Журналісти практично всіх регіонів України заявили про свій протест проти «диктаторських законів», прийнятих Верховною Радою 16 січня, та масового побиття колег. Про це свідчать дані Інституту масової інформації (ІМІ) та Центру.ua, йдеться на сайті ІМІ.

Зокрема, у 20 із 24 областей журналісти провели свої акції, закликаючи колег із інших регіонів приєднуватись.

Починаючи з 17 січня, журналісти провели 17 пікетів органів місцевої влади, в яких взяли участь більше тисячі співробітників ЗМІ. 

Медіа та журналістські організації оприлюднили 22 заяви і відозви, під якими підписалось загалом щонайменше три тисячі журналістів.

У п'яти містах країни окремі ЗМІ та журналісти об'єднались і оголосили страйки та бойкоти місцевій владі. Зокрема, у Луцьку 54 журналісти із 19 видань та фрілансери заявили, що перестануть бути «майданчиками для піару» як окремих чиновників, так і держустанов.

У Запоріжжі вісім веб-сайтів об'єдналися і оголосили загальноміський страйк проти цензури.

В Івано-Франківську журналісти оголосили інформаційний бойкот місцевій владі та міліції, в  Мелітополі та Чернівцях ЗМІ вийшли з білими сторінками на знак протесту проти цензури та побиттів.

Крім того, по всій країні веб-сайти масово розміщували інформаційні банери «Ні - цензурі! Ні - диктатурі!».

За словами виконавчого директора Інституту  масової інформації Оксани Романюк, у той час як в регіонах тривали журналістські протести, деякі центральні телеканали, зокрема Перший національний та «Інтер», продовжували займатись маніпуляціями, практично не згадуючи про масове побиття журналістів чи наслідки «диктаторських» законів.

«Хотілось би закликати журналістів із провладних каналів згадати про совість і репутацію і зайняти активну позицію, не боятись і не бути заручниками авторитарного режиму. Адже навіть регіональні журналісти, перед якими стоїть набагато більше викликів і які отримують набагато меншу зарплатню, готові боротися за свободу слова і підтримувати постраждалих колег», - заявила пані Романюк.

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон Колесніченка-Олійника, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, забороняє поширення екстремістських матеріалів, посилює регулювання діяльності громадських організацій, дозволяє закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,зобов'язує реєструвати інтернет-ЗМІ, забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволяє президенту та Верховній раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радомовлення, а також містить низку інших норм, що обмежують права і свободи громадян.

Як писала «Детектор медіа», 23 січня західноукраїнські журналісти закликають колег усіх регіонів України об'єднатися, аби висловити свій протест проти законів, ухвалених парламентом 16 січня, і підписати «Декларацію свободи» на захист прав і свобод люди, що опинился в Україні під загрозою. У Сумах журналісти через закони Колесніченка-Олійника запропонували не писати про владу.

28 січня Верховна Рада на своєму позачерговому засіданні визнала такими, що втратили чинність  9 з 12 законів, ухвалених парламентом 16 січня.

«Детектор медіа»