Завтра, 23 листопада, відразу після річниці початку Помаранчевої революції, у столичному кінотеатрі “Україна” відбудеться прем’єра кінофільму “День сьомий”. Це - перша за роки незалежності документальна кінострічка національного виробництва, що потрапить у всеукраїнський прокат. Про те, як створювали цей фільм, про свою команду розповідає в ексклюзивному інтерв’ю “Детектор медіа” продюсер студії “Закрита зона” Володимир Ар'єв.

- Чи важко було знімати кінострічку? З якими труднощами ви зіткнулися?

- Звичайно, нелегко. Ми перелопатили величезну кількість інформації. Довелося писати інтерв’ю дуже багатьох людей, які не люблять з’являтися на екрані. Скажімо, генералів розвідки і контррозвідки. Вони, з огляду на специфіку своєї діяльності, зовсім не публічні особи. Їх треба було переконати у тому, що вони мають відкрито сказати своє слово.

- А що булo для вас, висловлюючись поетичною мовою, джерелом натхнення?

- Знаєте, і я, і авторка сценарію Наталка Фіцич, і відомий кінорежисер Олесь Санін просто згадували той емоційний час. Я й зараз згадую те, що бачив на Майдані… Такого, напевно, не побачу вже ніколи. Я щасливий, що я це бачив на власні очі, що це припало на моє життя. Відчуття було фантастичним. Відчуття того, що країна, в якій ти живеш і яку ти любиш, прокидається, що вона, нарешті, піднімається з колін, на яких стояла століттями. І саме ці спогади про єднання людей, про унікальну спільноту, яка називалася Майданом, надихали усіх нас на створення фільму.

Ми не робили фільм помаранчевим. Але саме ті події були для нас джерелом натхнення. А найбільше - повага до свого народу.

- Розкажіть про команду, яка створювала фільм. До речі, мене як батька й професійного журналіста цікавить, як проявив себе мій син.

- Авторка фільму Наталка Фіцич написала надзвичайно фахово й емоційно прекрасний сценарій. Коли Олесь Санін, кінорежисер і кінодокументаліст з величезним стажем, ознайомився з ним, то сказав, що він бездоганний. Я дійшов того ж висновку.

- Отже, сценарій, фактично, не переробляли?

- Хіба що якісь дрібниці. Сценарій, написаний на папері, може мати бездоганний вигляд, та коли справа доходить до монтажу, зазвичай виникають проблеми. Однак цього разу правки були мінімальними. Коли ми побачили, що іноді бракує емоцій і стиковки з відео, трішечки підкоригували сценарій. Але коректив було небагато.

- А як спрацювали інші члени команди?

- Надзвичайно фахово. Це - колишні новинні журналісти Федір Сидорук, Віктор Заблоцький, Лідія Таран, Ігор Скляревський. Під час президентської виборчої кампанії вони, за винятком Ліди, яка працювала на Новому, звільнилися на знак протесту з телеканалу “1+1”.

Відтоді, як ми разом створили продюсерську студію “Закрита зона”, я зрозумів, що кожен з них вже давно переріс вузькі рамки новин і готовий до набагато серйознішої роботи. Як мінімум - до авторської програми. Люди такого рівня не могли діяти інакше, залишивши напередодні виборів студію “1+1”. Вони мислять набагато ширшими професійними й моральними категоріями, ніж ті, що переважають в українських теленовинах.

Федір Сидорук знімає зараз документальний фільм “Нота протесту”. Мене вразило з професійного погляду те, як він працює. У фільмі йдеться про заяву молодих українських дипломатів під час Помаранчевої революції. Вона, я думаю, справді гідна того, щоб зробити про неї окремий фільм. Це – унікальна річ. В історії світової дипломатії подібного кроку ніхто ніколи не робив. Фільм буде показано на 5-му каналі у четвер, 24 листопада.

Я вважаю, що команда, яка працює зараз зі мною, виведе українське телебачення на якісно новий рівень у жанрах публіцистики й документалістики, серйозних тем. Досі в українському телебаченні це розвивалося не надто активно.

- Чому ви обрали режисером Олеся Саніна?

- Я вважаю, що він - один з найкращих українських режисерів. Вперше ми познайомилися у Нью-Йорку, на конференції, влаштованій Українським Конгресовим Комітетом Америки. Обох нас запросили туди на медіа-секцію. Коли ми поспілкувалися на цю тему, я зрозумів, що для майбутнього фільму Олесь підходить ідеально. Єдине – я побоювався, що режисера такого рівня мені не вдасться залучити до роботи.

Коли ми повернулися до Києва, я йому зателефонував. Ми зустрілися, я розповів йому про ідею. Режисери такого рівня коштують дуже дорого. Але йому сподобалася сама ідея, він нею загорівся. Так Олесь Санін став членом нашої команди. З професійного погляду це було для мене величезним надбанням.

