Про це він заявив під час відкритого засідання громадської ради при Комітеті з питань свободи слова та інформації, що відбулося 29 лютого в прес-центрі Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

За словами Сергія Бойка, новий законопроект про аудіовізуальні послуги має лібералізувати діяльність компаній на цьому ринку.

«Наразі в Україні є закон про телебачення і радіомовлення, який врегульовує ці відносини. Тому новий закон має переслідувати інші цілі. Ці цілі були раніше обговорені в експертному середовищі і звучать наступним чином: новий закон має врегулювати ці правовідносини шляхом подальшої лібералізації діяльності на ринку аудіовізуальних послуг. Ця діяльність має все більше ставати вільною», – сказав він.

Іншою метою законопроекту президент компанії «Воля» вважає приведення вітчизняного законодавства у відповідність з директивами ЄС, які, за його словами, відкидають норми регулювання контенту.

«Однією з директив є достатність. Зокрема, директива ЄС каже, що регулювати треба тільки те, що підлягає регулюванню в громадських чи державних інтересах. Іншими словами, не може бути регулювання контенту, тому що на це немає суспільного запиту. Є запит на свободу слова, але немає - на регулювання контенту. Банди людей, які виходять з гаслами на проплачені мітинги, не є представниками суспільства. А те, що Верховна Рада забороняє російські серіали – це не запит на контроль контенту, а вираження лобістських груп, які потужно діють у нашому парламенті», – заявив президент «Волі».

На його думку, в проекті законопроекту пропущено норму про технологічну нейтральність, а саме - про рівність усіх технологічних підходів.

Третя мета майбутнього проекту – це заповнення пробілів, які накопичились з 2006 року, бо, за його словами, в Україні виросли і технологічний, і культурно-етичний ринки.

«Якщо ця мета закладається для того, щоб ухвалити цей закон, то пропозиції реального бізнесу виглядають досить прозаїчно: 1. Дерегуляція. А саме, ліцензуванню мають підлягати тільки ті види діяльності, які використовують державний обмежений радіочастотний ресурс. Усі решта мають реєструватися державою за заявочним принципом. Я зареєструвався, а далі мною не управляють, а контролюють виконання мною законів. 2. Лібералізація. Треба ліквідувати нерівноправність. У тому тексті, що я читав, нас повертають знову до штучного утворення “постачальник аудіовізуальних послуг з використанням радіочастотного ресурсу”. І ми всі розуміємо, що на сьогодні таким постачальником є всього один суб’єкт (“Зеонбуд” – Ред.). Мені здається, що виділення цілого розділу штучно створеному суб’єкту – це погано. І це фіксує на довгі роки такий особливий статус цього провайдера», – зауважив він.

Сергій Бойко вважає, що заборону російських серіалів лобіють певні групи

Також Сергій Бойко зазначив, що йому не зрозуміло, чому в цьому законі хочуть ввести обмеження частки на ринку. «Є закон, який запобігає монополізації на ринку. Достатньо коректно прописано, що обмеженням для розгляду монополізації може бути ефір - використання одним суб'єктом понад 35% ефіру. І мені не зрозуміло, яким чином в новому законі хочуть ввести обмеження 35% регіонального ринку надання телекомунікаційних послуг. Такого немає в Європі, і це вступає у протиріччя з директивами стосовно достатності і необхідності регулювання. Не описано в проекті, що таке ринок, але це півбіди. Але для чого регулювання входить в цю сферу?» – запитав він.

Інші учасники відкритого засідання також висловили свої зауваження до проекту законопроекту. Зокрема віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна зазначила, що загалом підтримує проект, а саме норму, що ліцензуватися мають тільки ті, хто використовує обмежений радіочастотний ресурс, всі решта можуть просто реєструватися.

Деякі норми в проекті законопроекту вона запропонувала змінити – зокрема, за її словами, в тій редакції проекту, яка у них була, не вказана норма розрахунку реєстраційного збору.

«Ми звернули увагу, що ці реєстраційні внески мають йти в спецфонд Нацради. І якщо цього не зробить Верховна Рада або Кабмін, то, звичайно ж, Нацрада буде зацікавлена постійно підвищувати суму цього збору. Тому хотілося б зарані домовитися, і закласти в закон формулу вартості цього реєстраційного внеску. Також нас дуже хвилює, що Нацрада своїм рішенням може виключити з реєстру суб’єктів надання аудіовізуальної послуги без рішення суду», – сказала Наталія Клітна.

Наталія Клітна зауважила, що в цілому підтримує законопроект

Також у АППК є зауваження до терміна «постачальник аудіовізуальної послуги». Крім того в Асоціації хочуть, щоб для всіх телевізійних платформ були однакові правила регулювання, незалежно від того, які технології використовуються в тому чи іншому виді діяльності.

«Я звернула увагу на те, що всі іноземні програми, які не походять з країн Європейського Союзу і ті, які не ратифікували європейську Конвенцію про транскордонне телебачення, також повинні реєструватися відповідно до цього проекту. І хотілося б цей розділ удосконалити і подивитися, чи це відповідає ст. 10 Конвенції про права людини», – зауважила Наталія Клітна.

У засіданні також взяли участь народний депутат Григорій Шверк, помічник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар Анна Камуз, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Тетяна Лебедєва, секретар громадської ради при Комітеті свободи слова Костянтин Грицак («Телекомпалата») та інші.

Учасники відкритого засідання громадської ради домовилися про якнайшвидше опрацювання проекту законопроекту, оскільки його планують зареєструвати через кілька тижнів у парламенті.

Нагадаємо, раніше голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар 16 лютого, на засіданні робочої групи з підготовки законопроекту «Про аудіовізуальні послуги», повідомила, що реєстрацію законопроекту буде відкладено на місяць.

16 лютого Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) розповсюдив відкритого листа, в якому закликав переглянути концепцію та строки роботи над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги».

Нагадаємо, згідно з підписаною у червні 2014 року Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна має до червня 2016 року привести своє законодавство до європейських стандартів, зокрема й ухвалити закон про аудіовізуальні послуги.

Фото: Світлана Остапа