Юрист Інституту медіа права (ІМП) Ігор Розкладай вважає, що ведуча Одеської обласної державної телерадіокомпанії (ОДТРК) Оксана Піднебесна, яку керівництво відсторонило від ефіру за звинуваченням у порушенні професійної етики і розпалюванні національної ворожнечі , вела програму досить коректно і виважено, обговорюючи суспільно важливу тему.

«З наявної інформації я роблю висновок, що журналістка вела передачу достатньо коректно і виважено, обговорюючи суспільно важливу тему, утім, якщо би були виявлені певні порушення принципу достовірності, то до журналістки могли би бути застосовані дисциплінарні санкції. При чому, мотивація таких санкцій мала би бути більш обґрунтованою, ніж наявний висновок», - сказав Ігор Розкладай у коментарі «Детектор медіа».

Юрист погоджується, що ведучу мали право відсторонити від ефіру, але для цього мала би бути скликана редакційна рада. «Чи мали право відсторонити ведучу - очевидно так, але при цьому мала бути скликана редакційна рада, яка би детально розглянула претензії виключно з метою перевірки дотримання стандартів - в т.ч. і редакційного статуту. На жаль, завантажити статут зі сайту ОДТРК неможливо, як і не вдалося знайти інформацію про редакційну раду й її склад», - зазначив він.

Щодо самого випуску програми, через який було відсторонено пані Піднебесну, юрист зауважує, що його дещо здивувало, що ситуацію із сепаратизмом ведуча запросила по суті двох спікерів від самооборони. «Звісно, що в цій ситуації варто було би почути не представників, які виступають за сепаратизм, а незалежного експерта, який би міг дати більш нейтральну оцінку. Хоча це може бути об'єктивною ситуацією, коли інша сторона просто не хоче брати участь. Утім, варто було би почути пояснення осіб, які готували цю передачу», - каже пан Розкладай.

Щодо звинувачення керівництва ОДТРК, юрист зауважує, що вирази «поборник російського світу», «негативне ставлення болгарського населення до української влади» та «складна ситуація на Бесарабії» є оціночними судженнями.

За словами Ігоря Розкладая, факт вивішування російських прапорів в деяких районах Одещини існував, і це давало ведучій підстави для вищезазначених оціночних суджень. «Ведуча розпочинає передачу саме ставлячи питання про наявність людей, що підтримують сепаратизм. Зокрема, ведуча апелює до ситуації з вивішуванням прапорів у місті Болграді. Побіжний пошук в інтернеті (наприклад), показує, що в Ізмаїльському та Болградському районах таки виявляли російські прапори та надписи сепаратистського характеру. Тож факт вивішування прапорів існував, і це давало ведучій підстави для вищезазначених оціночних суджень і, власне, додавало актуальності темі, що обговорювалося в рамках передачі», - зазначає медіаюрист.

Юрист ІМП каже, що вживання ведучою деяких висловів, які стали підставою для відсторонення, є подібними до виразів «судова система погрузла в корупції» або «недолугі чиновники», вони не мають наміру розпалити міжнаціональну ворожнечу. Відкидає він також і звинувачення у відсутності ілюстрації, оскільки формат програми був розмовним.

«Оціночні судження журналістки спрямовані на обговорення проблеми насамперед (але не винятково) ставлення болгарського населення до влади, адже саме представники цієї спільноти домінують у зазначеній місцевості. А наявність національних, культурних і релігійних зв'язків дає можливість говорити про це населення саме в контексті спільноти. При цьому ведучий має зону ризику, щоб не допускати висловлювань, які можуть сприйматися як дискримінаційні. На мою думку, вживання виразів щодо ставлення й поборників в цьому конкретному випадку більше подібні до виразів "судова система погрузла в корупції" або "недолугі чиновники". Такі вирази не мають наміру розпалювати ворожнечу, принизити чи звинуватити конкретного представника нацменшини в сепаратизмі, але вочевидь мали намір обговорити і підняти проблеми слабкої інтеграції нацменшин і низький рівень патріотизму та поваги до держави і, вочевидь, відсутності уваги держави до нацменшин (таких прикладів по Україні є достатньо).  Щодо звинувачення у відсутності ілюстрації - це залежить від формату програми. Формат передачі, вочевидь є розмовним, тому ілюстративна частина має бути лише доповненням до розмови. Окрім того, тут можуть виникати питання авторського права, адже зображення прапорів робилися не журналістами ОДТРК.  Також, варто зауважити, що в цій ситуації немає потерпілих, і, оцінюючи передачу, слід говорити виключно про професійну і етичну сторону роботи журналіста, а саме чи керувався журналіст перевіреною інформацією і відмежовував оцінки від фактів», - зазначає Ігор Розкладай.

Нагадаємо, що про відсторонення журналістки Одеської ОДТРК Оксани Піднебесної від ефіру повідомила під час засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 7 серпня перший заступник голови Нацради Ольга Герасим'юк, яка назвала це «надзвичайною подією». На думку пані Герасим'юк, Марина Аксьонова порушила умови редакційного статуту Одеської ОДТРК, згідно з яким подібні рішення про відсторонення може приймати лише редакційна рада (гендиректор стверджує, що це було рішення редакційної ради). «Детектор медіа» також друкувала юридичну довідку, на яку спиралося керівництво ОДТРК, відстороняючи ведучу.

Оксана Піднебесна відкидає звинувачення в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі та заявляє, що генеральний директор ОДТРК Марина Аксьонова не хоче піднімати тему сепаратизму в Одеській області.

Як писала «Детектор медіа», Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила звернутися до Державного комітету телебачення і радіомовлення щодо невідповідності Марини Аксьонової посаді генерального директора Одеської обласної державної телерадіокомпанії.

«Детектор медіа»