- Які відео- й аудіоматеріали ви використовували?

- Якщо говорити про відео, то архіви ми використали усi, які нам вдалося знайти. Користуючись нагодою, дякую за практичну допомогу “Інтеру” і 5-му каналу.

З аудіо ми використали опери “Тарас Бульба” й “Запорожець за Дунаєм”. У фіналі глядач почує “Молитву” із “Запорожця за Дунаєм”. Музичний супровід фільму створив наш звукорежисер Олег Бондаренко. Він, до того ж, ще й талановитий композитор.

- Чи є у фільмі аматорські кадри?

- Ми використали відеоматеріал мешканця Трускавця Ореста Олексюка, який знімав на відеокамеру усе від самого початку Помаранчевої революції. Камеру майже не вимикав.

- Можете розповісти про бюджет фільму, хоч це й не дуже тактовне питання?

- Чому ні? Бюджет досить великий. Один мільйон гривень. Мінус податки. Значна частина бюджету пішла на придбання техніки для зйомок. Камери, яка знімає з належною якістю, - щоб мати змогу демонструвати фільм у кінотеатрах. Це – не кіноплівка. Зйомка на кіноплівку надто дорога. Тим паче - за такого великого обсягу. Вона з’їла б три чверті нашого бюджету. Тому ми користувалися відеокамерою, якою знімають серіали.

- А хто вас, як нині модно казати, спонсорував?

- Свого часу ця людина хотіла б, щоб ми назвали її компанію. Зараз вона просила про це не згадувати.

Я хотів би назвати компанію, яка допомогла нам з всеукраїнським прокатом. Це – Львівський автозавод.

- У “Детектор медіа”, з якою я постійно співпрацюю, була надрукована рецензія на ролик вашого фільму. За все своє професійне життя мені ніколи не доводилося читати рецензії на ролики. Чим ви пояснюєте її появу й створення прецеденту?

- Це пояснюється просто – величезним інтересом до тих подій. Кажучи точніше, не інтересом, а спогадом кожної людини. В Україні виникла абсолютно унікальна ситуація. Ми, напевно, й досі не переосмислили того, що сталося. Я думаю, ще багато років ми перебуватимемо під враженням від тих незабутніх подій.

Ми зробили спробу все переосмислити, відтворити у документальному фільмі, який виходить у всеукраїнський прокат. Можливо, це підігріває інтерес.

- Тепер щодо прокату. Про прем’єру я знаю. А що далі? В яких кінотеатрах буде демонструватися фільм у Києві, в інших містах і регіонах України?

- У Києві (і в Броварах) прокат відбудеться у мережі кінотеатрів “Батерфляй”, у „Кінопалаці”. А якщо розширити географію, то на сході і півдні України – це Дніпропетровськ, Донецьк, Севастополь. На заході – Луцьк, Львів та Ужгород.

- Тобто, охоплена уся Україна… Можна сказати, що це перший за часи незалежності документальний кінофільм, який демонструватиметься у таких широких масштабах?

- Так. Саме українського виробництва.

- А чому ви влаштували прем’єру саме у кінотеатрі “Україна”?

- Тут його буде показано усього один день. Ми обрали цей кінотеатр через те, що саме тут шістдесятники виступили проти утисків національної культури й русифікації.

- Ви маєте на увазі - під час показу фільму Параджанова “Тіні забутих предків”?

- Так. Крім того, кінотеатр “Україна” розташований у центрі Києва, на вулиці Городецького, а, фактично, на Майдані. Тобто, саме у тому місці, де відбувалися події Помаранчевої революції.

Бесіду вів Аркадій Сидорук, для “Детектор медіа”

Кінофільм “День сьомий”

Виробник – продюсерська агенція “Закрита зона”

Тривалість – 90 хвилин

Мови - українська, російська, англійська

Продюсер – Володимир Ар'єв

Авторка сценарію – Наталка Фіцич Режисер – Олесь Санін

Персонажі: Ющенко, Тимошенко, Янукович, Литвин, Луценко, Кучма, Плющ, Смєшко, Гербст та інші.

Оператори: Сергій Тахманов, Іван Павлович

Журналісти: Віктор Заблоцький, Федір Сидорук, Лідія Таран, Ігор Скляревський

Монтаж: Андрій Санін, Юрій Ковтун.

Читайте також:

Революція помаранчева чи радянська?

Річниця Помаранчевої революції очима телевізійників (оновлено)

В Українському домі відбудуться фотовиставка та кінопоказ, присвячені річниці Помаранчевої революції

Владимир Арьев: «Говорить правду — это кайф»

Володимир Ар'єв: «У програмі «Закрита зона» розслідування робляться у стилі “хардкор”