У квітні добігає кінця термін проекту «План дій Ради Європи для ЗМІ в Україні», який тривав півтора роки, та проекту, що виконувався Координатором проектів ОБСЄ в Україні «Подальше вдосконалення законодавства в Україні у сфері ЗМІ». Останнім часом міжнародна спільнота приділяє чимало уваги ситуації в українських медіа, зокрема, нещодавно оприлюднено звіт про ситуацію з медіа в Україні. Щоб визначити, на чому тепер повинні сфокусуватися представники міжнародних організцій, 17 березня 2008 року в Києві було проведено так звану зустріч високого рівня «Подальше вдосконалення законодавства України у сфері ЗМІ». В основу обговорення було покладено Декларацію намірів, прийняту ще під час першої зустрічі високого рівня, що відбулася 8 листопада 2006 року.

 

Після аналізу декларації стає зрозуміло: з того часу жоден із намірів не було реалізовано, тому всі пункти актуальні і сьогодні. Пріоритетами були й залишаються:

 

– подальше поліпшення професійного рівня працівників та підвищення стабільної роботи органів влади, до обов’язків яких входить створення справедливого та прозорого середовища, в якому функціонують ЗМІ України;

 

– створення незалежного суспільного мовлення шляхом розробки та експертизи відповідного законодавства;

 

– сприяння досягненню прозорості власності на ЗМІ шляхом створення умов для вільного доступу громадян до достовірної інформації щодо власників мас-медіа та прийняття законодавства;

 

– перегляд та розробка поправок до ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» та приведення цього документу у відповідність до принципів ОБСЄ, стандартів Ради Європи та сучасних вимог телерадіоринку. Приватизація державних та муніципальних друкованих ЗМІ на засадах прозорості, конкурентності та дотримання соціальних гарантій для працівників видань та ін.

 

 

 

Європейські представники запевнили присутніх, що й надалі сприятимуть забезпеченню прозорості, свободи та професійності середовища, в якому функціонують ЗМІ, та докладатимуть зусиль, аби привести медійне законодавство України у відповідність до принципів ОБСЄ та стандартів Ради Європи. Крім того, вони продовжать моніторити ситуацію з медіа в Україні.

 

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Міклош Харасті розповів присутнім, що питання реформування ЗМІ – це розкіш для сталих демократій. «У Європі журналістам не потрібно заявляти про свої права, бо ніхто не бере їх під сумнів. Як правило реформи ЗМІ відбуваються у країнах молодої демократії або одразу після революційних подій. До речі, в Ірландії тільки три дні тому декриміналізували закон про наклеп. Вони були дуже здивовані, що Україна це зробила набагато раніше за них», – зазначив пан Міклош. Він окреслив декілька проблем, що нині присутні в медіасередовищі України: збереження ЗМІ, засновниками яких є влада; відсутність суспільного мовлення; редакторська корупція (джинса). Міклош Харасті вважає, що вердикт суду у справі Ґонґадзе – це тільки перший етап. Справу не можна вважати завершеною, поки не будуть притягнені до відповідальності замовники вбивства.

 

Пріоритети, зазначені в Декларації намірів, затверджені міжнародною та українською сторонами, залишаються в силі, оскільки жоден з них не був доведений до кінця. Тому й прийнято рішення продовжити його.

 

 

 

Повірений у справах Представництва Європейської Комісії в Україні Дірк Шубель зазначив, що Україна з 2004 року має великі досягнення, особливо в плані скасування цензури. «Але на сьогодні нас хвилюють замовні статті в українських ЗМІ, відсутність суспільного мовлення, доступ до інформації. Ми хочемо, щоб реформи у сфері медіа в Україні були сталими і не залежали від зміни влади», – сказав Дірк Шубель. Він зауважив, що новий проект зосередиться на питаннях корупції у сфері медіа, а також на покращенні відносин між урядом, неурядовими організаціями та місцевими ЗМІ.

 

Загалом, усі представники європейських організацій, що мали слово, відзначали ключову роль України в забезпеченні стабільності у Східній Європі.

