Рік ганьби, якої не знала Європа. Так ведучий «Еспресо» Віталій Портников описав річницю перебування «Слуги народу» при владі. Це було одне з найм’якіших формулювань, які протягом тижня вживали на інформаційних каналах. Із наближенням місцевих виборів та відсутністю влітку масштабних інформаційних приводів ЗМІ могли сповна сконцентруватися на критиці монобільшості. Прямий захищав мову від Максима Бужанського. Канали Медведчука обурювалися, чому Україна не виконує вимог Росії.

Рецензія на «Слугу народу»

Річницю дострокових парламентських виборів 2019 року українські інформаційні канали перетворили на обговорення «Слуги народу». З одного боку, це зрозуміло, адже Україна отримала свою першу, та ще і яку яскраву, монобільшість. З іншого боку, сумно, що за чорним піаром влади загубилися інші цікаві теми: як народним депутатом України зміг стати кум Путіна? Чи повторює «Голос» шлях «Самопомочі» і в чому взагалі проблема електоральної підтримки таких партій? Як парламенту вперше за 14 років працювалося без Олега Ляшка тощо?

На каналі NewsOne 17 липня вийшов спецефір «Протистояння» про річницю «Слуги народу». Із представниками влади на ньому поводилися більш ніж очікувано. Чого вартий хоча б цей момент, коли присутнім «слугам» нагадали всі скандали партії за рік, а потім просто висміяли їх у відповідь на спробу розповісти про проблеми інших політсил. Членам монобільшості елементарно не давали говорити. Тимчасом як інші політики та ведучі критикували все: від кадрової політики до «зовнішнього управління». Ведучому В’ячеславу Піховшеку влада нагадувала «українську жінку, яка стидається визнати, що живе на утриманні». Добре, що сам Піховшек уже нічого не стидається.

На Прямому 18 липня обговорювали «Рік влади чи зради?» з виразним акцентом на останньому. Як вам, наприклад, заява, що Зеленський робить усе правильно, аби поїхати до Ростова? Чи пояснення, що Зеленський не критикує Росію, бо там його малоросійське імперське начальство? Узагалі, тема того, що президент відмовляється називати РФ агресором, була дуже популярною на Прямому протягом усього тижня. Наприклад, 14 липня ведучі Світлана Орловська та Микола Вересень закидали Зеленському, що він ніколи не проявляє мужність і не зможе захистити інтереси України. Коли ж під час урочистого засідання парламенту Зеленський таки звинуватив Росію у війні, Прямий 18 липня обговорив те, чому головнокомандувач намагається бути лояльним і навіть «компліментарним». Згадували також петицію про відставку Зеленського.

15 липня Микола Вересень прирівняв тверк Миколи Тищенка (заради всього святого, не гугліть цього!) до вибору 73 % українців. 16 липня Вересень та Орловська вирішили, що Віталій Кличко вже переміг на виборах мера Києва, адже «Слуга народу» висунула Ірину Верещук. На «Еспресо» протягом тижня владу звинувачували в тому, що вона віддає мирну ініціативу Росії; що «слуги» стали заручниками Кремля; що Зеленський діє як на телешоу й орієнтується лише на рейтинги; що головнокомандувач не дбає про армію; що Зеленський не критикує Росію, бо хоче повернутися на цей ринок; що Зеленський — «совок» і оточив себе «совками». Також по «слугах» пройшовся Віталій Портников: перемога Зеленського свідчила про певну деградацію політичної культури українців; «Слуга народу» не виступає навіть «за все добре, проти всього поганого»; «слуги» не можуть бути клубом однодумців, бо вони ні про що не думають. На каналах Медведчука ображалися, що президент не відповідає на листи Медведчука. І бонусом згадали «нерозслідувані» плівки Деркача. Тут між ведучою та гостями виник черговий конфлікт: Олесі Яхно не сподобалося оцінювати, чи є Порошенко «чемпіоном із лицемірства».

Твій вираз обличчя, коли гості знову відмовляються підігрувати Медведчуку

Бужанський циркуляр

«Слуги народу» порушують питання мови перед виборами, і взагалі, треба було би ввести мораторій на подібні обговорення років на десять. Ця теза була домінуючою на каналах Петра Порошенка, який свого часу, нагадаємо, йшов на вибори саме під гаслом «Армія, мова, віра». Українську захищав навіть Олексій Гончаренко, який ще у 2009-му виступав за «родную культуру та двуязычие». А в 2019-му не голосував за закон про мову.

Законопроєктом Максима Бужанського, який вносить зміни до переходу шкіл на українську мову, канали Петра Порошенка скористалися сповна. Прямий буквально щодня протягом усього тижня мобілізував патріотів на захист української (і голосування за таких захисників). Змальовував усю партію «Слугу народу» як загрозу для мови. Стверджував, що так влада готується до коаліції із силами Кремля. У «Червоних лініях» на «Еспресо» розповідали, що україномовних громадян хочуть загнати в гетто.

