читач після гучного обвинувачення може не зрозуміти, що це тільки одна з версій.

Найактивніше тему затримання Службою безпеки Станіслава Краснова висвітлювало агентство УНІАН й усі три обвинувачення медіа подало окремими новинами, перше речення яких було сформульовано некоректно: «Голова цивільного корпусу "Азов-Крим", боєць “Азова” Станіслав Краснов, якого затримали правоохоронці, передав російській стороні списки військових полку», «Голову цивільного корпусу "Азов-Крим", бійця полку "Азов" Станіслава Краснова затримано правоохоронцями після закладення схрону із вибухівкою» та «Затриманий напередодні голова корпусу "Азов-Крим" Станіслав Краснов готував убивство на адмінкордоні з Кримом». Дві з цих новин у беку розповідали про протести проти арешту Краснова та одна містила заяву адвоката про побиття.

Гірша ситуація в іншому ЗМІ медіахолдингу «1+1» медіа – на сайті tsn.ua. У новинах цього порталу перед посиланням на слова керівника Апарату голови СБУ Олександра Ткачука йде три речення обвинувачень. Проте варто зазначити, що сайт вже ввечері 29 лютого дав точку зору протилежної сторони.

Більшість з аналізованих ЗМІ подали з порушеннями саме новини з брифінгу. Причому Liga.net у першій була обережніша, зазначивши, що це «за інформацією СБУ» і «Краснов міг співпрацювати з російською стороною», але в другій новині вже написала, що «одним із завдань … Краснова була підготовка вбивства учасника блокади на адміністративному кордоні з Кримом». Цей ресурс також оперативно подав офіційну позицію ЦК «Азов», який відкидає всі звинувачення щодо свого активіста. Десь так само впорався «Інтерфакс-Україна»: перша та друга новини одразу вказує на те, що це заявляє СБУ, а третя – ні.

Українська служба «Радіо Свобода» також подала першу новину про затримання пана Краснова, в якій посилання на слова пана Ткачука було в другому реченні. Однак після нашого запиту виправила помилку й тепер перше речення звучить взірцево: «Керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук заявляє, що голова цивільного корпусу «Азов-Крим» Станіслав Краснов, якого напередодні затримали правоохоронці, передав російським спецслужбам списки військових полку».

Водночас ресурс «Крым.Реалии» (проект «Радіо Свобода»), який активно висвітлював тему затримання кримчанина Краснова, був обережним навіть у заголовках, пишучи, що «СБУ підозрює Краснова в намірі “терактами на Херсонщині спровокувати атаку росіян”». Крім того, «Радіо Свобода» в числі небагатьох зв’язалася з представником ЦК «Азов» 29 лютого і взяла в нього коментар про те, що список бійців полку Росії передав не Краснов, а хакери.

Nv.ua так само згадує, що співпраця Краснова з ФСБ – це заява представника СБУ, а не доведений факт, тільки в другому реченні. Навіть «BBC Україна» таврувала підозрюваного першим реченням. Так само в двох новинах з брифінгу подала інформацію й «Українська правда», яка нещодавно заявляла про роботу над удосконаленням новинної редакції.

Liga.net та Nv.ua використали зручний формат новини-огляду, де звучать всі наявні на той момент точки зору. А у «Крим.Реалії» вийшла стаття про всі деталі справи заарештованого кримчанина.

Про подальше висвітлення та тих, хто впорався

Після того, як з’явилися фотографії жорстоко побитого активіста та його спростування обвинувачень, ЗМІ стали обережнішими в висловлюваннях. Скажімо, УНІАН з вечора 29 лютого використовував такі формулювання: «Огляд можливого місця злочину, де за версією Служби безпеки України … Станіслав Краснов ховав вибухівку, проводився без понятих», «СБУ опублікувала розмову нібито "азовця" Краснова з російським куратором». Врешті і в самому СБУ почали казати, що не поспішають висувати обвинувачення голові ЦК «Азов-Крим». Інтернет-видання почали активно подавати новини з позицією самого активіста та його захисту.

Якісно тему затримання Станіслава Краснова висвітлив сайт Hromaske.tv, який оперативно повідомив про затримання Краснова зі слів матері Оксани Шелест, а новину з брифінгу представника СБУ подав не під обвинувачувальним заголовком, а підтверджуючи затримання. Цей сайт оперував висловами «СБУ звинувачує Краснова», «СБУ підозрює Краснова», «силовики вважають», «нібито спілкується з російським куратором». Й у новині з брифінгу СБУ 29 лютого «Громадське» одразу ж подало й позицію ЦК «Азов».

