«Закон Колесніченка-Олійника» призведе до переслідування журналістів - правозахисники

17 Січня 2014
6298

«Закон Колесніченка-Олійника» призведе до переслідування журналістів - правозахисники

6298
«Закон Колесніченка-Олійника» призведе до переслідування журналістів - правозахисники

Виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур заявила, що якщо прийнятий 16 січня Верховною Радою закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879, який називають «законом Колесніченка-Олійника», вступить у силу, то ці зміни призведуть до переслідування журналістів, громадських активістів, закриття громадських організацій, новинних інтернет-сайтів та, можливо, навіть , до репресій релігійних організацій. Про це пані Мазур повідомила сьогодні, 17 січня, під час прес-конференції  в інформагентстві «Інтерфакс-Україна». 

 

Тетяна Мазур наголосила, що «закон Колесніченка-Олійника» за  умови його підписання президентом, зруйнує досягнення Україні, які були здійснені після 2001 року, коли такий склад злочину як наклеп не був включений до нового Кримінального кодексу.

 

 

«Однозначно, це є величезним кроком назад для нашої держави. Оскільки Україна була однією з перших серед країн Радянського союзу, яка декриміналізувала наклеп ще у 2001 році. В практичному плані це означає, що будь-який журналіст, який вестиме розслідування про корупційні схеми, потенційно може стати об'єктом переслідувань за цією нормою», - сказала правозахисниця.

 

Також пані Мазур нагадала, що на підтримку України та українського громадського суспільства висловились багато міжнародних організацій і закликала президента або ветувати закон, або пом'якшити його.

 

«Багато міжнародних організацій таких як ООН, ОБСЄ офіційно визнали загрозу, яку містять ці норми закону про криміналізацію наклепу і рекомендували їх скасувати. Як стверджують міжнародні організації, такі закони мають бути замінені на більш м'які, які передбачатимуть  цивільну відповідальність», - додала Тетяна Мазур.

 

Йосип Зісельс, дисидент, який за часів СРСР був двічі засуджений та відсидів шість років за наклеп, зауважив, що правозахисникам варто більше аналізувати прийнятий у Верховній Раді «закон Колесніченка-Олійника».

 

 

«Я хочу звернутись до правозахисників, щоб вони більше аналізували і менше залякували суспільство. Потрібно  подумати, що буде, коли президент підпише закон і так само, що буде, коли не підпише. Якщо він все ж підпише - то чи буде він  виконуватись, чи не буде. Якщо не буде виконуватись, то ми не повинні це навіть розглядати», - сказав пан Зісельс.

 

Йосип Зісельс зауважив, що правозахисникам варто звернути увагу на те, на скільки  суворо може бути застосований даний закон. На його думку, стовідсоткове дотримання «закону Колесніченка-Олійника» нереальне через свою абсурдність.

 

«Якщо виконувати ці прийняті закони, як вони виконуються у правовому суспільстві, тобто повністю і рівно для всіх, то півкраїни, більше 20 мільйонів людей, спочатку оштрафують, а потім пересаджають», - продовжив свою думку пан Зісельс.

 

Також дисидент вважає, що більшість репресивних законів ані в Узбекистані, ані в Росії, ані в Білорусії не застосовуються, бо є застарілими.

 

«Ми порахували, що за 60-ті, 70-ті та 80-ті роки, не беручи до уваги часів, коли був збройний опір, сиділо може 3000 чоловік, тобто одночасно сиділо 300-400 чоловік. Навіть ту статтю, за яку я відсидів шість років, не всім приписували. Чи буде так зараз - ніхто не знає. Але зараз на вулиці - не сімдесяті роки. Якщо влада, застосовуючи ці прийняті закони, посадить 20-30 чоловік, це приведе на Майдан мільйон протестувальників, якщо посадять 200-300 - п'ять мільйонів. Вони не можуть включити репресивну машину, бо оперують механізмами ХХ століття, а ми живемо вже у ХХІ», - переконаний Йосип Зісельс.

 

Керівник Центру громадянських свобод Олександра Майтвійчук нагадала, що автори закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879 намагаються переконати громадськість, що схожі закони є у законодавчих актах всіх демократичних країн.

 

«Творці цього закон стараються переконати нас, що він відповідає кращим світовим практикам. Один з моментів, як вони це обґрунтовують, зав'язаний з поняттям екстремізму. У світі екстремізм це політологічне, а не правове явище. Всі демократичні країні світу не оперують поняттям «екстремізм» у своєму кримінальному кодексі, а визначають складність діянь іншими складами правопорушень як кримінальними, так і адміністративними», - пояснила правозахисниця.

 

 

Як повідомляла «Детектор медіа», правозахисники відправили 450 запитів на інформацію до усіх народних депутатів, щоб з'ясувати, хто з них насправді голосував за закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879.

 

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон Колесніченка-Олійника, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, забороняє поширення екстремістських матеріалів, посилює регулювання діяльності громадських організацій, дозволяє закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язує реєструвати інтернет-ЗМІ, забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволяє президенту та Верховній раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радомовлення, а також містить низку інших норм, що обмежують права і свободи громадян.

 

 

 

 

«Детектор медіа»

Фото - Максим Лісовий

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6298
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Злой
3833 дн. тому
И очень даже не плохо,что журналистом хвост прижмут. Привыкли, под лозунгом вседозволенности везде лезть, под юбку заглядывать, всякую фигню и вранье писать. И ничего. Никакой ответственности. Может теперь и задумаются стоит ли грязь в СМИ выкладывать !!!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду