Телеканал «Інтер» минулого тижня закрив інформаційну програму «Спорт у подробицях». Також із січня цього року не виходять у ефір спортивні новини ще на трьох центральних каналах — «Факти-Спорт» (ICTV), «Вікна-Спорт» (СТБ) і «Про-спорт» («2+2»). Як повідомляє «Взгляд», спортивні новини зникли передусім тому, що їх відмовився спонсорувати відомий алкогольний бренд, керівництво якого змінило рекламні пріоритети. Причина — малі рейтинги.

Інформація про те, що спортивні новини дивиться вузьке коло людей для медіа-експертів не нова. Але в гонитві за комерційним зиском телеканали вкотре забули не лише про свій імідж (за словами відомого спортивного оглядача Артема Франкова, відмовляючись від таких новин, канали зазнають репутаційних втрат), а й про свою суспільну функцію. Адже інформуючи про спорт, канали, по суті, на прикладі конкретних історій успіху закликають глядачів щонайменше до здорового способу життя. Незважаючи на це, центральні українські мовники продемонстрували неспортивну поведінку по відношенню до... спорту.

 

 

— Для мене ніколи не було таємницею те, що спортивні програми на українському ТБ — малорейтингові. Це об’єктивна реальність, адже у нас не те суспільство, що надає перевагу інтелектуальному чи спортивному контенту. Щойно канал починає ставити на перший план комерційні інтереси, він, традиційно, відмовляється від спортивних програм. На жаль, це не перший випадок у новітній історії українського ТБ. Більше того, переконаний, що цю тенденцію спостерігатимемо й надалі, — зауважив у коментарі «Дню» відомий спортивний оглядач, головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков. — Але питання в іншому: присутність спортивних новин на каналі — важливий елемент престижу. Пояснювати це менеджерам мовників, у яких перед очима лише комерційний зиск, звичайно, марна справа. В нормальній цивілізованій країні канал, що повідомляє новини, повинен мати й рубрику спорту.

За словами експерта, вакантну — спортивну — нішу спробують зайняти вузькопрофільні канали та Інтернет. Але й тут не все так просто.

— Звичайно, той, хто всерйоз цікавиться спортом, дивитиметься спеціалізовані канали та читатиме новини в Інтернеті чи фахових друкованих виданнях. А пересічний у цій темі глядач змушений «емігрувати» в Інтернет. Це був би оптимальний вихід із ситуації, якби в Україні якісно працювали інтернет-мовники, — продовжує Артем Франков. Натомість ми спостерігаємо невтішну тенденцію: контент в Інтернеті часто наповнюють за рахунок блогерів, котрі пишуть не професійно, а для свого задоволення.

Зникнення спортивних новин з чотирьох каналів призвело до ще однієї проблеми — масового скорочення співробітників, яким у цьому медіа-сегменті важко буде знайти робоче місце. Відтак, як припускають медіа-експерти, вони змушені перекваліфіковуватися під виробництво більш рейтингового контенту, зокрема соціальних, політичних чи розважальних передач. За інформацією «Детектор медіа», лише з програми «Спорт у подробицях» на «Інтері» звільнили до 20 співробітників.

— У спортивній журналістиці наразі парадоксальна ситуація. З одного боку, чимало колег намагаються писати про спорт (це доволі вузький ринок, куди «пхаються» молоді та амбітні журналісти), а з іншого — відчутний серйозний дефіцит висококваліфікованих кадрів, — говорить А. ФРАНКОВ. — Знайти роботу в спортивних редакціях цим людям буде надзвичайно складно.

Не драматизувати ситуацію закликає відомий спортивний оглядач, редактор управління спортивних проектів групи компаній «1+1» Євген ЗІНЧЕНКО. За його словами, відмовившись від спортивних новин, центральні канали, по суті, зіграли на руку нішевим мовникам. Останні, за допомогою спортивної друкованої преси та Інтернету, мінімізують завдані українському глядачу втрати.

 

 

— Як ви знаєте, «1+1» відмовився від новин спорту ще 2010 року. Потім вони були на «2+2» і теж завершили своє існування саме наприкінці минулого року. Це, звісно, негативна тенденція, але я не бачу в цьому, в принципі, нічого трагічного. Телебачення у нас комерційне, а спортивні новини не дають тих показників, яких від них очікують. У прайм-тайм, коли виходять новини, навіть на 5—10 хвилин (середня тривалість новин спорту. — Ред.) менеджерам вигідніше поставити щось більш рейтингове. А про головні спортивні новини мовники повідомлятимуть в основних випусках новин, — розповів «Дню» Євген Зінченко. — Власне, на «1+1» так і відбувається: наше управління спортивних проектів, яке працює на всю групу каналів «1+1», завжди дає інформацію на «ТСН», або служба новин сама звертає увагу на певні спортивні події. Тобто мовники не забуватимуть про щось справді значиме у світі спорту. А от розширену інформацію глядач шукатиме в інших ЗМІ, у тому числі на нішевих каналах.

Євген Зінченко не виключає, що на деякі канали спортивні новини можуть повернутися. Головне — бажання та вміння менеджерів знайти інформаційного партнера. І тут не потрібно бути сильно перебірливим та гребувати підтримкою горілчаних чи тютюнових брендів.

— Підтримку спортивних передач алкоголем я як досвідчений телевізійник розглядаю як компромісні реалії нашого часу, — продовжує Євген ЗІНЧЕНКО. — Можливо, мене через це назвуть цинічною людиною. Взагалі це загальносвітова тенденція. За кордоном спортивні події також підтримують алкогольні бренди. Головне, щоб знайшлися торговельні марки, готові фінансувати висвітлення спорту.

Чи виявить серйозний бізнес бажання підтримувати малорейтингові спортивні програми, покаже час. А поки що, здається, українські канали взяли затяжний тайм-аут, перебуваючи в стані абсолютної невизначеності щодо майбутнього не лише новин, а й решти спортивних передач.