На каналах Медведчука мовними змінами теж були не задоволені, але з інших причин. Їм не подобалося, що в російської мови занадто мало прав, а українську хтось захищає. Наприклад, Олена Бондаренко на «112» обурювалася, що в 1991 році російськомовні громадяни володіли усім (кінотеатрами, освітою, пресою), а потім у них почали потроху забирати ці речі. І хвилювалася, що далі в українців удома поставлять прослушки і навіть там заборонять спілкуватися російською. На ZIK ведучі стверджували, що акції протестів влаштовує попередня влада та «мовні хейтери». Олексій Устенко зі «Слуги народу» бідкався, що попередня влада ділила українців на бандерівців та ватників. Олена Бондаренко казала, що з 1991 року всі українці вже зобов’язані знати українську. Ми могли б нагадати про Авакова з Азаровим, але наведемо краще приклад із цього ж ефіру ZIK. Дружина нардепа «ОПЗЖ» Олександра Колтуновича не хоче, щоби їхня дитина навчалася в україномовній школі. Також Олена Бондаренко стверджувала, що бачить сни російською, що російськомовні — це корінний народ і що «мы даже, такие как я, старше этой страны». Цікаво, а може якийсь ексрегіонал визнати, що він аналогічно старший за Російську Федерацію?

Справжня битва титанів відбулася на програмі каналу ZIK «Народ проти». Тут в ефірі зустрілися автор законопроєкту Максим Бужанський, який кожного четверга працює на цьому ж шоу резонером, тож має нечесну перевагу. Та Лариса Ніцой, яка, за власним зізнанням в ефірі, навіть не читала ініціативи Бужанського. Хоча їй і не треба було. Ніцой на ZIK виконувала свою традиційну роль страшилки та блазня. Захоплено читала вірші про мову бджіл, розповідала про зґвалтованих російськомовних українців, стверджувала, що «Донбас із Кримом зможуть реінтегруватися тільки тоді, якщо вони приймуть наші правила. Те, що домінування повинне бути української мови в Україні». Навіть Олеся Медведєва зі «Страны.ua» казала Ніцой, що її використовує російське телебачення. Бужанський тим часом рекламував свій закон і просив дозволу не платити податки, поки викорінюють російську. Марина Ставнійчук вирішила, що українські діти слухають російський реп, бо він кращої якості. Якісний російський реп! Ну це вже занадто.

Ішов 2020 рік. Проросійські ЗМІ досі можуть знайти Ларису Ніцой і спровокувати її на вірш про мову бджіл

Війни немає

Усе різноманіття відбілювання Росії та звинувачення України в агресії ми вирішили зібрати в окрему підбірку.

Ведучий «112» Володимир Полуєв запитував у «слуги народу», чому Україна виконує вимоги МВФ, але не виконує вимог Росії. Нагадаємо, що Росія анексувала українські території та щодня вбиває українців. МВФ анексував лише робочий час сценаристів Медведчука. Нардеп «ОПЗЖ» Віктор Чорний на цьому ж ефірі сумував, що попереднє скликання парламенту вписало в Конституцію шлях до НАТО і тепер Україна не може бути «позаблоковою» та «мостом между Западом и Востоком». Жаль, що в СРСР посеред Другої світової ніхто не здогадався оголосити позаблоковість та стати містком між Німеччиною і Китаєм.

Андрій Пальчевський на NewsOne вирішив, що, судячи з буцімто розмов Порошенка й Байдена про диверсантів у Криму, президент України хотів влаштувати «чергову війну з Росією». Війну всередині війни? Чи, може, на думку Пальчевського, щоразу, коли під час бойових дій влаштовують диверсію, починають нову війну? Діана Панченко на NewsOne розповідала, що в Криму українці планували підірвати своїх людей. Андрій Лесик на ZIK стверджував, що Порошенко направив війська на Донецьк і Луганськ та оголосив братовбивчу війну. Ох, Лесик-Лесик. Такий яскравий пропагандист, а не знає, що «братовбивчу війну розв’язав» ще «кривавий пастор» за два місяці до інавгурації Порошенка. Звісно, якщо ми вважаємо російські війська «братнім народом».

Ренат Кузьмін на NewsOne порівнював українських «радикалів» із нацистськими штурмовими загонами. А Анатолій Шарій казав, що «если вы зиганули, то вы вообще супер-суперукраинец». Виходить, Шарій не українець. А якщо бути точним, «кремлівський проєкт» та «блогер, якого використовують його російські господарі».

Кишенькові ЗМІ Медведчука цього тижня також у черговий раз узяли інтерв’ю в хазяїна. У ньому кум Путіна, наприклад, казав, що українська влада фактично вийшла з Мінських перемовин. Тобто, проросійські медіа більше не будуть про них постійно торочити? І стверджував, що на Західній Україні ненавидять «дітей сепарів». Складно сказати, звідки Медведчук це взяв. Але, судячи з телеуроків на його каналах, він намагається зробити всіх дітей «дітьми сепарів».

