Починаючи з 11-12 вересня у Львові не пробитися. Готель замовити неможливо, бо всі номери було заброньовано вже місяць тому, квитки на поїзд тим більше. Пересуватися центром міста стає неймовірно складно. У цей час студенти майже не ходять на пари. Викладачі їх, звісно, сварять, але не сильно, бо знають причину прогулу. Протягом цього вересневого тижня Львів перетворюється на чудернацьку країну, в якій усі читають, говорять про книжки, мислять, дізнаються щось нове і стають трохи освіченішими, трохи обізнанішими, трохи розумнішими і кращими. Також у ці дні у Львові дуже багато іноземців, яких цікавлять книжки, Львів і Україна. Навіть деякі політики на мить припиняють свої передвиборні баталії, і причина всьому - Книжка. ?

Учасниками 14-го Форуму Книговидавців у Львові стали 414 видавництв, а виставкові стенди в Палаці мистецтв (одне з місць, де проходив Форум) були зайняті вже у квітні. В рамках Форуму було проведено близько 130 різноманітних заходів: це і конференції, і презентації, і круглі столи, й автограф-сесії. Для зустрічей із читачами прибули 105 українських та 35 іноземних авторів. 

Письменник і творець журналу «Четвер» Юрко Іздрик, Леся Ганжа («Детектор медіа») та ведучий програми «Бук-сіті» Євген Михайлов (телеканал «Сіті»)

Почесним гостем Форуму став Петер Вайдхаас, директор найвідомішого у світі Франкфуртського міжнародного книжкового ярмарку. Крім Німеччини, на Форму приїхали гості з Польщі, Литви, Хорватії, Сербії, Болгарії. Однією з головних подій Форуму був Другий міжнародний літературний фестиваль. Він об’єднав понад 90 авторів з 9-ти країн світу: України, Австрії, Литви, Польщі, Сербії, Хорватіїя, Білорусі, Німеччини, Росії, Болгарії. 

Критик, поет та перекладач Андрій Бондар – один із авторів «Авторської колонки»

Фестиваль тривав 3 дні, він складався із близька 60-ти заходів і виявився наймаштабнішою літературною акцією в Україні. Автори, що брали участь у ньому, – найпопулярніші у своїх країнах та за їх межами. Ім’я Марека Краєвського в Польщі є таким же знаним, як імена Юрія Андруховича чи Оксани Забужко в Україні. 

Окрему увагу варто приділити німецьким авторам. Марсель Баєр, Фрідріх Крекне, Іріс Клозе, Юдит Кукарт, Франциска Герстенберг та Дженні Ерпенбек – це молоді німецькі письменники, що представляють сучасну німецьку літературу. Вони є учасниками проекту «Літературний колоквіум Берлін». (Між іншим, у листопаді вони представлять свої твори і в Києві, але про це пізніше.) За сприяння Міжнародного фонду «Відродження» та Гете-Інституту в Україні український читач має можливість не тільки бути поінформованим про сучасну німецьку літературу, а й читати її доступною мовою. Адже в рамках проекту організовано мережу перекладів, оголошується конкурс для видавництв на переклад літературних творів, більш того – організатори беруть на себе 50% фінансування та промоушн. Про це розповіла Маріон Гааз, директор Гете-Інституту в Україні. 

Як виявилося, український читач цікавить німецьких авторів. Український читач німецької літератури уявляється їм молодою людиною, що почувається європейцем, це обов’язково освічена людина. Дженні Ерпенбек, чия бабуся мешкала у Львові, влучно зауважила, що у Німеччини та України більше спільного, ніж здається на перший погляд. Адже Східна Німеччина довгий час була в тій самій системі, що й Україна, тому багато в чому стирається проблема нерозуміння тих чи інших явищ. 

Уже не перший рік на Форумі Книговидавців широко представлена польська література. Нині на ярмарок завітали популярні польські письменники – Катажина Ґрохоля та Марек Краєвський. Єжи Онух, директор Польського Інституту в Києві, розповів про літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Як повідомляла «ТК», премія заснована у 2007 році Польським Інститутом у Києві і присуджується українському письменнику за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, ламання стереотипів та універсалізм послання. Метою премії є вшанування постаті Джозефа Конрада-Коженьовського, зокрема:

а) нагадати про видатного письменника і наголосити, що його постать є символом пан’європейської, польсько-українсько-британської культурної спадщини;

б) привернути увагу українських еліт до українського коріння поляків, котрі досягли світового визнання;

г) підкреслити роль Польщі як країни, що високо цінує творчі досягнення сучасних українських письменників у контексті спільної польсько-української культурної спадщини.  

Нагадаємо, лауреата, котрий отримає грошову винагороду у розмірі 20 тисяч гривень, визначить та оголосить польсько-українське журі у складі українського письменника Юрія Андруховича; критика-публіциста польського Національного центру культури Боґуміли Бердиховської; генерального директора українського телеканалу ICTV Олександра Богуцького; літературознавця Інституту літератури НАН України Тамари Гундорової; директора Польського інституту у Києві Єжи Онуха (голова журі). Секретар журі – Тетяна Чужа (Польський інститут у Києві). 

