На дитячому майданчику неподалік від інтерівського офісу на вулиці Дмитрівській я почула розмову двох співробітниць каналу. «Уявляєш, – казала одна, – досі на дверях нашого кабінету висить табличка "Ранок з "Інтером"!"». Друга ділилася враженнями від перспективи роботи в ТОВ «Національні інформаційні системи» – продакшн-компанії, яка відтепер вироблятиме новини для «Інтера»: «Хіба я винна, що їх звільнили, а мені запропонували залишитись? І ось сьогодні вони збираються в "Зеленому мисі". Я не знаю, чи варто мені йти?»

На вечірку в кафе «Зелений мис» 4 травня було запрошено всіх співробітників «Інтера» – нинішніх, учорашніх і колишніх. Коло дверей висіла табличка з написом «Замовлено», а екс-керівник ранкового блоку новин Максим Равреба пильно вдивлявся в обличчя кожного, хто приходив на вечірку. Кафе виглядало по-святковому, прикрашене повітряними кульками. Дехто з інтерівців приносив квіти – дві гвоздики або троянди. Так співробітники інформаційно-аналітичної служби прощалися з колишнім «Інтером».

Не всіх надихала ідея такого прощання. Марина Сорока, колишній парламентський кореспондент «Інтера», сказала «ТК»: «Ми хочемо запам’ятати наших колег і друзів веселими й життєрадісними. В нас є минуле, яке нас усіх об’єднує, і, думаю, в багатьох із нас буде спільне майбутнє». Але розкривати свої плани Марина поки що не схотіла: «Зараз я проводжу переговори, і вони проходять успішно. Настрій у мене чудовий, адже завершується один життєвий період і починається інший. Багато хто з моїх колег по ІАС давно переросли свої посади, їм треба змінити статус. Нас тримали тут не стіни – нас тримав колектив. Можливо, хтось відкриє себе в новому амплуа. Наприклад, Олег Дейнека заспівав, а хтось, може, почне писати картини або створить колекцію модного одягу». На запитання, чи й надалі Марина збирається працювати в журналістиці, вона відповіла загадково: «Не зовсім». У новоствореній структурі НІС одній із найдосвідченіших парламентських кореспондентів українського телебачення роботу не пропонували, як і більшості іасівців. Загалом у НІС перейшло близько десяти журналістів та редакторів. «Туди пішли випусковими редакторами Олексій Іванов, Вікторія Найденова, журналістами – Олеся Задорожна, Валентина Левицька, Ганна Оніщук і Ольга Клюєва, ведучими – Валерій Клименко та Олександр Колодій», – каже Марина.

Роман Лавров, перший ведучий каналу «Інтер», приніс на вечірку стару табличку з написом «Інтер-новини». Так називався перший інформаційний випуск каналу. Він пропонував усім присутнім залишити на ній автографи на згадку. «Коли я йшов із каналу, мені подарували цю табличку, і вона довго в мене пролежала. Але зараз я хочу, щоб ви залишили на ній свої підписи», – сказав Роман і з сумом додав, що в Україні не вміють цінувати досвід і майстерність журналістів. «Я не знаю, – каже колишній ведучий "Інтера", – що треба зробити журналістам і телевізійникам, щоб їх нарешті оцінили. Люди, які йдуть із каналу, були однією з найкращих команд на нашому телебаченні. А тепер ними нехтують задля втілення невідомого нікому плану. Тепер глядачі побачать інший канал. Я дуже вдячний "Детектор медіа" за висвітлення подій на "Інтері", адже про все, що там відбувалося, я дізнавався саме з неї. Колись "ТК" підтримала й мене».

Відпочиваючи на вечірці, інтерівці ділилися спогадами про колектив, передивлялись жартівливі телеролики, зняті спеціально для корпоративних вечірок, слухали веселу музику. Попри це, сумною виглядала кореспондент Анастасія Образцова. «Може, мені піти у підтанцовку до Олега Дейнеки?» – жартувала вона в колі друзів.

«Я не можу заходити у ньюзрум, де стіни обідрані, а кожна прибиральниця питає: де ви, що з вами? Чоловіки менш емоційні, вони прийняли рішення і пішли. А ми, жінки, до останнього сиділи "коло смертного ложа", сподіваючись на якесь диво, але розуміючи, що дива не трапиться, – розповідає Настя «Детектор медіа». – Я лишаюся в журналістиці, бо більше нічого не вмію. Зараз у мене є кілька пропозицій».

 

Людей збиралося дедалі більше, аж поки невеличке кафе «Зелений мис» не переповнилося. Близько сотні людей, які колись пов’язали свою долю з каналом «Інтер», тепер прощались і ділилися спогадами. Марина Сорока запропонувала щороку зустрічатись і відзначати День Народження ІАС – 15 листопада. Потім прокрутили ролик із піснею-гімном ІАС – «Наша служба и опасна, и трудна» – у виконанні співробітників «Інтера».

