Останніми днями відбулося призначення усього складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Визначено також її керівників.

„Детектор медіа” звернулась до всіх членів новообраної Нацради із декількома запитаннями. Відповіді на них, на наш погляд, могли б дати читачу уявлення щодо місії, яку збирається взяти на себе цей орган після помаранчевої революції. Наскільки це нам разом з членами Нацради вдалося – судити читачам.

Сьогодні ми подаємо відповіді двох колег по Нацраді – Тетяни Лебедєвої, яка була і в попередньому складі, та Владислава Лясовського, який є новообраним членом. Інтерв’ю з іншими членами Нацради «ТК» опублікує найближчим часом.

Тетяна Лебедєва: „Треба зробити контролюючі функції Нацради не менш вагомими, ніж ліцензування і пере ліцензування”

- Які трансформації, на вашу думку, відбудуться в діяльності Нацради зараз, після обрання її нового складу?

- Зараз в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, як і в усьому суспільстві, час очікувань. Перші наші кроки дають можливість сподіватися на командну роботу, бо ми всі є однодумцями. Якщо роботу попереднього складу Нацради можна було охарактеризувати словом «компроміс», то початок роботи цього складу вже можна назвати «єдність». Серед нас є представники минулого складу, які мають досвід роботи, і прийшли нові члени із свіжими поглядами. Ми взяли курс на повну прозорість діяльності нашого органу, більшу методичність і послідовність. А головне - прагнемо дотримуватись духу і букви закону, і не допускати вільних його трактувань.

- Які найактуальніші питання потрібно розв’язувати Нацраді нині?

- Накопичено чимало проблем, серед яких - несистематизований розподіл частот. На часі „ревізія” по регіонах, особливо в прикордонних областях, де серед власників ТРК переважають іноземці. А з прийняттям нового Закону про Національну раду потрібно привести у повну з ним відповідність нормативні акти. Це, звичайно, рутинна робота, але якщо ми її добре виконаємо - працюватиметься продуктивніше. І це нам дасть змогу створити внутрішню концепцію діяльності Нацради. Треба зробити контролюючі функції Нацради не менш вагомими, ніж ліцензування і переліцензування. Основним принципом має бути – закон суворий, але він для всіх єдиний. Ніхто з телерадіомовників не може бути поставлений в умови, відмінні від інших. Якщо ми будемо діяти так, соромно не буде, адже за Нацрадою спостерігають багато очей.

- Як бути з тими помилками, яких припускалися колишні склади Нацради різних скликань?

- Помилки треба виправляти, але були і грубі порушення. Насамперед, треба відрізнити одне від іншого. Таким чином, новий склад буде застережений і від помилок, і від порушень, їх повторення буде унеможливлене. Важливо побудувати роботу таким чином, щоб ні у кого не виникало жодної можливості для зловживань.

- Який досвід попередніх складів Нацради варто використати?

- Дуже багато було позитивного, тим більше, що і зараз працюють люди, які були при „закладенні підвалин”, зокрема і Юрій Плаксюк, і Віталій Шевченко, і Віктор Понеділко також не є новачками. Тому їхній позитивний досвід, безсумнівно, буде корисним. Я не є прихильником руйнування всього „до основанья, а затем”.

- Якого ви очікуєте результату від парламентських слухань „Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні”, які відбулися 13 квітня? До речі, ви чомусь на них не виступили від імені Коаліції «Суспільне мовлення»…

- Так сталося, на жаль, за моїми особистими причинами. Я делегувала свій виступ члену Ради Коаліції Катерині Котенко, але й вона – вже з технічних причин – «не вписалася» у розклад слухань.

А результат слухань побачимо, коли у ВР буде поставлено на голосування відповідну постанову щодо суспільного мовлення в Україні. Зараз важко упередити події, але стало ясно, що вже всі визнали потребу створення суспільного мовлення. Проте я не сподіваюся, що це буде завтра, бо все це важче зробити, ніж здавалося на перший погляд.

- Як ви можете прокоментувати кадровий склад керівництва Нацради, який обрали днями? - За кандидатуру Віталія Шевченка як голови Нацради я голосувала і цілком його підтримую. А загалом, серед нас є практики - телевізійники і радійники, представники громадськості. На моє переконання, треба дати людям можливість проявити себе у роботі, а далі час покаже.

Владислав Лясовський: „У Нацраді створено робочу групу, яка має розібратися з помилками у минулій діяльності органу”

- Які трансформації, на вашу думку, відбудуться в діяльності Нацради зараз, після обрання її нового складу? - На мою думку, трансформації полягатимуть в тому , що Нацрада буде працювати так, як виписано в Законі. Це будуть чіткі прозорі легітимні рішення, які будуть зрозумілі усім організаціям, що вступають в процес співпраці з Національною радою. Бо те, що відбувалося раніше, викликало велику кількість запитань і судових справ. Саме для того, щоб уникнути подібних проблем, сьогодні і вимальовуються нові механізми діяльності Нацради - згідно з новою редакцією Закону про Нацраду, і згідно з тими взаєминами, які вже почали складатися між членами. Головні принципи: це принцип повної колегіальності, принцип демократичності, принцип прозорості усіх процесів. Вони, ці принципи, будуть основною засадою нашої роботи в майбутньому. В кожному випадку ми повинні будемо зібратися, висловитися, обговорити всі проблеми, проаналізувати, а потім вже робити якісь певні публічні заяви, які переростатимуть у якісь конкретні офіційні документи.

- Які найактуальніші питання потрібно розв’язувати Нацраді нині?

- Треба зробити все можливе, щоб вийти з правової кризи, в якій зараз перебуває Нацрада, тому що спрацював якийсь механізм, коли не Нацрада приймає рішення, а саме суд вказує Нацраді, що вона має робити. Треба зробити все можливе для того, щоб зняти цю правову кризу і виробити такі механізми, які б чітко визначали, яким чином працювати Нацраді і яким чином регламентувати діяльність телерадіопростору України. Національна рада має досягнути такого рівня авторитету, щоб ні в якої організації не виникало сумніву у тому, що це є чітке законне рішення, яке треба виконувати.

- Як бути з тими помилками, яких припускалися колишні склади Нацради різних скликань?

- Зараз у нас створено робочу групу , яка працює (14 квітня, по суті - наш перший спільний робочий день) і створить інформаційну базу, що дозволить прояснити ситуацію з тим, наскільки критично те, що відбувалося раніше, і яким чином ми можемо сприяти тому, щоб позбавитись „спадку” проблем, зробити все для того, щоб цього не повторилося надалі.

- Якого результату ви очікуєте від парламентських слухань про „Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні», що відбулися 13 квітня 2005 року?

- На мою думку, парламентські слухання у такому питанні мало чим можуть допомогти. Для цього потрібна політична воля і усвідомлення потрібності громадського телерадіомовлення. Також необхідні концепція, команда. А самі слухання не є остаточним моментом і не можуть ним бути.

- І все ж таки, головною проблемою, навколо якої розгорнулася дискусія у ВР, стало питання щодо того, чи маємо створювати суспільне мовлення на базі державного, чи вони мають співіснувати паралельно. Ваша думка?

- Я не схвалюю, не критикую ані тієї думки, а ні протилежної. Бо поки що чую тільки слова і бачу хаотичні, нечіткі, розрізнені кроки. А хотілося би вже, проаналізувавши обидві моделі ( і реформованого державного, і громадського телерадіомовлення ) від слів переходити до діла.