Член журі Микола Княжицький (холдинг «МедіаДім») ходив навіть на авангардні поетичні вечори

Урочисте оголошення та нагородження лауреата Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського відбудеться у середині грудня у Києві. Лауреат та фіналісти отримають дипломи. Присудження премії у 2007 році, що проголошений ЮНЕСКО роком Конрада, свідчить про зацікавлення Польського інституту промоцією європейської ідеї взаємозбагаченням культур за умов збереження культурної ідентичності. 

Не можна не згадати і про балканську делегацію. На Форум до Львова прибув хорватський іроніст Зоран Ферич і два його земляки Ренато Баретич та Круно Локотар. З Болгарії прибув Алек Попов, а з Сербії – Горан Петрович, Михайло Пантич та Сава Дем’янов. Дуже цікавими були зустрічі українських та іноземних письменників і поетів, які чимось подібні стилями власної творчості. Так, наприклад, на вечорі під назвою Balkan blues балканські автори мали можливість представити свою творчість українцям. Звонко Карановича та Сегрія Жадана об’єднала музика та вільне анархічне переживання власної свободи.  

Академічна рада журі за роботою: Ольга Михайлова (журнал «ПолитикHALL») та ректор Львівського університету ім. І. Франка Іван Вакарчук

Фурором для Форуму став приїзд Віктора Андрійовича Ющенка. Він оглядав експозиції та придбав декілька книжок. На час перебування Президента у львівському Палаці мистецтв було заблоковано усі виходи та входи до будівлі. Охорона не випускала та не пропускала у приміщення нікого. Під час брифінгу для журналістів Віктор Андрійович заявив: «Я купив два з половиною десятки книжок і потратив на них 700 гривень, а можливо, трохи менше». За словами Президента, тематика придбаних книжок різна. «Для мене надзвичайно важливі книги, котрі утверджують українство. Тому я найбільше полюбляю книги історичного плану», – наголосив Віктор Ющенко. Варто зазначити, що Віктор Ющенко – єдиний Президент незалежної України, котрий завітав на Форум.  

Валентина Клименко (газета «Україна молода»): що ж краще – «Донецька мафія» чи «Юлія Тимошенко, жінка з розумом Соломона»?

У рамках щорічного ярмарку був проведений Вечір пам’яті поета Григорія Чубая «Я так довго мовчав…». Він був присвячений 25-річчю з дня смерті поета. «Я ніколи не думала, що так швидко мине 25 років. Грицька нема, але він є. Мистецтво вічне – життя коротке. У Грицька воно було надто коротким», – зазначила дружина поета Галина Чубай. У вечорі взяли участь родина Чубая та його друзі. Це син та донька поета Тарас і Соломія Чубаї, Віктор Морозов, Олег Лишега, Юрко Винничук, Влодко Кауфман, Юрко Кох, а також гурти, що виконують поезію Чубая: «Плач Єремії», «Місто кованих решіток» та «Файно». На вечорі звучав голос Грицька Чубая, його «Відшукування причетного». «Я хочу, щоб цей вечір нагадав усім, як було кайфово колись, коли не було Інтернету, сидіти у нас вдома і розмовляти цілу ніч», – зазначила Галина Чубай. 

Виходячи за двері зали, де проводилася прес-конференція чи дискусія на тему «Перспективи книговидавництва в Україні», бачиш перед собою Львів. Такий гостинний і при цьому гоноровий. Цей Львів із його тусівкою, в якій рікою ллється якісна кава і коньяк (спонсором Другого міжнародного літературного фестивалю була торгова марка «Бучач»), у якій після опівнічні точаться бесіди про все на світі. То відбувається в кав’ярні «Під клепсидрою», що в мистецькому об’єднанні «Дзиґа». Учасниками таких посиденьок може бути хто завгодно: Влодко Кауфман та Юрій Кох, Маркіян Іващишин та Юрій Іздрик чи Тарас Чубай та Віктор Морозов. Таке може бути тільки у Львові. Над столами клубочиться дим, а разом із тим димом з’являється ще щось. То якась іскра, що пронизує собою всіх і все. Її наслідком є творчі поривання друзів розповісти, показати, проспівати щось, що буде зрозумілим для однодумців, щось, що внесе в душу когось із присутніх ту саму іскорку, і потім, пізніше вона розгориться багаттям. А потім уже хтось інший передаватиме її іншим. І Форум книговидавців потрібен для того, аби ця величезна кількість розумних і обізнаних, геніїв теперішніх і майбутніх, тих, хто думає, і тих, хто робить, зібралися в одному місці.

Міський голова Львова Андрій Садовий читає журнал «ТК»

Це надзвичайно важливо, бо коли повертаєшся після Форуму зі Львова, сідаєш на робоче місце, поступово починаєш розуміти: той «львівський книжковий світ» дав тобі щось дуже важливе – ту саму іскорку, яка вже тут, у Києві, потрохи розгоряється багаттям. А потім живеш собі далі, працюєш, гроші заробляєш і чекаєш наступного Форуму. І точно знаєш, що він буде, і точно знаєш, що ще кращим, ніж цього року, бо Форум книговидавців у Львові – це не просто найбільша подія року для книжкового світу, це важлива подія для кожного інтелектуального та інтелігентного українця. Таке буває тільки у Львові…

Фото – Костянтин Дорошенко, «Детектор медіа»