 

 

«Я знала, що це буде не сумна вечірка, адже більшість із нас уже мають пропозиції щодо роботи, – каже ведуча Лариса Губіна. – Я тиждень відпочиватиму, а потім повернуся до роботи в журналістиці. Маю декілька пропозицій, але поки що волію не конкретизувати. Пропонують бути ведучою, але не виключено, що я поєднуватиму її з журналістською роботою. Коли я звільнялась, керівництво сказало мені: "Ви не хвилюйтесь, будете без роботи не більш, ніж кілька тижнів". (Сміється.) Їхня впевненість мене зачарувала. Якщо вони такі впевнені у моїх професійних здібностях, то чому було не залишити мене на каналі? Але це вже лірика…». За словами Лариси, вона мала розмову з Ганною Безлюдною та Сергієм Созановським. Їй сказали, що «в жодному разі не ставлять під сумнів її професійні та зовнішні якості», але вона «не вписується в концепцію, образ тих ведучих, які відтепер працюватимуть на "Інтері"».

Володимир Ар’єв, головний продюсер ПЦ «Закрита зона», також колись працював на «Інтері». Він пропонує спостерігати за розвитком каналу в ефірі: «Я оцінюю ситуацію з "Інтером" із суто бізнесового погляду. Я б не замішував сюди політику та свободу слова, адже це просто структурна перебудова компанії, яка збирається виходити зі своїми акціями на міжнародні біржі. У світі є багато прикладів, коли реорганізовували компанії, відбувались масові звільнення. На мою думку, це суто менеджерське рішення для втілення певного стратегічного плану. Інша справа, що з погляду моралі воно суперечливе. Але, наскільки мені відомо, нікого не викинули на вулицю просто так. Усе було законно, і дорікати менеджменту важко». На думку Володимира, створення продакшн-компанії, що вироблятиме новини для кількох телеканалів, не стане масовим явищем. «Будь-який канал так чи інакше хоче контролювати контент, мати чітко визначену редакційну політику, нести відповідальність за те, що відбувається в ефірі, – пояснює він. – Це суто інтерівське рішення, яке видається досить органічним з погляду менеджменту. Хочу подивитися на новини десь за 3-4 місяці. Все покаже ефір».

Надворі біля входу в кафе стояла ведуча «Подробностей» Світлана Леонтьєва. Вона із легким ностальгійним смутком розповідала про своє життя на каналі: «Це дуже яскравий етап мого життя. Я прийшла на "Інтер", коли він "був ніхто і звали його ніяк", новини виходили у запису, тож мене взяли, бо я мала досвід роботи у прямому ефірі. Я згадуватиму про це з радістю, бо доклала чимало зусиль, аби наш канал став першим. І саме за часів моєї роботи "Інтер" став першим. Але кожен етап колись закінчується і розпочинається новий…». За словами Світлани, з телеглядачами вона розлучається ненадовго.

Під час співбесіди з керівництвом Світлана боялась, що їй запропонують роботу в НІС. «Останні місяці роботи на каналі були дуже важкими. У мене є певні погляди на те, як повинні робитися новини. Якщо вони робляться не так – це мені не подобається. І мені було дуже легко, коли мені, хвала Богу, нічого не запропонували. Я з радістю і легкістю погодилась на умови, поставлені керівництвом. Ми говорили протягом години: мені розповіли про перспективи каналу та плани щодо його реорганізації. Я висловила свою думку з цього приводу, і ми розійшлися, потиснувши одне одному руки», – розповідає вона. 

Світлана порівнює свою роботу на «Інтері» з тим, як велося колегам на каналі-конкуренті «1+1»: «Я завжди із захопленням і повагою спостерігала за тим, як ставиться до своїх телеведучих Олександр Роднянський. Він завжди дає їм шанс: вони міняються, беруть участь у нових проектах. Словом, канал робить їх зірками. А я стала зіркою "Інтера" не завдяки каналу, а всупереч. "Інтер" ніколи не був каналом, що робив зірок. До людей тут ставились, як до найманих працівників, бо якщо людина самодостатня і має свою думку, нею важко керувати».

На прощання декілька колишніх «інтерівців» поклали квіти й вінок на ґанок каналу.

 Попереду – нова робота, нові досягнення та успіхи, які незабаром розвіють їхній смуток. «Детектор медіа» бажає всім колишнім інтерівцям» залишатися такими ж життєрадісними і зберегти цю велику цінність – міцну дружбу, яка їх поєднує.

Щасти вам, колеги!

Фото – Дмитро Амідов