На ZIK ведучий Ростислав Сухачов захищав Росію. Коли Надія Савченко сказала, що для Угорщини Росія потенційний ворог, модератор втрутився із фразами: «А Україна в них не потенційний ворог?», «Тобто, в них потенційний — Росія, а реальний — Україна». Чекаємо, коли ZIK перекладе на Україну відповідальність за російські дії в Сирії. Пізніше Сухачов сказав, що «не все так буває однозначно», і нагадав про буцімто диверсантів у Криму та «хто кого обстрілює». А наприкінці програми перелічив кроки, які приведуть країну до миру: формула Штайнмайєра, закон про амністію. От що буває, коли людина наслухається ZIK.

Крім того, протягом тижня на каналах Медведчука послідовно відстоювали тезу, що у прифронтових містах не буде виборів через лідерство там «ОПЗЖ». Питання безпеки ніхто не згадував.

Апофеозом російської пропаганди став виступ нардепа «ОПЗЖ» Рената Кузьміна на NewsOne. Він розповідав, що військові залякують українців Росією, щоби красти, й не міг зрозуміти, як український оборонний бюджет міг так зрости з 2014 року. «Они что, воюют там? [...] Есть линия разграничения. Тут стоят наши, там стоят не наши. Блокпосты с добровольцами в маскхалатах. Пропускают за деньги туда-сюда машины. Война у них», — казав Кузьмін. Вибачте, тут іронії не буде. Адже треба бути справжньою тварюкою, щоб звести життя в окопах, щоденні обстріли та більше тринадцяти тисяч офіційно загиблих до корупції на блокпосту.

«І чого я раніше не додумався просто купити канали? Навіщо ми розсилали ті темники…» 

Інші цікаві цитати та маніпуляції тижня

Тема коронавірусу майже покинула українські ефіри, але окремі перли там досі з’являються. Зокрема, Олена Бондаренко на «112» розказувала, що всі віруси мутують до ослаблення і друга хвиля Covid-19 буде легшою. Те, що коронавірус не стає менш смертельним, ви можете побачити на прикладі цього матеріалу. Доказів того, що всі віруси стають слабшими з часом, ми не знайшли. Розмірковувала про хворобу й Ірина Паламар на ZIK, але цю жінку ми краще просто процитуємо: «Инфекция есть. Но. Это не до таких масштабов, как они раздули. Международные СМИ, которые принадлежат тем же западным глобалистам, которые кошмарят Украину. Как недооцененный актив её разрывают путем тех же ставленников, вот эти марионеточные правительства. И ребят, которых они содержали и создавали путем своих фондов еще с 91 года. Они там на гранты учились…».

Ведучий 24 каналу Артем Овдієнко у своїй програмі «Pro Новини» 24 липня підтримував законопроєкт про гральний бізнес. Він сказав, що ті політсили, які голосувати проти ініціативи, заважали наповненню бюджету та виступали не проти влади, а проти всієї держави.

Олена Бондаренко на «112» розповідала, що Україні вигідніше, щоб на виборах у США переміг Трамп, адже Байден ображений на Україну за розслідування проти нього. А Трамп не ображений за спробу імпічменту?

Андрій Пальчевський на «112» жалівся на олігархічні канали, що сіють ворожнечу. Медведчука постійний гість «112», NewsOne та ZIK, звісно ж, не згадав. Але запропонував олігархам віддати частину акцій державі й разом готувати інформаційну політику. О, комунізм.

Канал ZIK зробив сюжет про кандидатів у мери Києва. У ньому майже хвилину розповідали жарти про Кличка. Пальчевському закинули новий «кінець епохи бідності». Добкіну ду-у-уже обережно натякнули на те саме «дебільне» відео. А про ексрегіонала Олександра Попова нагадали те, що він відкривав метро в Києві. Дивно, що просто не закликали голосувати за дух Партії регіонів.

Михайло Погребинський казав, що плакати політиків із кулею на лобі — це погроза вбивством і прямий кримінальний злочин. Ех, школа Януковича.

Ренат Кузьмін в інтерв’ю на NewsOne відкрив нові межі зовнішнього управління. Виявилося, що НАБУ під виглядом боротьби зі злочинністю займається шпигунством на іноземні спецслужби. Що керівник НАБУ — це агент іноземної розвідки з диктаторськими повноваженнями, а саме Бюро фактично іноземна армія. Також Кузьмін вирішив, що НАБУ виконує силові замовлення. А ще відкрив страшну правду, що недавно в парламенті прийняли закон і продали органи та кров українців за кордон. Так-так, читач, твоїми органами тепер офіційно володіє Сорос. Здавалося, гірше бути не може? Може, адже, за словами Кузьміна, Уляна Супрун створила в Україні лабораторії Пентагона для невідомих досліджень бойових вірусів на людях. Якщо ці досліди невідомі, то звідки ми знаємо, що вони стосуються людей та бойових вірусів? Це ви дізнаєтеся в наступній серії «Шокуючої правди» від «ОПЗЖ».

До речі, про «ОПЗЖ». Піар рідної партії знову став головною темою «Хронологии недели» В’ячеслава Піховшека. Глядачам розповіли про чергові листи Медведчука до Зеленського. Про чергову соціологію від вигаданої служби BURI. Та про участь Медведчука у круглому столі Росії. У рамках цього заходу кум Путіна розказував усьому «русскому міру» про секретні лабораторії й те, що українська влада не може встановити мир.