Сьогодні, 23 грудня, окружний адміністративний суд Києва зобов'язав МВС надати на запит накази, на підставі яких «Беркут» діяв 30 листопада на Майдані Незалежності, 1 грудня біля Адміністрації президента, а також 11 грудня на Майдані Незалежності у Києві. Про це повідомила прес-служба народного депутата Юрія Дерев'янка, який звернувся з позовом до міністра МВС Віталія Захарченка щодо визнання його діяльності незаконною.

Відповідно до рішення суду, МВС має надати документи, в тому числі накази, на підставі яких спецпідрозділ «Беркут», внутрішні війська та інші підрозділи були направлені та перебували у місті Києві в ніч з 29 на 30 листопада на Майдані Незалежності, 1 грудня біля Адміністрації президент та 11 грудня на Майдані Незалежності.

Також суд задовольнив клопотання про витребування  у МВС  рапортів всіх працівників МВС, у тому числі спецпідрозділу «Беркут», які були учасниками цих подій та матеріали перевірок, проведених за фактами застосування працівниками МВС заходів фізичного впливу до учасників мирних зібрань та документи про притягнення до відповідальності (дисциплінарної) співробітників МВС, в т.ч. «Беркуту».

Поряд з цим суд зобов'язав надати інформацію про надходження заяв (скарг) від громадян про заподіяння їм тілесних ушкоджень працівниками МВС та документи про результати розгляду і перевірки.

Раніше МВС відмовилось назвати прізвища та посади співробітників міліції, які наказали спецпідрозділу «Беркут» розігнати мирних мітингувальників на Майдані Незалежності в Києві в ніч з 29 на 30 листопада. Про це йшлося у відповіді МВС на запит на інформацію інформаційному агентству «Преступности.НЕТ».

Так, кореспондент «Преступности.НЕТ» Андрій Лохматов направив міністру Віталію Захарченко інформаційний запит з проханням назвати прізвища правоохоронців, які дали наказ розігнати мітингувальників.

Посилаючись на Закон України «Про захист персональних даних», заступник начальника Департаменту громадської безпеки МВС України Олексій Крикун заявив, що прізвища та посади співробітників міліції, які здійснювали «охорону громадського порядку», не можуть бути розголошені.

«З приводу подій, які відбулися на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада, сьогодні міністерство проводить службову перевірку, матеріали якої будуть відправлені до прокуратури для надання правової оцінки дій співробітників міліції», - йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Також у МВС не назвали, якими нормативно-правовими актами керувалися бійці спецпідрозділу «Беркут», застосовуючи фізичну силу до людей на Майдані. Пан Крикун проігнорував це питання в запиті. Без відповіді залишилось і запитання про кількість мітингувальників, яких було затримано на Майдані в ніч з 29 на 30 листопада.

Юрист Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП)  Олександр Бурмагін у коментарі «Преступности.НЕТ» зазначив, що в даному випадку МВС було зобов'язане надати запитану інформацію, оскільки питання стосувалися інформації стосовно факту порушення прав і свобод людини та перевищення владою її повноважень.

«Ця інформація в будь-якому випадку публічна, питання в тому, чи є вона інформацією з обмеженим досту"Про інформацію" говорить про те, що не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація, яка свідчить про порушення прав і свобод людини, а також про факти перевищення посадових обов'язків чиновників. І тут обидва цих критерії присутні, тому що по суті це вже загальновідомий факт, і про це навіть говорив уже сьогодні і Генеральний прокурор України у Верховній Раді, що було перевищення і була застосована надмірна сила з боку бійців спецпідрозділу до мітингувальників. Тому пріоритет тут мають саме ці норми і є спеціальними нормами до загальних в Законі України "Про захист персональних даних", які тільки в загальному порядку захищають чиїсь прізвища, імена та по-батькові. Коли має місце таке грубий кричущий факт, публічний, і всі це знають і бачать, то ця інформація виключається зі сфери захисту персональних даних», - зазначив юрист.

«Детектор медіа»