Смерть колеги
У 90-ті роки Олег Бебенін був заступником головного редактора незалежної газети «Имя», згодом закритої властями. 1998 року створив інтернет-ресурс «Хартія 97», який вважається одним із найбільш непримиренних критиків офіційного Мінська. Колеги Бебеніна з дня на день чекають закриття сайту.
Олег зник у четвер. Вранці того дня журналіст зустрівся зі своїми соратниками, потім зателефонував тещі, попросивши її забрати свого молодшого сина з дитячого садка. Він обіцяв забрати дитину в неї о 18.00. А о 21.00 журналіст збирався з друзями йти в кіно. До вечора він скинув друзям sms, сказавши, що на зустріч запізниться. Після цього його ніхто не бачив. У п'ятницю ввечері брат і сестра дружини Олега знайшли його в дачному будинку в Дзержинському районі Мінської області.
Прокурор Дзержинського району Сергій Коврига повідомив, що «судово-медична експертиза не виявила слідів насильницької смерті Олега Бебеніна». На думку прокурора, причиною його смерті стало самогубство. «Окрім борозни на шиї, жодних пошкоджень на тілі не виявлено», - констатував він, але обіцяв, що прокуратура продовжить перевірку за фактом смерті журналіста. Проте офіційна версія розходиться з показаннями свідків, які також побували на дачі. Один із них на умовах анонімності повідомив журналістам, що Олег не висів, а спирався ногами об підлогу (окрім того, у нього на руці була подряпина). Питання викликало й те, що на столі були дві порожні пляшки від «Біловезького бальзаму». Бебенін, який вважався поцінувачем дорогих напоїв, навряд чи став би пити цей бальзам, популярний у середовищі незаможних алкоголіків. Тим більше, що він мав їхати машиною, а сідати за кермо, коли міліція, поза сумнівом, ставилася до нього по-особливому, було б просто вкрай легковажним, у чому Олег Бебенін ніколи не був помічений. «Це інсценоване самогубство, - переконана Ірина Халіп, яка за мужність і професіоналізм в журналістиці отримала звання Героя Європи. - Дві пляшки від «Біловезького бальзаму» знайдено поряд із трупом. Та Олег ніколи в житті не пив і не став би пити цю гидоту! Адже цей бальзам взагалі не п'ють, хіба що в чай додають при простуді».
Взагалі, хід слідства викликає все більше запитань. У першу чергу через безперечні процесуальні порушення, а також зухвалою недбалістю. Зокрема, в протоколах і документах, виданих родичам, позначений різний час смерті - з різницею до 15 годин. І таких невідповідностей досить багато. Виникає підозра, що влада навмисно демонструє недбалість у слідстві.
На думку тих, хто добре знав журналіста, він не мав підстав зводити рахунки з життям - у нього була кохана дружина, сини, батьки, брат. Люди, які бачили Олега напередодні, говорили, що він був бадьорий, у веселому гуморі. У нього не було проблем у родині, на роботі, всією родиною вони нещодавно відпочивали в Греції.
Лідер громадянської кампанії «Еурапейская Беларусь», куди входив небіжчик, Андрій Санников заявив, що не вірить у версію самогубства Олега Бебеніна. За словами Андрія Санникова, саме Олег Бебенін мав очолити його передвиборний штаб на майбутніх президентських виборах. «У нас були великі плани, ми зустрічалися щодня, весь наступний тиждень вже був розписаний», - повідомив він. Окрім того, зазначив опозиціонер, «людина, яка збирається звести рахунки з життям, не пише друзям sms і не домовляється про зустріч».
Смерть опозиціонера привернула увагу й на Заході. Президент Європарламенту Єжи Бузек закликав білоруську владу «провести об'єктивне розслідування обставин загибелі журналіста». А британська правозахисна організація «Індекс цензури» назвала «вкрай підозріливими» обставини смерті Олега Бебеніна.
Практично всі оглядачі пов'язують смерть журналіста з виборчою кампанією президента, яка наближається. Вибори мають відбутися не пізніше, ніж у лютому 2011 р. Таке в Білорусі відбувається завжди. У влади в період виборів починається загострення хронічної хвороби під назвою «страх опозиційної преси». Саме тоді починається посилення тиску на газетярів, інтернет-ресурси, журналістів. При цьому на протести із західного боку уваги не звертали, а Росія висловлювала розуміння чи просто ігнорувала такі факти, навіть якщо вони стосувалися російських журналістів, які репрезентують офіційні телеканали. Нині ситуація дещо відрізняється. Фронт торговельних воєн із союзною державою, який розширює перманентний «обмін люб'язностями» між президентом Лукашенком і тандемом, який править у Росії, змушує бацьку бути обережнішим у взаєминах із Заходом. І в цьому сенсі після інциденту з пляшкою з «коктейлем Молотова», кинутою через паркан російської амбасади в Мінську, черговий скандал із журналістами йому вкрай невигідний.
Але це якщо міркувати глобально, виходячи з чинників великої політики. Але навіть авторитарні правителі не можуть забезпечити безконфліктне існування своїх підлеглих і припинити їхню безперервну гризню один із одним. При цьому інтереси Великого Брата рідко беруться до уваги. Як кажуть, своя сорочка набагато ближча. І з цього погляду є дуже цікавою версія, висловлена шеф-редактором опозиційної газети «Народная Воля» Світланою Калінкіною. Вона пов'язала загибель колеги з протистоянням усередині білоруських силових структур прибічників сина президента Олександра Лукашенка - Віктора, і колишнього секретаря Ради безпеки Віктора Шеймана. Реакція на цю версію виявилася оперативною. Пані Калінкіна повідомила, що вже отримала електронною поштою погрози: «Ще раз таке напишеш - тобі...» (використано нецензурне слово). Влучила в ціль? А якщо ні, то чого так нервувати?
Коментарі:
Олексій Янукевіч, голова партії «Білоруський народний фронт»:
- Ми вважаємо, що має обов'язково бути проведене повне розслідування цього випадку. Але виключати версію вбивства не можна, з урахуванням того, що наближаються президентські вибори. І якщо думати, кому б це було вигідно зробити, то не можна виключати причетність як білоруських, так і російських спецслужб. Білоруське суспільство має зрозуміти, що це надзвичайно важливий факт, і ми повинні вимагати повного розслідування цього випадку.
Жанна Литвина, голова Білоруської асоціації журналістів:
- Ми звернулися до генерального прокурора, міністра внутрішніх справ з вимогами провести відкрите, об'єктивне розслідування того, що сталося. Під час прощання з Олегом зібралися сотні людей і найголовніше - в кожного були сумніви в офіційній версії, що це самогубство. Вже цей факт, що люди не хочуть вірити, що б їм не говорили, свідчить, напевно, про те, що в нас не все гаразд у суспільстві та в державі.
Юрій Райхель, «Радіо Свобода»
Фото - РІА Новини