Реалізація Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» потребує додаткових матеріальних та інших витрат. Про це у коментарі «Детектор медіа» зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

За його словами, фінансово-економічне обґрунтування наведене у пояснювальній записці до законопроекту. За орієнтовними розрахунками Державного комітету телебачення і радіомовлення України, на реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації загальна сума коштів складатиме 123,5 млн. грн, в тому числі - на першому етапі в сумі 7,5 млн. грн., на другому етапі - в сумі 116,0 млн. грн.

Відповідно до обґрунтування, середній показник необхідної для надання державної адресної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації ґрунтується на фактично виділених коштах засновниками (співзасновниками), а саме - обласними, міськими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим у 2013 році. Ці кошти виділяються з місцевих бюджетів на підтримку комунальних друкованих засобів масової інформації відповідно до Законів України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Протягом 2012 року фінансову підтримку отримали 667 газет в сумі 110 578,3 тис. грн., середньому на одну газету було виділено 165,8 тис. грн. За оперативними даними, на 2013 рік заплановано надання фінансової підтримки в сумі 104 037,7 тис. грн., в середньому на одну газету планується виділити 156,0 тис. грн.

Розрахунок першого етапу реформування: 44 (видання) х165,8 тис. грн х 1,03 (прогнозний коефіцієнт росту цін) = 7  514,1 тис. гривень (в середньому на одну газету: 7 514,1/44 = 170,8 тис. грн).

Розрахунок другого етапу реформування: 623 (видання) х 170,8 тис. грн х 1,09 (прогнозний коефіцієнт росту цін) = 115 985,2 тис. грн (в середньому на одну газету: 115 985,2/623 = 186,2 тис. грн).

Микола Томенко зазначив, що цей розрахунок розкритикувала Національна спілка журналістів України (НСЖУ), водночас, не надавши конкретних пропозицій до розрахунків. Зокрема у листі до Комітету НСЖУ критикує орієнтований розрахунок видатків на перший етап, а саме запитує, по-перше, чому виконано орієнтований розрахунок для 44 видань, а не для іншої кількості, і, по-друге, чому розрахунок зроблено на один рік, а потрібно на два роки. Як компромісний варіант НСЖУ пропонує другий рік після реформування фінансувати в сумі 70-50% від першого року.

НСЖУ пропонує також переробити орієнтований розрахунок видатків на реформування: цифри фінансування залишити, але вказати, що сума на фінансування першого етапу буде визначатися в залежності від кількості учасників першого етапу. Крім того, Спілка пропонує перший етап реформування провести протягом двох років, а другий етап - протягом одного року.

Як повідомляла «Детектор медіа», у порядку денному пленарного засідання Верховної Ради України на 10 жовтня стоять законопроекти № 1076 «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» та № 2600 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) виступила із зверненням до депутатів Верховної Ради України з проханням врахувати у прийнятті проекту Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» пропозиції, напрацьовані спілкою.