Національне інформаційне агентство «Укрінформ» також коректно подало новину про затримання, хоча в цілому цій справі приділило небагато уваги (до суду). Скажімо, взагалі не давало новину про запис розмови з «куратором».

Також окремо варто зазначити, що ЗМІ активно некоректно називали громадську активістку Оксану Шелест термінами «дівчина» та «подруга».

Слово – редакторам новин

Редактор новин київського бюро «Радіо Свобода» Вікторія Карп’як:

– У нас є вимога вказувати джерело в першому ж реченні, особливо якщо йдеться про звинувачення на чиюсь адресу. Тож там мала бути кома, це редактор помилився. Це стосується у принципі всіх заяв, а не лише правоохоронних органів. У першому абзаці новини мають містити згадку про джерело інформації. Баланс також є обов'язковим для нас. У випадку з Красновим, коли ще не було інформації від «Азова», ми вказували, що представники організації пікетували СБУ, намагаючись дізнатися подробиці. У наших стандартах прописана вимога отримання позиції іншої сторони. У залежності від ситуації, це може бути в одній новині чи у двох різних: якщо на реакцію треба почекати. Наприклад, людина просить потелефонувати пізніше чи якесь відомство просить прислати інформаційний запит, то ми ставимо новину з припискою про те, що реакція іншої сторони буде згодом.

Керівник відділу новин сайту Nv.ua Євгеній Жаровський:

– У новинах на основі повідомлень відомств факт – це повідомлення відомства, а не звинувачення. Ми звертаємось за коментарем до протилежної сторони, якщо є така можливість, й при наявності даємо його на момент написання новини. У протилежному разі позиція іншої сторони подається окремою новиною. Крім того, в суперечливих ситуаціях створюється новина-огляд, куди збираються усі думки, так ми зробили й цього разу, подавши матеріал «Гучна справа голови громадянського корпусу Азов-Крим Краснова: всі подробиці». Винятків для будь-кого, зокрема ГПУ, МВС, СБУ, не робимо.

Редактор сайту Hromadske.tv Євген Спірін:

– Як правило, заяви, які стосуються резонансних справ, ми оприлюднюємо максимально обережно і дуже нейтрально з чітким посиланням на джерело. Якщо СБУ, наприклад, звинувачує когось в співпраці з ФСБ, ми не маємо права писати заголовок а-ля «Краснов – агент ФСБ», бо, в такому разі, це виглядає як ствердження «Громадського», а не СБУ. Тому ми намагаємось і в заголовку, і в першому реченні вказати, чия саме це заява. Позиція іншої сторони для нас є обов’язковою. Особливо, коли її можна озвучити. Ми, як неупереджені журналісти, не маємо право висвітлювати подію з одного боку. Іноді в нас є дві сторони відразу, тому ми даємо це в одну новину. Іноді, щоб отримати коментар з іншої сторони, потрібен деякий час. Тому це може бути окрема новина. Ми працюємо за стандартом ВВС. Іноді за це нас дуже «пісочать». Читачі неохоче сприймають об’єктивність. Їм більш сподобається «зрада» чи концентрована «перемога». Тому нас іноді «ругають» у Фейсбуці за коментарі іншої сторони. Але ж ми не вирішуємо, що гарно, а що погано, а констатуємо факт.

Керівник новинного блоку видання ЛІГА.net Петро Шуклінов:

– У будь-якій історії ми хочемо залишатися максимально об'єктивними. Історія з Красновим – хороший приклад. У випадку з Красновим подані всі точки зору – і обвинувачення, і реакція. Більш того, ми вважаємо, що подібні конфлікти обов'язково треба пояснювати читачеві в деталях, які можуть загубитися в потоках новин. Для цього, наприклад, ситуацію з Красновим ми описали в пояснювальній замітці «Скандал з "Азовом": що сталося з головою кримського відділення» детально і детально розповіли, що ж сталося, що важливо знати, щоб сформувати об'єктивну думку, отримавши максимум інформації від обох сторін конфлікту. Мені здається, що помилки будуть скрізь і завжди, поки новини пишуть люди, а не роботи. Головне, щоб помилки аналізувалися і цей досвід враховувався в майбутньому. Ми так і робимо – це я вам гарантую. Нам важливо ставлення читача. Ми прагнемо бути найкращою новинною стрічкою в країні.

«BBC Україна» відмовилася дати коментар через складність його узгодження з головним офісом в Лондоні.

«Детектор медіа» чекає на коментарі «Української правди», «Інтерфакс-Україна», УНІАН та tsn.ua.

Фото - hromadske.tv