 

Керівник проекту «План дій Ради Європи для ЗМІ в Україні» Ізабела Хруслінська окреслила всю надану за півтора роки Україні допомогу. Це й експертна оцінка медійних законів та законопроектів, навчання журналістів та суддів тощо. Загалом було проведено 30 заходів, опрацьовано закони «Про телебачення і радіомовлення», «Про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення», законопроекти «Про інформацію» та ін. «Протягом 2006-2007 років у зв’язку з парламентськими виборами в Україні здійснено також семінари підготовки журналістів, також і на регіональному рівні», – сказала вона. Ізабелла Хруслінська поінформувала присутніх про законодавчі, галузеві та суспільні орієнтири розвитку медійної галузі, визначені на міжнародному семінарі «Розвиток медіа в Європі та Україні: орієнтири для порядку денного». Вона подякувала українським партнерам: Національній комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі, парламентському профільному комітету, міністерству юстиції, Нацраді України, МГО «Інтерньюз-Україна», Інституту медіа права, Фонду «Відродження», прес-клубу Миколаєва за співпрацю в організації важливих для медійної галузі України заходів.

 

 

 

Представники України у своїх виступах намагалися окреслити найважливіші медійні проблеми, але називали все ті ж самі – зазначені в декларації намірів 2006 року. Зокрема, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі Тарас Петрів зупинився на створенні суспільного мовлення. «Бути йому в 2009 році чи 2019 році залежить від нас, – зазначив Тарас Петрів. – Зараз в Україні немодно бути опонентом створення суспільного мовлення. За нього і парламент, і уряд, і найбільші політичні сили. 2007 рік був роком просування, кроком уперед. Зокрема, розроблено принципи впровадження суспільного мовлення в Україні, в яких зазначено, що воно має бути створене на базі державного мовлення в Україні. Підписано декларацію чотирьох: Національної комісії, парламентського комітету, Нацради та Держтелерадіо про запровадження в Україні суспільного мовлення. Потім створено робочу групу, яка напрацювала протоколи погодження, розбіжностей та розглянула варіанти фінансування. Уряд до 21 березня має затвердити новий склад робочої групи зі створення суспільного мовлення, якому ми передамо всі напрацьовані матеріали». На думку Тараса Петріва, про нагальність створення суспільного мовлення свідчить і негативна практика прихованої політичної реклами, яка яскраво проявила себе під час останніх парламентських виборів. Приховану рекламу 2007-го він вважає не меншою загрозою для журналістів за темники 2004 року.

 

 

 

Представники українських органів влади (Держтелерадіо, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства юстиції) розповіли присутнім, над якими медійними проблемами працюють їхні відомства. Зокрема, Держтелерадіо більше опікується законопроектом про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ, Міністерство юстиції – підготовкою проекту Закону Україну «Про доступ до публічної інформації». Голова Нацради Віталій Шевченко розповів про перспективи інституційного розвитку ради в контексті діяльності, запропонованої Радою Європи. Серед торішних досягнень голова Нацради відзначив співпрацю з Держтелерадіо, втілення в життя плану розвитку національного інформаційного телерадіопростору, впровадження цифри. Щоби припинити міжвідомчу неузгодженість, він запропонував розробити окремий закон щодо впровадження цифрового мовлення.

 

 

 

Віталій Шевченко розповів, що Нацрада на сьогодні не ліцензує і не переліцензовує ТРО, засновниками яких є органи влади. На запитання «ТК», чи не вважає він це обмеженням свободи слова і якими правовими нормами в цьому питанні керується Нацрада, він відповів, що не вважає, а якими саме нормами – не пам’ятає.

 

Під час дискусії представники громадських галузевих організацій відзначали, що забезпечення прозорості ЗМІ треба починати із забезпечення прозорості органів влади. Юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська зауважила, що влада майже не реагує на публікації журналістів, громадськість все рідше підключається до прийняття суспільно важливих державних питань. Її повністю підтримав директор із розвитку проекту «Детектор медіа» Костянтин Дорошенко, який зауважив, у яких недемократичних умовах доводиться працювати місцевим ЗМІ. «Якщо вони покритикують когось із представників місцевої влади, то приречені на загибель», – сказав він.

 

 

 

Модератор заходу, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, узагальнив підсумки обговорення. Всі зауваження і пропозиції буде внесено до нової декларації намірів.